Медико-біологічне обгрунтування використання геоінформаційних технологій в системі охорони здоров\’я

Загальновідомо, що для сучасного українського суспільства притаманна демографічна криза. Чисельність населення України з початку 90-х років поступово убуває. На 1 січня 2013 року населення України склало 45,553 млн осіб, скоротившись з 1990 року більш ніж на 11%. За розрахунками фахівців Світового банку з початку тисячоріччя до 2026 року населення України скоротиться на 24% і складе 36-38 млн осіб. Максимальні втрати населення Україна несе в інтервалі від 40 до 60 років — 212 осіб з тисячі. Для Швейцарії цей показник – 52 особи, тобто різниця зі Швейцарією, для якої характерні мінімальні ризики смерті, досягає величезного рівня – 160 осіб з кожної тисячі сорокалітніх. Рівень здоров’я багато в чому залежить від якості довкілля, що супроводжує людини із самого народження. В даний час проблеми охорони навколишнього середовища як ніколи актуальні, тому що згідно з прогнозами Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЄСР) при нинішніх способах виробництва і споживання до 2050 року в порівнянні з початком XXI століття світ позбавиться двох третин флори і фауни, а схоронність природних територій буде необоротно порушена на 7,5 млн км2.

Існує достовірний зв’язок між ступенем забруднення території населених місць і рівнем захворюваності. В останні десятиріччя відмічається підвищення частоти і важкості перебігу захворювань, пов’язаних з дією шкідливих факторів оточуючого середовища. Так, захворюваність на злоякісні новоутворення за період 1990—2012 роки зросла на 18,9%, хворобами крові та кровотворних органів та окремими порушеннями із залученням імунного механізму — на 106,3%, хворобами шкіри та підшкірної клітковини – на 17,1%. Якщо в структурі смертності населення України вклад новоутворень у 1995 р. склав 12,8%, то в 2012 р. — 14%. Ця причина смерті займає друге місце після хвороб системи кровообігу.

Отже, нормалізація загальної екологічної ситуації в країні забезпечить профілактику багатьох захворювань, властивих сучасній людині. Оздоровлення навколишнього середовища можливо тільки шляхом перегляду організації системи транспорту, розвитку енергозберігаючих та екологічно чистих технологій, проведення ефективної житлової політики, популяризації екологічного способу

життя, а також запобігання всіх ризиків (санітарних, техногенних чи природних) і забезпечення безпеки за допомогою заходів щодо виявлення та класифікації цих ризиків, попередження виникнення джерел ризиків. А це неможливо без широкого використання інформаційних технологій, насамперед, геоінформаційних систем (ГІС-технологій).

Використання ГІС-технологій, зокрема їх складової – аналітичних електронних карт с подальшим створенням на їх базі містобудівної та землевпорядної документації, що включають дані про екологічну ситуацію території, належність її до певних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, про транспортну мережу, стан забудови та інженерне забезпечення об’єктів, характеристики будинків і споруд та ін., сприяє не тільки комплексному аналізу, але й, враховуючі територіальний розподіл даних, наочному уявленню результатів моделювання (тобто візуальній оцінці) для прийняття системних рішень. Ця технологія поєднує традиційні операції при роботі з базами даних, такими, як запит і статистичний аналіз, з перевагами -повноцінної візуалізації і географічного (просторового) аналізу, що надає карта.

Таким чином, завдяки використанню ГІС-технологій створюється єдиний територіальний інформаційний простір на державному, регіональному та місцевому рівнях, доступний для всіх служб, що дає можливість науково обґрунтувати систему заходів первинної медичної і еколого-гігієнічної профілактики.