Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки

У разі невиконання або неналежного виконання боржником

основного зобов\’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов\’язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на

предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12

цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення

платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при

ліквідації юридичної особи – іпотекодавця іпотекодержатель набуває

право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від

настання строку виконання основного зобов\’язання, якщо

іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди

про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на

підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з

договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і

належить державному чи комунальному підприємству або підприємству,

більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у

державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об\’єкти нерухомого

майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного

задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є

об\’єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за

рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на

майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне

відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось

стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на

яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого

відшкодування.

Стаття 34. Передача предмета іпотеки в управління

Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет

іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів,

забезпечення належного господарського використання переданого в

іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням

предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і

іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий

іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його

реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном

здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених

договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління

предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених

іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено

договором або рішенням суду.