Регулярні, нерегулярні та маятникові (човникові) пасажирські міжнародні автомобільні перевезення 
     Регулярні, нерегулярні та маятникові (човникові)  пасажирські 
міжнародні  автомобільні  перевезення,  що  здійснюють перевізники 
України,  повинні виконуватись автобусами,  що відповідають умовам 
перевезень  та  параметрам комфортності і мають понад 20 місць для 
сидіння пасажирів. 
     При здійсненні    міжнародних    нерегулярних,    маятникових 
(човникових)  та  регулярних  транзитних  перевезень водії повинні 
мати списки пасажирів та інші документи, обумовлені законодавством 
України. 
     Порядок організації  регулярних,  нерегулярних та маятникових 
(човникових)  перевезень  пасажирів  у   міжнародному   сполученні 
визначає   центральний   орган  виконавчої  влади,  що  забезпечує 
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. 
     Стаття 56-1. Обов\’язки автомобільного перевізника, 
                  автомобільного самозайнятого перевізника 
                  і пасажира під час пасажирського міжнародного 
                  автомобільного перевезення 
     Під час здійснення пасажирського міжнародного  автомобільного 
перевезення  автомобільний перевізник,  автомобільний самозайнятий 
перевізник,  крім обов\’язків,  визначених статтею 40 цього Закону, 
зобов\’язані перед початком такого перевезення перевірити наявність 
у  пасажирів  документів,  необхідних  для   в\’їзду   до   держави 
прямування,   держав  за  маршрутом  слідування,  та  відмовити  у 
перевезенні пасажирам,  які на їх вимогу не  пред\’явили  необхідні 
документи. 
     Пасажир під час міжнародного автомобільного перевезення, крім 
обов\’язків,  визначених статтею 41 цього Закону, зобов\’язаний мати 
належним  чином  оформлені  документи,  необхідні  для  в\’їзду  до 
держави прямування,  держав за маршрутом слідування, та пред\’явити 
їх   автомобільному   перевізнику,   автомобільному  самозайнятому 
перевізнику на їх вимогу.
{  Закон  доповнено  статтею  56-1  згідно  із  Законом  N 2753-VI 
( 2753-17 ) від 02.12.2010 } 
     Стаття 57. Перевезення пасажирів і вантажів на території 
                України іноземними перевізниками 
     Перевезення пасажирів і вантажів між пунктами,  розташованими 
на  території  України,  транспортними   засобами,   що   належать 
іноземним перевізникам, забороняється, якщо на це не було отримано 
дозволу   центрального  органу  виконавчої  влади,  що  забезпечує 
реалізацію  державної  політики  з  питань  безпеки  на  наземному 
транспорті. 
     Перевезення  пасажирів  та вантажів з третьої країни та/або в 
третю  країну  через територію України нерезидентами забороняється 
без  відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що 
забезпечує  реалізацію  державної  політики  з  питань  безпеки на 
наземному транспорті.
{  Статтю 57 доповнено частиною другою згідно із Законом N 4621-VI 
( 4621-17 ) від 22.03.2012 } 
{  Стаття  57  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 5502-VI 
( 5502-17 ) від 20.11.2012 } 
     Стаття 58. Контроль за здійсненням міжнародних перевезень 
                пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 
     Контроль  за  здійсненням  міжнародних перевезень пасажирів і 
вантажів    автомобільним   транспортом   на   території   України 
здійснюється  центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує 
реалізацію  державної  політики  з  питань  безпеки  на  наземному 
транспорті. 
     Функціями  контролю  за здійсненням міжнародних автомобільних 
перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є: 
     контроль   за   виконанням  перевізниками  вимог  міжнародних 
договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; 
     контроль  та  оформлення  дозвільних документів на міжнародні 
перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; 
     облік   автомобільних  транспортних  засобів,  що  здійснюють 
міжнародні перевезення пасажирів і вантажів; 
     контроль   технічного,   санітарного  та  екологічного  стану 
транспортних  засобів,  що  впливає  на безпеку руху та екологічну 
ситуацію; 
     перевірка    транспортно-експедиторської    документації   та 
ліцензій   на   здійснення   міжнародних  перевезень  пасажирів  і 
небезпечних вантажів автомобільним транспортом; 
     перевірка   вагових   і  габаритних  параметрів  транспортних 
засобів; 
     контроль   та   нагляд   за  дотриманням  правил  перевезення 
небезпечних вантажів.
{  Стаття  58  в  редакції  Закону  N  5502-VI  (  5502-17  )  від 
20.11.2012 } 
     Стаття 59. Міжнародний автомобільний перевізник пасажирів 
                і вантажів 
     Резиденти України,   які  здійснюють  міжнародні  перевезення 
пасажирів  чи  вантажів,  та  (або)   фахівці,   призначені   ними 
відповідальними за організацію та безпеку перевезень, повинні мати 
документ,  що засвідчує  їхню  кваліфікацію,  вимоги  до  якої  та 
порядок  її  підтвердження  визначає  центральний орган виконавчої 
влади,  що  забезпечує  формування та реалізує державну політику у 
сфері транспорту. 
     Вимоги до професійної  кваліфікації  за  обсягами  та  рівнем 
підготовки  мають  передбачати володіння достатніми знаннями,  для 
того  щоб  належним  чином  і  ефективно   займатися   професійною 
діяльністю   міжнародного   автомобільного   перевізника,  зокрема 
знаннями  таких  предметів:  комерційне  і  фінансове   управління 
підприємством;  технічні стандарти і операції;  безпека дорожнього 
руху;  доступ  до  ринків;  елементи  торгового,   соціального   і 
трудового, цивільного і податкового законодавства. 
     Вимоги до  професійної  кваліфікації  мають бути підтверджені 
шляхом успішного складення обов\’язкового письмового екзамену, а за 
необхідності  й  усного,  що  проводиться  органом,  установою  чи 
організацією, призначеною центральним органом виконавчої влади, що 
забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у  сфері 
транспорту. 
     Резиденти України,   які  здійснюють  міжнародні  перевезення 
пасажирів чи вантажів,  повинні  мати  передбачену  законодавством 
документацію  та забезпечувати всі види обов\’язкового страхування, 
передбачені законодавством України. 
     Нерезиденти України, які здійснюють регулярні, нерегулярні та 
маятникові   (човникові)   перевезення  пасажирів  у  міжнародному 
сполученні по території  України,  повинні  забезпечити  необхідні 
режими  праці і відпочинку водіїв,  контроль стану їх здоров\’я,  а 
також  контроль  технічного,  санітарного  та  екологічного  стану 
автобуса перед виїздом на маршрут. 
     До міжнародних   перевезень   пасажирів   та   (чи)  вантажів 
допускаються резиденти України,  які склали обов\’язковий письмовий 
екзамен   на   професійну   придатність   у  порядку,  визначеному 
центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує формування та 
реалізує державну політику у сфері транспорту. 
     Право на   здійснення   транспортними   засобами  міжнародних 
перевезень пасажирів надається водіям, яким виповнився 21 рік. 
     Право на керування автобусами на міжнародних маршрутах  мають 
водії, які останні три роки працюють водіями автобусів. 
                             Розділ V 
                  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕВІЗНИКІВ 
                  ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО 
                     АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ 
     Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про 
                автомобільний транспорт 
     За порушення законодавства  про  автомобільний  транспорт  до 
автомобільних              перевізників             застосовуються 
адміністративно-господарські  штрафи  за:  {  Абзац перший частини 
першої статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5502-VI 
( 5502-17 ) від 20.11.2012 } 
     безпідставну відмову  від  пільгового  перевезення пасажира – 
штраф  у  розмірі  десяти  неоподатковуваних   мінімумів   доходів 
громадян; 
     надання послуг   з   перевезень  пасажирів  та  вантажів  без 
оформлення документів,  перелік яких визначений статтями 39 та  48 
цього  Закону,  –  штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів 
доходів громадян; 
     експлуатацію легкового автомобіля,  облаштованого  як  таксі, 
без  наявності  ліцензійної  картки  –  штраф  у  розмірі тридцяти 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 
     стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і 
не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі – 
штраф  у  розмірі  тридцяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів 
громадян; 
     виконання нерезидентами    України   міжнародних   перевезень 
пасажирів чи вантажів  без  документів,  перелік  яких  визначений 
статтею  53  цього Закону, – штраф у розмірі ста неоподатковуваних 
мінімумів  доходів  громадян; { Абзац шостий частини першої статті 
60  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) 
від 22.03.2012 } 
     порушення  нерезидентами вимог статті 57 цього Закону – штраф 
у   розмірі  однієї  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів  доходів 
громадян; { Частину першу статті 60 доповнено новим абзацом згідно 
із Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 } 
     порушення режимів праці та  відпочинку  водіями  транспортних 
засобів  –  штраф  у  розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів 
доходів громадян; 
     перевезення пасажирів  на  маршруті  протяжністю  понад   500 
кілометрів    одним    водієм   –   штраф   у   розмірі   тридцяти 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 
     відсутність у випадках,  передбачених законодавством,  списку 
пасажирів   при   здійсненні  міжнародного  перевезення  пасажирів 
автомобільним   транспортом   –    штраф    у    розмірі    десяти 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 
     управління транспортними  засобами при здійсненні міжнародних 
автомобільних перевезень без  контрольних  пристроїв  (тахографів) 
реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів 
чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без 
щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку – штраф 
у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 
     здійснення водіями міжнародних автомобільних  перевезень  без 
розпізнавальних  знаків  держави реєстрації транспортного засобу – 
штраф  у  розмірі  двадцяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів 
громадян; 
     невиконання перевізниками  або їхніми представниками приписів 
органів державного контролю щодо усунення  порушень  транспортного 
законодавства – штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів 
доходів громадян. 
     Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, 
що  виконує  міжнародне перевезення,  на якому здійснено порушення 
транспортного законодавства,  здійснюється  тільки  після  надання 
водієм  документа  щодо  сплати штрафу чи виконання припису органу 
державного  контролю,  якщо  скарга  на  постанову щодо накладання 
адміністративного стягнення залишилися без задоволення.
{  Частина друга статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 } 
     При вчиненні  однією  особою  двох  або  більше правопорушень 
адміністративно-господарський    штраф   накладається   за   кожне 
правопорушення окремо.
{  Частина третя статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 } 
     Розглядати           справи           про          накладення 
адміністративно-господарських  штрафів  за  порушення, зазначені у 
цій   статті,  мають  право  посадові  особи  центрального  органу 
виконавчої  влади,  що  забезпечує реалізацію державної політики з 
питань безпеки на наземному транспорті.
{   Частина  четверта  статті  60  в  редакції  Закону  N  5502-VI 
( 5502-17 ) від 20.11.2012 } 
     Адміністративно-господарські  штрафи стягуються відповідно до 
закону   центральним   органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує 
реалізацію  державної  політики  у  сфері  організації примусового 
виконання  рішень  судів  та  інших  органів  (посадових  осіб), і 
зараховуються до Державного бюджету України.
{  Статтю  60 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5502-VI 
( 5502-17 ) від 20.11.2012 } 
     Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення,  викладені у 
цій   статті,  та  порядок  оскарження  постанови  по  справі  про 
правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
{  Частина  статті  60  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом 
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 } 
     За    невиконання   обов\’язку   перевірити   перед   початком 
пасажирського міжнародного автомобільного перевезення наявність  у 
пасажира документів,  необхідних для в\’їзду до держави прямування, 
держав за маршрутом слідування,  що  призвело  до  перевезення  чи 
спроби  перевезення  пасажира  через  державний кордон України без 
необхідних  документів,  автомобільний  перевізник,  автомобільний 
самозайнятий   перевізник   несуть  відповідальність,  передбачену 
законом.
{  Статтю  60  доповнено  частиною  згідно  із  Законом  N 2753-VI 
( 2753-17 ) від 02.12.2010 } 
     Відмова     автомобільного     перевізника,    автомобільного 
самозайнятого    перевізника    у    міжнародному   автомобільному 
перевезенні пасажиру,  який на вимогу автомобільного  перевізника, 
автомобільного  самозайнятого  перевізника не пред\’явив документи, 
необхідні для в\’їзду до держави прямування,  держав  за  маршрутом 
слідування,   не   тягне   за   собою   обов\’язок   автомобільного 
перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника відшкодувати 
пасажиру заподіяну у зв\’язку з цим шкоду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *