Визначення площі основи і об\’ємів будівель та споруд 
     16. Площа  основи  будівлі  визначається  шляхом  множення її 
довжини на ширину,  значення яких використовуються при  обчисленні 
периметра будівлі;  при цьому довжина і ширина будівлі приймаються 
за зовнішнім обміром її горизонтального перетину на рівні  першого 
поверху вище цоколю, включаючи шар штукатурки чи облицювання.
     Площа основи окремого блока спареного будинку визначається як 
площа  його горизонтального перетину на рівні першого поверху вище 
цоколю,  утворена зовнішнім обміром трьох зовнішніх стін і вісевою 
лінією внутрішньої стіни будинку, що розмежовує будинок на блоки.
     У тих випадках,  коли будівля в  плані  являє  собою  складну 
геометричну  фігуру,  останню  при  вимірі  слід розбити на прості 
геометричні фігури (прямокутники,  трикутники і  т.ін.),  а  площу 
основи визначати як суму площ цих фігур.  Площа основи будівлі (чи 
її   частини),   розташованої   на   стовпах,   визначається    як 
горизонтальна  проекція  перетину  будівлі  (її  частини) на рівні 
підлоги нижнього перекриття поверху,  що спирається  безпосередньо 
на   стовпи.   При  цьому  площа  під  будинком  (його  частиною), 
розташованим на стовпах,  а також проїзди під ним до площі будинку 
не зараховуються.
     Площа відкритого   навісу   визначається   як   горизонтальна 
проекція його покрівлі. 
     17. Будівельний  об\’єм  житлового  будинку визначається сумою 
будівельних об\’ємів вище позначки +- 0,00  (надземна  частина)  та 
нижче  цієї  позначки  (підземна  частина).  За  позначку  +- 0,00 
приймається,  як правило,  рівень поверхні чистої підлоги (далі  – 
чиста підлога) першого поверху будинку.
     Будівельний об\’єм  надземної  та  підземної  частин   будинку 
визначається   в   межах   обмежувальних  поверхонь  з  уключенням 
огороджувальних конструкцій,  світлових  ліхтарів,  куполів  тощо, 
починаючи з позначки рівня чистої підлоги кожної з частин будинку, 
без урахування виступних архітектурних деталей  та  конструктивних 
елементів,   підпільних   каналів,   портиків,   терас,  відкритих 
балконів, об\’єму проїздів і простору під будинком на опорах*. 
_______________ 
* Див. СНиП 2.08.01-89 Приложение 2, п.7. 
     В об\’єм будівлі також не включаються: об\’єми відкритих входів 
у підвали,  приямків,  ґанків  та  горищ,  що  використовуються  з 
технічною метою.
     Надземна та підземна частини будівель можуть  бути  розділені 
на  об\’ємні  блоки  з  вертикальним  або  горизонтальним поділом у 
залежності від окреслення,  конфігурації чи конструктивних  рішень 
їх об\’ємних складових.
     Якщо загальний об\’єм будівлі  визначається  як  сума  об\’ємів 
окремих  її частин (об\’ємних блоків) з різною конструкцією та (чи) 
висотою,  то стіна,  що їх розділяє,  відноситься до тієї частини, 
яка  має  відповідну  конструкцію і (чи) висоту стін.  Об\’єм стіни 
спареного (зблокованого) будинку,  що розмежовує будинок на окремі 
суміжні  блоки,  розподіляється  між  означеними  блоками  будинку 
порівну. 
     18. Об\’єм  основної  частини  будинку  (об\’ємного  блока  без 
надбудов  і  прибудов)  визначається  добутком  площі її основи на 
висоту (узяту за середнім розміром);  при цьому  висота  означеної 
частини   будівлі   (об\’ємного   блока)  обраховується  від  рівня 
спланованої поверхні землі чи вимощення до верхньої лінії карниза.
     Об\’єм прибудови  визначається  аналогічно  підрахунку  об\’єму 
основної частини будинку.
     Прибудови одного  й того самого призначення,  з одного і того 
самого матеріалу,  і зведені в той самий  період,  що  й  основний 
будинок,   розглядаються  як  окремі  його  блоки,  об\’єм  яких  в 
подальшому  включається  до  основного   об\’єму   будинку.   Об\’єм 
прибудов,  що  не відповідають цим вимогам, в тому числі тамбурів, 
закритих  веранд,  до  основного  об\’єму будинку не включається, а 
йвраховується окремо.
     Об\’єм мансард,  мезонінів визначається шляхом множення  площі 
їх горизонтального перетину, обчисленої по зовнішньому обміру стін 
на рівні чистої  підлоги,  на  висоту  від  рівня  чистої  підлоги 
мансарди  чи  мезоніну  до верху утеплювача (засипки) їх горищного 
перекриття.  У  разі  криволінійного  окреслення  перекриття   над 
мансардою чи мезоніном приймається їх середня висота.
     До загального  об\’єму  будинків  включаються  об\’єми  еркерів 
(закритих   балконів),  переходів  і  інших  частин  будинків,  що 
збільшують їх корисний об\’єм. При цьому висота еркерів і переходів 
визначається  як відстань від нижньої площини еркера (переходу) до 
верху перекриття над еркером (або переходом).
     Лоджії та  ніші  в  зовнішніх  стінах не вилучаються з об\’єму 
будинку.
     Об\’єм будівлі  без горищного перекриття визначається добутком 
площі її основи на середню висоту будівлі  від  рівня  землі  (для 
заглиблених  будівель  –  від  рівня  чистої підлоги) до верхнього 
обрису покрівлі.
     Висота будівлі,  зведеної  на стовпах чи палях,  визначається 
від низу перекриття першого поверху до верхньої лінії карниза. 
     19. Об\’єм підвалу чи цокольного поверху  визначається  шляхом 
множення  площі  їх  горизонтального перетину за зовнішнім обміром 
цоколю на висоту,  обмірювану від  рівня  чистої  підлоги  підвалу 
(цокольного  поверху)  до  рівня  чистої  підлоги  першого поверху 
(верху перекриття над ним).
     Об\’єм цокольної  частини  визначається  шляхом множення площі 
горизонтального перетину за зовнішнім обміром цоколю на висоту, що 
вимірюється від  рівня  чистої  підлоги  першого поверху (позначки 
+- 0.00) до рівня спланованої поверхні  землі  чи  вимощення.  При 
розташуванні  будівлі  на  рельєфі  (крутих схилах) або східчастій 
конструкції  цоколю  за  висоту  цокольної  частини  цієї  будівлі 
приймається  середнє  її  значень,  узятих  за окремими оцінками у 
характерних місцях.
     У тих   випадках,  коли  підвал  (підвальний  поверх)  займає 
частину цокольного простору або коли відмітка рівня чистої підлоги 
мансардного  поверху  нижче відмітки верху карниза будівлі,  об\’єм 
будівлі визначається як сума об\’єму основної її частини та об\’ємів 
підвального і мансардного поверхів,  зменшена на об\’єми,  що є для 
них спільними.
     Розглянемо такий  випадок на прикладі.  Нехай підлягає оцінці 
житловий будинок з мансардою та підвалом під частиною будівлі. При 
обстеженні будинку визначені: площа основи S = 64 кв.м, висота від 
рівня спланованої поверхні землі до верху карниза H  = 5 м,  площа 
                                                   б
перетину підвалу  по зовнішньому обводу стін S  = 28 кв.м,  висота 
                                              п
підвалу від рівня чистої підлоги підвалу до рівня  чистої  підлоги 
першого  поверху  будинку  H  = 2,5 м, площа  перетину мансарди по 
                            п
зовнішньому обміру стін S  = 32 кв.м, висота  мансарди  від  рівня 
                         м
чистої підлоги до верху утеплювача горищного перекриття H = 2,8 м. 
                                                         м
     Будівельний об\’єм будинку визначений за формулою 
                 V = S x H  + S  x H  + S  x H  = 
                          б    п    п    м    м 
                 = 64 x 5 + 28 x 2,5 + 32 x 2,8 = 
                 = 320 + 70 + 89,6 = 479,6 куб.м. 
     Але у зв\’язку з тим,  що рівень чистої підлоги будинку  вищий 
за рівень землі на 0,8 м,  а рівень чистої підлоги мансарди нижчий 
рівня верху карниза на 0,7 м,  тобто і мансарда,  і підвал входять 
частинами  своїх  об\’ємів  в  об\’єм  основної частини будинку,  що 
дорівнює  S * H ,  застосування  приведеної   вище   формули   для 
               б
визначення  величини  будівельного об\’єму будинку в даному випадку 
приводить до подвійного врахування в його  об\’ємі  певної  частини 
об\’ємів  мансарди  та  підвалу,  які потрібно із загального об\’єму 
виключити.
     Тому величина  будівельного  об\’єму   даного   будинку   буде 
дорівнювати: 
                  V  = V – S  x 0,8 – S  x 0,7 = 
                   ф        п          м 
                 = 479,6 – 28 x 0,8 – 32 x 0,7 = 
               = 479,6 – 22,4 – 22,4 = 434,8 куб.м. 
     20. Об\’єми  господарських будівель визначаються аналогічно до 
підрахунку об\’ємів житлових будинків садибного типу.
     Об\’єми будівель зі спрощеними об\’ємно-планувальними рішеннями 
(коробчатого типу,  без прибудов і надбудов,  з рівними значеннями 
площі  основи  і площі забудови,  без підвальних приміщень тощо) з 
горищним перекриттям визначаються шляхом множення площі їх  основи 
на  загальну висоту,  яка рахується від рівня спланованої поверхні 
землі  чи  вимощення  до  верхньої  лінії  карниза.  Висота  таких 
будівель  без  горищного  перекриття  визначається  як  її середнє 
значення від рівня спланованої  поверхні  землі  чи  вимощення  до 
верхнього обрису покрівлі. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *