Особливості іпотеки об\’єктів права державної чи комунальної власності
Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об\’єктом
права державної чи комунальної власності і закріплене за
відповідним державним чи комунальним підприємством, установою,
організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку
цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом
порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування, до сфери господарського відання якого належить
відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або
організація. Продаж предмета іпотеки, що є об\’єктом права
державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням
вимог законів України \”Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)\” ( 2171-12 ) та \”Про особливості
приватизації об\’єктів незавершеного будівництва\” ( 1953-14 ).
{ Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 }
Забороняється передача в іпотеку об\’єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації.
Предметом іпотеки не можуть бути пам\’ятки культурної
спадщини, занесені до Переліку пам\’яток культурної спадщини, що не
підлягають приватизації ( 574-17 ).
{ Частина третя статті 14 в редакції Закону N 2518-VI ( 2518-17 )
від 09.09.2010 }
Стаття 15. Особливості іпотеки земельних ділянок
Іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього
Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового
використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом
України ( 2768-14 ), є чинними при їх іпотеці. ( Частина перша
статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок
сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на
предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями
земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути
особи, визначені Земельним кодексом України ( 2768-14 ).
Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які
перебувають у державній чи комунальній власності і не підлягають
приватизації.
Стаття 16. Особливості іпотеки об\’єктів незавершеного
будівництва
( Частину першу статті 16 виключено на підставі Закону
N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005 )
Передача в іпотеку об\’єктів незавершеного будівництва
здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку,
на якій розташований об\’єкт незавершеного будівництва, об\’єктів
незавершеного будівництва та майнових прав на них. { Частина друга
статті 16 в редакції Законів N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005,
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Обтяження об\’єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає
державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
( Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005 )
Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий
будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки
відповідно до іпотечного договору.
У разі передачі в іпотеку об\’єкта незавершеного будівництва
забудовником і звернення стягнення на завершену будівлю (споруду)
іпотека не поширюється на ту її частину, яка виділена в натурі і
була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі
цивільно-правового договору шляхом повної сплати її вартості до
моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо інше не
встановлено договором з покупцем. Після звернення стягнення до
нового власника завершеної будівлі (споруди) або об\’єкта
незавершеного будівництва переходять визначені договором права і
обов\’язки забудовника щодо третіх осіб-покупців.
