Особливості встановлення меж земельних ділянок
у натурі (на місцевості) власникам земельних
часток (паїв)
Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості)
власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі
технічної документації із землеустрою щодо складання документів,
що посвідчують право власності на земельну ділянку.
Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками,
самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка
кожна окремо.
Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть
використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками
встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.
Стаття 12. Оформлення державних актів на право власності
на земельну ділянку власникам земельних часток
(паїв)
Оформлення державних актів на право власності на земельну
ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється
землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи
щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах
земель, що перебувають у користуванні одного
сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт
на право власності на земельну ділянку.
Власникам земельних часток (паїв), яким земельні ділянки
виділені в натурі (на місцевості) єдиним масивом, видається
державний акт на право власності на земельну ділянку, який
посвідчує їх право спільної часткової власності чи спільної
сумісної власності.
Стаття 13. Використання нерозподілених (невитребуваних)
земельних ділянок
Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням
відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної
державної адміністрації можуть передаватися в оренду для
використання за цільовим призначенням на строк до моменту
отримання їх власниками державних актів на право власності на
земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної
ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які
не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про
результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій
формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Стаття 14. Обмін земельними ділянками
У разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться
всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками
земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання
використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може
обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого
масиву.
Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх
власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.
Сільські, селищні, міські ради та районні державні
адміністрації в межах своїх повноважень сприяють обміну земельними
ділянками.
Стаття 15. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом:
розробити та затвердити методику розподілу земельних ділянок
між власниками земельних часток (паїв);
розробити рекомендації щодо обміну земельними ділянками,
одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на
місцевості);
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом.
