У будинках навчальних закладів в залежності від типу навчального закладу

У будинках навчальних закладів в залежності
від типу навчального закладу передбачаються такі функціональні групи приміщень:

—класи (в школах), навчальні кабінети,
лабораторії та аудитори;

– зали креслення (в професійних та вищих
навчальних закладах);

— навчально-виробничі;

– навчально-наукові (у вищих навчальних
закладах);

– фізкультурно-спортивні;

— бібліотека;

– клубно-видовищні;

— громадського харчування;

— медичного обслуговування;

— адміністративно-службові;

– допоміжні та підсобні (вестибюль, гардероби,
рекреації, санвузли, комори та ін.).

Крім основних груп приміщень, у функціональну
структуру навчального закладу можуть бути включені інші приміщення згідно з
технологічними вимогами.

При будівицтві нових та модернізації існуючих:
навчальних закладів в забудові, яка сформувалася, склад приміщень може бути
встановлений із врахуванням часткового використання відповідних приміщень інших
закладів за погодженням із службами державного санітарного нагляду.

Структура міжшкільних навчально-виробничих
комбінатів встановлюється завданням на проектування.

3.2 Перелік та площі приміщень визначаються
завданням на проектування з урахуванням контингенту учнів (студентів), штатного
розкладу адміністративно-викладацького та допоміжного персоналу, на­ вчальних
планів, особливостей організації навчально-виховного процесу.

3.3 Будинки загальноосвітніх шкіл і
шкіл-інтернатів необхідно проектувати з урахуванням таких функціональних вимог:

а)навчальні приміщення групуються в навчальні
секції за віковими і навчально-технологічними ознаками:

– навчальні секції для 1-х класів
(шестирічок), які об\’єднують приміщення не більше двох паралельних класів, з
рекреаціями, гардеробними та санітарними вузлами;

– навчальні секції 2-4-х класів у складі не
більше шести класних приміщень, майстерні для

. трудового навчання, універсального
приміщення для груп подовженого дня, рекреаційних приміщень і санітарних
вузлів;

– навчальні секції 5-11-х класів, до складу
яких входять універсальні та спеціалізовані навчальні кабінети,
кабінети-лабораторії, рекреаційні приміщення; санітарні вузли допускається
розмі­ щувати поза навчальними секціями (в двоповерхових будинках санітарні
вузли можна розташо­ вувати на одному з поверхів зосереджено);

б)навчальні секції 1, 2-4-х класів повинні
бути відокремленими і непрохідними для учнів інших вікових груп;

в)навчальні секції і загальношкільні групи
приміщень можуть розташовуватись у загальному ком­ пактному будинку
централізованого типу або у взаємозв\’язаних функціональних блоках.

У спеціалізованих школах з індивідуальною
навчальною технологією за погодженням з місцевими органами освіти і санітарного
нагляду допускається інша побудова функціонально-планувальної структури
будинку, яка встановлюється завданням на проектування.


3.4 Приміщення професійних навчальних закладів
слід групувати з виділенням навчального, громадсь­ ко-побутового та
навчально-виробничого корпусів. Допускається розміщення навчальних та громадсько-
побутових приміщень в одному будинку з виділенням навчально-виробничих
майстерень в ізольовану секцію, прибудований блок або відокремлений корпус при
дотриманні навчально-технологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Допускається проектування гуртожитків в
спільному об\’ємі з будинками навчальних закладів при дотриманні протипожежних
вимог (п.3.35).

3.5В навчальних приміщеннях з постійним
перебуванням людей, окрім необхідних систем вентиляції, слід передбачати
наскрізне або кутове провітрювання приміщень (в тому числі через рекреації,
коридор або суміжне приміщення).

Вікна повинні бути обладнані пристроями
механічного відчинення фрамуг чи кватирками на доступній для відчинення висоті.

3.6 Навчальні приміщення належить ізолювати
від приміщень, де є джерела розповсюдження шуму (майстерні,
фізкультурно-спортивні зали тощо) і запахів (їдальні і т.п.).

Спеціальні хімічні, радіотехнічні та інші
лабораторії, що вимагають захисту від електромагнітних перешкод, джерел
іонізуючих випромінювань, надмірно високих та низьких температур, вібрації,
звукового тиску і т.ін., необхідно проектувати за відповідними нормативними
документами.

3.7 Входи в навчальні приміщення слід
передбачати з боку передніх столів чи парт. Кількість навчальних приміщень із
входами з боку задніх столів чи парт не повинна перевищувати 50%.

3.8 Фізкультурно-спортивні зали,
клубно-видовищні приміщення, бібліотеки, їдальні (крім їдалень шкіл) належить
розміщувати з урахуванням можливості використання їх для задоволення потреб
населення.

3.9 Фізкультурно-спортивні зали належить
розміщувати не вище другого поверху, не допускається розміщувати їх над
навчальними приміщеннями, передбачати проходи в фізкультурно-спортивні зали
через класні та спальні групи приміщень, а також проходи в роздягальні та санітарно-побутові
приміщення через спортивний зал.

В умовах реконструкції фізкультурно-спортивні
зали допускається розміщувати над навчальними приміщеннями за умови дотримання
відповідних заходів щодо захисту від шуму та вібрації відповідно до вимог
санітарних норм.

3.10При проектуванні комплексів навчальних
закладів одного або різних рівнів освіти, а також кооперуванні навчальних
закладів з іншими громадськими будинками (фізкультурно-спортивні, культур­
но-видовищні, для дозвілля) допускається за узгодженням із санепідемслужбою
об\’єднувати однорідні за призначенням групи приміщень для спільного
використання, не погіршуючи умов проведення навчаль­ ного процесу та не
ускладнюючи режиму експлуатації будинку.

В кооперованих блоках необхідно передбачати
окремі вестибюльні групи.

3.11 Поверховість будинків належить приймати:

– не більше 3-х поверхів — загальноосвітніх
навчальних закладів (у значних і найзначніших містах, крім районів з
сейсмічністю 7-8 балів, допускається будівництво 4-поверхових будинків шкіл);

– не більше 4-х поверхів — профтехучилищ.

Навчальні корпуси вищих навчальних закладів та
інститутів підвищення кваліфікації слід передбачати висотою від рівня землі,
визначеною біля входу в будинок, до підлоги останнього поверху не більше 26,5
м.

При містобудівному обгрунтуванні та узгодженні
з територіальними органами державного пожежного нагляду допускається збільшення
поверховості будинків.

3.12В навчальних корпусах заввишки більше 4-х
поверхів належить передбачати пасажирські ліфти. Вантажні ліфти необхідно проектувати
у відповідності з технологічними вимогами.

Спеціальні ліфти для користування інвалідами
на кріслах-колясках проектуються в будинках заввишки в 2 та більше поверхів,
які передбачають відвідування дітьми і дорослими з порушенням опорно-рухового апарату.

3.13 Висоту поверхів навчальних приміщень
загальнотеоретичного профілю від підлоги до підлоги наступного поверху належить
приймати не менше 3,6 м.


Висоту поверхів, на яких розміщуються лекційні
потокові аудиторії місткістю від 50 місць і більше, головні вестибюлі і зальні
рекреації, лабораторії обчислювальної техніки, лабораторії і майстерні з
великогабаритним устаткуванням, а також актових залів та
фізкультурне-спортивних споруд належить приймати за технологічними,
гігієнічними та архітектурно-композиційними вимогами, але не менше 4,2 м.

3.14 Висоту підвіконної частини зовнішніх стін
навчальних, навчально-лабораторних і навчально- виробничих приміщень від
поверхні підлоги належить приймати не менше 80 см.

3.15 Навчальні, навчально-виробничі і навчально-допоміжні
приміщення навчальних закладів повині розташовуватись, як правило, в надземних
поверхах.

В підземних поверхах допускається розміщувати
книгосховища, навчальні тири, комори, крім приміщень з легкозаймистими
речовинами, інженерно-технічні приміщення.

В цокольних поверхах (підлога яких розташована
не нижче 0,5 м від планувальної відмітки тротуару або вимощення) допускається
розміщувати ті самі приміщення, що й у підземних поверхах, а також
навчально-виробничі майстерні і лабораторії з важким і великогабаритним
устаткуванням (без влашту­вання підвалу під ними), басейни, сауни,
фізкультурно-спортивні і актові зали, фойє, дискотеки, танцювальні зали,
їдальні, вестибюлі, гардеробні, душові, роздягальні, вмивальні та інші
приміщення згідно з додатком 8, п.З.

Природне освітлення

3.16 Природне освітленя приміщень навчальних
закладів слід проектувати з урахуванням вимог відповідних нормативних
документів (додаток 8, п.14).

Організація світлових отворів, розташування
обладнання та меблів в навчальних приміщеннях повинні забезпечувати
лівостороннє природне освітлення робочих місць учнів або змішане (верхнє з
бічним лівостороннім). Вимоги до освітлення навчально-виробничих майстерень,
необхідність влаштування місцевого освітлення робочих місць визначаються завданням
на проектування згідно з технологічними та санітарно-гігієнічними нормативами.
Допускається у потокових лекційних аудиторіях та кабінетах курсо­вого і
дипломного проектування, навчально-виробничих майстернях і лабораторіях з
великогабаритним обладнанням передбачати тільки верхнє природне освітлення.

3.17 Природне освітлення навчальних приміщень
з відеомоніторами повинно відповідати вимогам спеціальних нормативних
документів (додаток 8, п.17).

Таблиця 1

Орієнтація вікон шкільних будинків

 

Приміщення

Орієнтація вікон для розрахункових
географічних поясів північної широти

 

північніше 48° пн.ш.

45-48° пн.ш.

 

оптимальна

допустима

оптимальна

допустима

1. Класи та класи-ігрові

Пд, Сх, Пд-Сх

Не більше 25% Пд-Зх, Зх

Пд, Пд-Сх

Будь-яка, крім Зх, Пд-Зх

2. Кабінети та лабораторії (крім вказаних в
п.п. 3,4 даної таблиці)

Пд, Сх, Пд-Сх

Не більше 50% на інші сторони

Пд, Сх, Пд-Сх

Будь-яка, крім Зх, Пд-Зх

3. Кабінети інформатики та обчислювальної
тех­ніки, образотворчих мистецтв, креслення

Пн, Пн-Сх, Пн-Зх

Будь-яка, крім Пд-Сх і Пд-Зх

Пн, Пн-Сх,

Пн-Зх

Будь-яка, крім Зх, Пд-Зх

4. Лабораторія біології, гурткові юннатів

Пд

Пд-Сх, Пд-Зх, Сх, Зх

Пд

Сх, Пд-Сх,

Пд-Зх, Зх

5. Спальні приміщення

Сх

Будь-яка, крім Пн

Сх

Будь-яка, крім

Пн, але не більше 40% на Пд-Зх, Зх


3.18 При недостатності нормативного природного
освітлення навчальних приміщень (пов\’язаній з кліматичними умовами) необхідно
передбачати додаткове штучне освітлення.

3.19 Орієнтацію вікон навчальних приміщень
шкільних будинків слід приймати згідно з таблицею 1.

 

3.20 Орієнтацію світлових отворів в кабінетах
і залах дипломного та курсового проектування, креслення і малювання слід
приймати, як правило, на північ, північ-схід і північ-захід, а в навчальних
приміщеннях з персональними ЕОМ — на північ і північ-схід. За іншої орієнтації
слід затосовувати засоби сонцезахисту.

3.21 Необхідно передбачати сонцезахисні
пристрої при орієнтації вікон: для районів України північніше 48° пн.ш. — на
сектори горизонту 90-160° і 200-275°; для районів України 45-48° пн.ш. — на
сектор горизонту 75-285°. Сонцезахисні пристрої повинні виконуватись із
негорючих матеріалів.

3.22 Допускається проектувати без природного
освітлення актові зали, конференц-зали, кінолекційні потокові аудиторії,
кулуари, гардеробні, книгосховища, санітарні вузли (крім туалетів при
навчальних секціях шкіл, шкіл-інтернатів та профтехучилищ), снарядні та
роздягальні при фізкультурно-спортивних залах і басейнах, радіовузли,
кіноапаратні, лабораторії фотодруку, стрілецькі тири, кімнати для зберігання навчальної
зброї, комори, інвентарні, холодильні камери при кухні, приміщення для
персоналу їдалень (гардеробна, білизняна, санітарні вузли та душові).

3.23 Природне освітлення коридорів необхідно передбачати
згідно з вимогами нормативних документів (додаток 8, пп. 3; 14).

3.24У будинках шкіл для світлопрозорого
заповнення дверей та фрамуг (у дверях, перегородках та стінах) для додаткового
освітлення необхідно використовувати травмобезпечне або армоване скло. На
засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати на висоту не
менше 1,2 м.

Протипожежні вимоги

3.25 При проектуванні навчальних закладів
необхідно враховувати вимоги пожежної безпеки, викла­ дені у відповідних
нормативних документах (додаток 8, п.п. 3; 4; 5).

3.26 Розміщення виходів із будинків та
сходових кліток, максимальні розміри сходових маршів за пожежними вимогами, а
також розміщення та влаштування аудиторій, актових та фізкультурно- спортивних
залів повинні відповідати вимогам відповідних нормативних документів (додаток
8, п.З).

3.27 Найбільшу кількість місць та допустиму
кількість поверхів в залежності від ступеня вогнестійкості будинків
загальноосвітніх шкіл та навчальних корпусів шкіл-інтернатів слід приймати за
таблицею 2.

Таблиця 2

 

Кількість учнів чи місць у будинку

Ступінь вогнестійкості будинку

Кількість поверхів

До 270

III а, V

1

 

IV

2

До 350

III б

2

До 1600

III

3

Не нормується

І, II

4*

* У значних і найзначніших містах, крім
сейсмічних районів

3.28 Із актового залу повинно бути не менше
2-х виходів. При влаштуванні амфітеатру в актовому залі чи лекційній аудиторії,
перший та останній ряди місць та евакуаційні виходи в яких розташовані на
рівнях різних поверхів, розрахунок шляхів евакуації слід проводити виходячи з
необхідності евакуації 2/3 глядачів на нижній поверх та 1/3 глядачів на верхній
поверх.

Допускається передбачати один евакуаційний
вихід з балкону, місткість якого не перевищує 50 місць. Евакуація глядачів, що
знаходяться на балконі, не повинна здійснюватись через зал.


3.29 Навчальні секції 1-х класів необхідно
розташовувати не вище 2-го поверху та при наявності спальних приміщень
відокремлювати від інших навчальних секцій протипожежними перегородками 1-го
типу.

На 4-му поверсі будинків шкіл допускається
розміщувати не більше 25% навчальних приміщень.

3.30 Перекриття над підвальними приміщеннями
будинків шкіл IIIб, IV, Vступенів вогнестійкості повинно бути протипожежним
3-го типу.

3.31 При розрахунку ширини шляхів евакуації
найбільша кількість людей, що одночасно перебувають на поверсі в будинку
загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів, повинна визначатись, виходячи з
місткості навчальних приміщень, приміщень для трудового навчання, а також
фізкультурно-спортивного та актового залів, що знаходяться на даному поверсі.

3.32 Ширина дверей виходів з приміщень, в яких
одночасно може знаходитись більше 15 учнів, повинна бути не меншою 0,9 м.

3.33 Відстань по коридору від дверей найбільш
віддалених приміщень (крім вбиралень, умивалень, душових та інших обслуговуючих
приміщень) до виходу назовні або на сходову клітку у будинках загальноосвітніх
шкіл, професійних та вищих навчальних закладів повинна бути не більшою вказаної
в таблиці 3.

Таблиця З

При евакуації

Відстань, м, при щільності людського потоку
при евакуації більше 2 до 3 люд/м2 *

 

Для будинків навчальних закладів зі ступенем
вогнестійкості

 

І-ІІІ

III б, IV

IIIa, IV а, V

А. 3 приміщень, розташованих між сходовими
клітками або виходами назовні

50

35

25

Б. Із приміщень з виходами у тупиковий
коридор або хол

25

15

10

* Відношення числа
евакуйованих з приміщень до площі шляху евакуації.

Примітка. Загальна
місткість приміщень, що виходять у тупиковий коридор або хол будинків
загальноосвітніх шкіл, професійних та вищих навчальних закладів І-ІІІ ступеня
вогнестійкості заввишки не більше чотирьох поверхів, повинна бути не більшою
ніж 125 чоловік. При цьому відстань від дверей найбільш віддалених приміщень до
виходу у найбільш віддалену сходову клітку повинна бути не більшою ніж 100 м.

3.34 Ширину коридорів на поверхах, де
знаходяться навчальні приміщення, а також переходів між корпусами належить
приймати не менше 2,2 м. Ширина інших коридорів повинна бути не менше 1,4 м.

Ширина рекреаційних приміщень при однобічному
розташуванні приміщень кабінетів і лабораторій повинна прийматися не менше 2,8
м, ширина рекреаційних приміщень, які прилягають до кабінетів і

лабораторій з двобічним розташуванням та до
навчальних приміщень 1-4-х класів шкіл — не менше 3,5 м.

3.35 Навчальні приміщення, що входять до
складу будинку місткістю більше 50 чоловік або багатофункціонального комплексу
навчальних закладів спільно з дитячими дошкільними та іншими громадськими
закладами, житлом персоналу або гуртожитками, необхідно відокремлювати від
житла та приміщень інших закладів протипожежними перегородками 1-го типу та
перекриттями 3-го типу з влаштуванням окремого виходу назовні.

Перегородки та перекриття, що відокремлюють
житлові приміщення від шкільних, повинні мати межу вогнестійкості не менше ніж
0,75 год.

Ступінь вогнестійкості будинків слід приймати
за загальною кількістю місць у будинку, а при влаштуванні протипожежної стіни
між навчальним закладом та іншими громадськими установами — за кількістю місць
у кожній частині будинку.

3.36 До будинків шкіл та навчальних корпусів
шкіл-інтернатів III, IIIa, IIIб, IVта Vступенів вогнестійкості спальні корпуси
розташовувати впритул не допускається.

3.37 В школ ах-інтернатах спальні приміщення
необхідно розміщувати в блоках або частинах будинку, відокремлених від інших
приміщень протипожежними стінами.


3.38 Із майстерні з обробки деревини та
комбінованої майстерні з обробки металу та деревини необхідно передбачати
додатковий вихід безпосередньо назовні з утепленим тамбуром або через окремий
коридор, у який відсутні виходи із класів, навчальних кабінетів та лабораторій.

3.39 Поручні та огорожі на поверхах на шляхах
евакуації у школах та навчальних корпусах шкіл- інтернатів, де розташовані
приміщення для 1 -4-х класів, повинні відповідати таким додатковим вимогам:

 

– висота огорожі сходів, якими користуються
діти, повинна бути 1,5 м з поручнем на висоті 0,8 м;

– в огорожі сходів вертикальні елементи
повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м (горизонтальне членування в огорожі,
крім поручня, не допускається);

– висота огорожі ґанків, що розміщені на рівні
0,45 м і більше від землі, повинна бути не менше 0,8 м та обладнуватись
поручнем.

 

3.40 Зовнішні відкриті сходи не допускається
використовувати як другий евакуаційний вихід з другого і вище поверхів будинків
шкіл та шкіл-інтернатів.

3.41 Розташування в основних будинках навчальних
закладів складських приміщень для зберігання легкозаймистих та горючих
матеріалів не допускається.

3.42 3 груп приміщень, розташованих у
підвальному або цокольному поверсі будинків шкіл та спальних корпусів,
необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів безпосередньо назовні.
Для цих груп приміщень допускається влаштування виходів на 1-й поверх через
окремі сходові клітки, не зв\’язані з внутрішніми відкритими сходами та
загальними сходовими клітками.

Навчальні приміщення

3.43 Площі навчальних приміщень визначаються
за розрахунком, виходячи з призначення приміщень, наповнюваності груп при
різних видах навчальних занять та питомих показників розрахункової площі на
одного учня.

Наповнюваність навчальних груп (підгруп)
визначається завданням на проектування в залежності від видів навчальних
занять, форм і методів навчання.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code