Пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового
комплексу об\’єктивно випливає з виняткової значущості та
незамінності вироблюваної продукції сільського господарства у
життєдіяльності людини і суспільства, з потреби відродження
селянства як господаря землі, носія моралі та національної
культури. Високий рівень соціально-економічного розвитку села є
основною умовою продовольчого та сировинного забезпечення
республіки, її економічної незалежності.
Закон визначає умови, зміст і межі пріоритетності розвитку
соціальної сфери села та агропромислового комплексу в структурі
народного господарства, сприяє соціальній захищеності сільського
населення.