Порядок увімкнення гальм у поїздах та передавальних составах

1. Залежно від технічного оснащення рухомого складу гальмовими засобами підприємство МПЗТ визначає:

єдине найменше гальмове натиснення на кожні 100 т ваги передавального состава або поїзда та найбільший провідний спуск, на якому допускається рух поїздів із встановленими максимальними швидкостями;

залежність між швидкістю руху, величиною ухилу, гальмовим натисненням та гальмовим шляхом;

розрахункові норми натиснення гальмових колодок на осі рухомого складу, норми забезпечення передавальних составів і поїздів ручними гальмами та інші дані, необхідні для виконання гальмових розрахунків.

2. Порядок увімкнення автогальм та забезпечення ручними гальмами поїздів і передавальних составів визначається керівником підприємства.

3. У поїзди та передавальні состави може ставитися рухомий склад, що не має гальм, але не більше 8 осей в одній групі, а у хвості поїзда чи передавального состава перед останніми двома вагонами – не більше 4 осей. Останні два вагони повинні мати справні ввімкнені автогальма.

4. У всіх поїздах та передавальних составах автогальма локомотивів мають бути включені до автогальмової мережі.

5. Випробування автогальм у поїздах і передавальних составах проводиться:

1) повне з перевіркою стану гальмової магістралі й дії гальм у всіх вагонів:

на станціях та у виробничих районах формування перед відправленням поїзда або передавального состава;

після зміни локомотива;

на станціях, коліях, що передують перегонам із затяжними спусками 0,018 проміле та крутіше, повне випробування проводиться з десятихвилинною витримкою в загальмованому стані;

2) скорочене з перевіркою стану гальмової магістралі й дії гальм у двох хвостових вагонах:

після причеплення локомотива до состава, якщо попередньо на станції було проведено повне випробування автогальм від компресорної установки або від іншого локомотива;

після будь-якого роз\’єднання рукавів у поїзді або передавальному составі, з\’єднання рукавів унаслідок причеплення рухомого складу, а також після перекриття кінцевого крана в составі;

після зміни локомотивних бригад;

якщо під час стоянки поїзда або передавального состава відбулося самовільне спрацювання автогальм або зміна щільності гальмової магістралі;

після стоянки поїзда чи передавального состава більше 30 хвилин.

6. На шляху прямування поїзда чи передавального состава після повного або скороченого випробування автогальм також повинна проводитися перевірка їх дії на ефективність у порядку, встановленому керівником підприємства або структурного підрозділу.

7. Допускається залежно від місцевих умов замінювати за згодою керівника підприємства повне випробування автогальм скороченим у поїздах та передавальних составах на станціях формування й після заміни локомотива.

8. Після повного випробування автогальм у поїзді або передавальному составі оглядач вагонів вручає машиністу локомотива довідку встановленої форми про забезпеченість гальмами та справність їх дії.

9. Після скороченого випробування автогальм у спеціальній книзі, що зберігається у локомотиві, робиться запис про випробування автогальм.

Форма такої книги повинна відповідати формі довідки про забезпечення состава гальмами на залізницях України.

10. У пунктах, де немає оглядача вагонів, перевірку дії автогальм здійснюють працівники, які мають право виконувати операції з випробування автогальм.

11. У тих випадках, коли під час випробування автогальма не спрацьовують, працівник, якому доручено випробування гальм, зобов\’язаний вжити заходів для недопущення відправлення поїзда або передавального состава до приведення гальм у справний стан.