З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про регулювання містобудівної діяльності
Цей Закон встановлює правові та організаційні основи
містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого
розвитку територій з урахуванням державних, громадських та
приватних інтересів.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
1) Генеральна схема планування території України ( 3059-14 )
– містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення
планування та використання території України;
2) генеральний план населеного пункту – містобудівна
документація, що визначає принципові вирішення розвитку,
планування, забудови та іншого використання території населеного
пункту;
3) детальний план території – містобудівна документація, що
визначає планувальну організацію та розвиток території;
4) замовник – фізична або юридична особа, яка має намір щодо
забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і
подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
5) інженерно-транспортна інфраструктура – комплекс
інженерних, транспортних споруд і комунікацій;
6) лінії регулювання забудови – визначені в містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших
територій;
7) містобудівна документація – затверджені текстові та
графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та
іншого використання територій;
8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки
(далі – містобудівні умови та обмеження) – документ, що містить
комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і
будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної
ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж
земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до
об\’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною
документацією;
9) план зонування території (зонінг) – містобудівна
документація, що визначає умови та обмеження використання
території для містобудівних потреб у межах визначених зон;
10) приміська зона – територія, що забезпечує просторовий та
соціально-економічний розвиток міста;
11) проектна документація – затверджені текстові та графічні
матеріали, якими визначаються містобудівні, об\’ємно-планувальні,
архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а
також кошториси об\’єктів будівництва;
12) схеми планування території на регіональному рівні –
планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної
схеми планування території України ( 3059-14 ) та визначає
принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання
територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих
частин;
13) територія – частина земної поверхні з повітряним
простором та розташованими під нею надрами у визначених межах
(кордонах), що має певне географічне положення, природні та
створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;
14) червоні лінії – визначені в містобудівній документації
щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих
вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та
території іншого призначення.
Стаття 2. Планування і забудова територій
1. Планування і забудова територій – діяльність державних
органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних
осіб, яка передбачає:
1) прогнозування розвитку територій;
2) забезпечення раціонального розселення і визначення
напрямів сталого розвитку територій;
3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних
інтересів під час планування і забудови територій;
5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової
та громадської забудови, виробничих, рекреаційних,
природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і
об\’єктів;
6) встановлення режиму забудови територій, на яких
передбачено провадження містобудівної діяльності;
7) розроблення містобудівної та проектної документації,
будівництво об\’єктів;
8) реконструкцію існуючої забудови та територій;
9) збереження, створення та відновлення рекреаційних,
природоохоронних, оздоровчих територій та об\’єктів, ландшафтів,
лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;
10) створення та розвиток інженерно-транспортної
інфраструктури;
10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб
з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп
населення;
{ Частину першу статті 2 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
11) проведення моніторингу забудови;
12) ведення містобудівного кадастру;
13) здійснення контролю у сфері містобудування.
2. Інструментом державного регулювання планування територій є
містобудівна документація, яка поділяється на документацію
державного, регіонального та місцевого рівнів.
3. Містобудівна документація розробляється на паперових і
електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій
формі як набори профільних геопросторових даних у державній
геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі
класифікації та кодування об\’єктів будівництва для формування баз
даних містобудівного кадастру.
Стаття 3. Законодавство у сфері містобудівної діяльності
1. Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним ( 435-15 ),
Господарським ( 436-15 ) і Земельним ( 2768-14 ) кодексами
України, цим Законом, законами України \”Про Генеральну схему
планування території України\” ( 3059-14 ), \”Про основи
містобудування\” ( 2780-12 ), \”Про архітектурну діяльність\”
( 687-14 ), \”Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів)
застарілого житлового фонду\” ( 525-16 ), \”Про землеустрій\”
( 858-15 ), іншими нормативно-правовими актами.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на
обов\’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено
інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то
застосовуються правила міжнародного договору України.
