ОБОВ\’ЯЗКИ І ПРАВА ВОДІЇВ МЕХАНІЧНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
{Підпункт \”а\” пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 620 від 09.06.2011; в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011}
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – технічний талон);
{Підпункт \”б\” пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 124 від 11.02.2009; в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 136 від 06.03.2013}
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв – дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;
{Підпункт \”в\” пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 111 від 11.02.2013}
г) на маршрутних транспортних засобах – схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, – документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
{Підпункт \”г\” пункту 2.1 в редакції Постанови КМ № 634 від 09.07.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1029 від 26.09.2011}
ґ) поліс (сертифікат) обов\’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов\’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
{Підпункт \”ґ\” пункту 2.1 в редакції Постанови КМ № 16 від 06.01.2005}
2.2. Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
{Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 124 від 11.02.2009; в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011}
2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов\’язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі;
г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
{Підпункт \”г\” пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1029 від 26.09.2011}
ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;
{Пункт 2.3 доповнено підпунктом \”ґ\” згідно з Постановою КМ № 263 від 21.02.2007}
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
{Пункт 2.3 доповнено підпунктом \”д\” згідно з Постановою КМ № 263 від 21.02.2007}
е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або Державтоінспекції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху;
{Пункт 2.3 доповнено підпунктом \”е\” згідно з Постановою КМ № 263 від 21.02.2007}
є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
{Пункт 2.3 доповнено підпунктом \”є\” згідно з Постановою КМ № 263 від 21.02.2007}
2.4. На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) пред\’явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
{Підпункт \”а\” пункту 2.4 в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011}
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
{Підпункт \”б\” пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 395 від 22.04.2009}
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов\’язковому технічному контролю.
{Підпункт \”в\” пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1029 від 26.09.2011}
2.4-1. У місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або працівника МВС водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах \”а\”, \”б\” і \”г\” пункту 2.1 цих Правил;
б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.
{Правила доповнено пунктом 2.4-1 згідно з Постановою КМ № 879 від 27.06.2007}
2.4-2. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
{Правила доповнено пунктом 2.4-2 згідно з Постановою КМ № 879 від 27.06.2007}
2.5. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп\’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
2.6. За рішенням уповноваженої на те посадової особи Державтоінспекції, за наявності на те підстав, водій зобов\’язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом і перевірку знання цих Правил та навичок водіння.
2.7. Водій, крім водіїв транспортних засобів дипломатичних та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, оперативних і спеціальних транспортних засобів, повинен надавати транспортний засіб:
а) працівникам міліції та охорони здоров\’я для доставки до найближчого лікувального закладу осіб, які потребують негайної медичної допомоги;
б) працівникам міліції для виконання непередбачених і невідкладних службових обов\’язків, пов\’язаних із переслідуванням правопорушників, доставкою їх у міліцію, та для транспортування пошкоджених транспортних засобів.
__________
Примітки:
1. Для транспортування пошкоджених транспортних засобів залучаються лише вантажні автомобілі.
2. Особа, яка скористалася транспортним засобом, повинна видати довідку із зазначенням пройденої відстані, тривалості поїздки, свого прізвища, посади, номера посвідчення, повного найменування свого підрозділу чи організації.
{Примітка 2 до підпункту \”б\” пункту 2.7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1029 від 26.09.2011}
2.8. Водій-інвалід, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком \”Інвалід\”, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35-3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.
2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп\’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов’язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
{Підпункт \”в\” пункту 2.9 в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 136 від 06.03.2013}
г) передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп\’яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
ґ) передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24 цих Правил;
д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв\’язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов\’язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті \”г\” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред\’явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об\’їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
2.11. Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста Державтоінспекції або в орган чи підрозділ міліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.
Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов\’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп\’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов\’язків, передбачених підпунктами \”д\” – \”є\” пункту 2.10 цих Правил.
{Підпункт 2.11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 538 від 30.06.2005; в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011}
2.12. Власник транспортного засобу має право:
а) довіряти в установленому порядку розпорядження транспортним засобом іншій особі;
{Підпункт \”а\” пункту 2.12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1029 від 26.09.2011}
б) на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та органу охорони здоров\’я згідно з пунктом 2.7 цих Правил;
в) на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху;
г) на безпечні та зручні умови для руху;
{Пункт 2.12 доповнено підпунктом \”г\” згідно з Постановою КМ № 263 від 21.02.2007}
ґ) запитувати оперативну інформацію про дорожні умови та напрямки руху.
{Пункт 2.12 доповнено підпунктом \”ґ\” згідно з Постановою КМ № 263 від 21.02.2007}
2.13. Право на керування транспортними засобами особам може бути надано:
мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) – з 16-річного віку;
автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, – з 18-річного віку;
автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії ВЕ, С1Е, СЕ), а також тими, що призначені для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, – з 19-річного віку;
автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1Е, DЕ, Т) – з 21-річного віку.
Транспортні засоби належать до таких категорій:
А1 – мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об\’ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А – мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об\’ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
В1 – квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В – автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, – восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
С1 – призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
С – призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
D1 – призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
D – призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE – состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів;
Т – трамваї та тролейбуси.
{Пункт 2.13 в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011}
2.14. Водій має право:
а) керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншими місцями, де їх рух не заборонено, в установленому порядку відповідно до вимог цих Правил;
{Підпункт \”б\” пункту 2.14 виключено на підставі Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011}
в) знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду;
г) вимагати від особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та зупинила транспортний засіб, пред\’явлення посвідчення її особи;
ґ) отримувати необхідну допомогу від посадових осіб та організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху;
д) оскаржити дії працівника міліції в разі порушення ним законодавства;
е) відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.