Загальні вимоги до рецензування звіту про оцінку майна
62. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на
вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для
прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників)
оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому
критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою
суб\’єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення
рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону
України \”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні\” ( 2658-14 ) мають право здійснювати
рецензування звіту про оцінку майна (далі – рецензенти).
63. Рецензування полягає у неупередженому об\’єктивному
розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної
або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно
до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.
64. За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у
письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна
містити власного висновку про вартість об\’єкта оцінки. Будь-які
судження про вартість об\’єкта оцінки, виражені у грошовій формі,
можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку
майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних
стандартів.
Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту
про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо
надання висновку про вартість об\’єкта оцінки, така вимога
задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У разі
рецензування звіту про оцінку майна оцінювачем, який працює в
органі державної влади або органі місцевого самоврядування –
суб\’єктах оціночної діяльності, вимога щодо надання висновку про
вартість майна задовольняється шляхом організаційного забезпечення
проведення незалежної оцінки майна суб\’єктом оціночної
діяльності – суб\’єктом господарювання. У такому разі особи, що
вимагають проведення незалежної оцінки майна в процесі
рецензування, забезпечують укладення договору на проведення оцінки
майна в порядку, визначеному законодавством.
65. У рецензії повинні зазначатися:
підстави проведення рецензування;
повна назва звіту про оцінку майна, що був об\’єктом
рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та
висновок про можливість проведення зазначеними особами оцінки
майна відповідно до правових вимог провадження професійної
оціночної діяльності;
строк проведення рецензування і дата підписання рецензії;
висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її
відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;
висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна
вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для
проведення оцінки майна та розкриття у звіті);
висновок про відповідність і правильність застосування під
час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних
процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість
використаних припущень;
загальний висновок про достовірність оцінки майна.
66. Рецензія може містити перелік аргументованих рецензентом
зауважень до звіту про оцінку майна, у тому числі застереження про
можливість впливу цих зауважень на достовірність оцінки майна.
У процесі рецензування рецензент не повинен брати до уваги
будь-яку додаткову інформацію про об\’єкт оцінки або подібне майно,
що виникла після дати складення звіту про оцінку майна та висновку
про вартість майна до дати підписання рецензії.
67. Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту
вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість
його використання з відповідною метою, у тому числі про
достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими
ознаками:
звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з
оцінки майна;
звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з
оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на
достовірність оцінки;
звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових
актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на
достовірність оцінки, але може використовуватися з метою,
визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;
звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки
майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути
використаний.
