Повідомлення про порушення основного зобов\’язання та/або іпотечного договору
У разі порушення основного зобов\’язання та/або умов
іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та
боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу
про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий
зміст порушених зобов\’язань, вимога про виконання порушеного
зобов\’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження
про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї
вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя
залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти
рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом
позасудового врегулювання на підставі договору.
{ Частина перша статті 35 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 }
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для
реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за
захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом
порядку.
Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не
перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені
статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення
іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може
спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
( Статтю 35 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Стаття 36. Позасудове врегулювання
Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про
звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового
врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання
здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог
іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з
окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про
задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному
посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним
договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням
суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. { Частина перша
статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 800-VI
( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також
вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає
можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно
до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог
іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші
встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет
іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне
застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого
договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: { Абзац
перший частини третьої статті 36 в редакції Закону N 800-VI
( 800-17 ) від 25.12.2008 }
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки
в рахунок виконання основного зобов\’язання у порядку,
встановленому статтею 37 цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет
іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у
порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні
вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного
зобов\’язання є недійсними.
