ПОРЯДОК державного фінансування капітального будівництва

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 грудня 2001 р. № 1764

ПОРЯДОК

державного фінансування капітального будівництва

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів.

2. У цьому Порядку поняття вживаються у такому значенні:

капітальне будівництво – процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об\’єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об\’єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об\’єктів);

державні капітальні вкладення – кошти державного бюджету, передбачені на фінансування капітального будівництва;

змішані капітальні вкладення – інвестиції, що спрямовуються на фінансування капітального будівництва, у загальному обсязі яких є частка державних капітальних вкладень;

об\’єкт виробничого призначення – об\’єкт сфери матеріального виробництва (промисловість, сільське господарство, транспорт та зв\’язок, будівництво, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення та збут);

об\’єкт невиробничого призначення – об\’єкт житлового та комунального господарства, закладів охорони здоров\’я, фізкультури, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, науково-дослідних та інших організацій, пов\’язаних з розвитком науки, а також пам\’ятників і монументів;

замовник – юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов\’язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи;

технічне переоснащення діючих підприємств – комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове більш продуктивне. Технічне переоснащення здійснюється без розширення виробничих площ;

розширення діючих підприємств – будівництво нових і розширення існуючих окремих цехів та об\’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення на території діючих підприємств з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей;

реконструкція діючих підприємств – переобладнання діючих цехів та об\’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення та без збільшення чисельності працівників з одночасним поліпшенням умов їх праці та охорони навколишнього природного середовища, здійснюване з метою вдосконалення виробництва та підвищення його техніко-економічного рівня, збільшення виробничих потужностей, зміни номенклатури продукції та поліпшення її якості;

пусковий комплекс – сукупність об\’єктів (або їх частин) основного, підсобного та обслуговуючого призначення, що забезпечують випуск продукції або надання послуг;

черга будівництва – частина будови, що забезпечує випуск продукції або надання послуг, яка може складатися з одного або кількох пускових комплексів.

3. Цей Порядок є обов\’язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

4. Після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік за результатами відбору інвестиційних проектів згідно з Порядком проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 р. № 2145 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 48, ст. 2349), Мінекономрозвитку подає на затвердження Кабінету Міністрів України розподіл державних капітальних вкладень за головними розпорядниками коштів державного бюджету та перелік об\’єктів, що фінансуються за їх рахунок.

Розподіл державних капітальних вкладень здійснюється за такими напрямами: загальні функції державного управління, оборона, громадський порядок, безпека та судова влада, економічна діяльність, охорона навколишнього природного середовища, житлово-комунальне господарство, охорона здоров\’я, духовний та фізичний розвиток, освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення.

Мінфін на підставі розподілу державних капітальних вкладень вносить зміни до розпису Державного бюджету України, доводить їх до Казначейства для здійснення платежів відповідно до порядку виконання державного бюджету за видатками.

5. Не дозволяється спрямовувати державні капітальні вкладення на:

проведення усіх видів ремонтних робіт;

фінансування випуску та закупівлі промислової продукції, проведення її випробувань і сертифікації, крім закупівлі дослідних зразків нової видобувної та прохідницької техніки, виробленої вітчизняними машинобудівними підприємствами, для реконструкції та технічного переоснащення державних вугледобувних підприємств;

реалізацію заходів, пов\’язаних із закупівлею сільськогосподарської техніки на умовах лізингу.

6. Підприємствам, установам та організаціям державної і комунальної форми власності державні капітальні вкладення надаються на безповоротній основі, а підприємствам, установам та організаціям іншої форми власності – на умовах кредиту для фінансування капітального будівництва, проектні терміни якого не перевищують трьох, а в окремих випадках – п\’яти років.