Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
112016 28

Біосоціальні передумови формування мережі реабілітаційних центрів культурно-побутового обслуговування населення пенсійного віку в м. Києві

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Подготовка эскиза для получения стройпаспорта! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Публикации | Просмотров: 6 215

УДК: 711.581.585.725.1

О.В. ПРОКОПЕНКО

Київський національний університет будівництва і архітектури


БІОСОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ М. КИЄВА

 

Проведен анализ прогнозов демографического развития в Украине. Опреде­лена необходимость рассмотрения социальных последствий старения населения в сложных социально-экономических условиях. Выделены основные потребности пожилых людей в медико-социальной помощи. Показана необходимость создания реабилитационных центров с максимальным приближением к местам проживания пенсионеров, с учетом проблем реконструкции городской сети культурно-бытового обслуживания.

 

Суспільна сутність людей визначає необхідність наявності багатосторонньої розвиненої інфраструктури, направленої на задоволення їх біосоціальних потреб. Нові соціальні відносини потребують відповідно нових форм і типів об'єктів для життєзабезпечення та життєдіяльності мешканців міст, відповідаючих сучасним поняттям комфортності середовища. У місцях проживання необхідно прагнути до гармонійної взаємодії людей з довкіллям. Враховуючи складну економічну ситуацію, яка склалась у нашій країні, потрібно віднайти найбільш ефективні методи для вирішення біосоціальних проблем [3].

Важливе місце в системі заходів соціального забезпечення займають заходи, спрямовані на поліпшення якості життя громадян, які частково втратили працездат­ність, інвалідів війни і праці, а також старих, нужденних громадян, які не мають роди­чів.

У Франції, відповідно до закону 1957 р., соціальне забезпечення надається вам старим у віці від 65 років.

В Англії закон 1948 р. установив забезпечення по старості чоловіків з 65 ро­ків, жінок з 60 років, при інвалідності, через хворобу, при втраті годувальника й ін. Система, що існувала в дореволюційній Росії, суспільної допомоги і приватної до­бродійності фінансувалася головним чином за рахунок пожертвувань. Піклування про непрацездатних і престарілих покладалося на земські установи і міські су­спільні управління.

З початку 90-х років чисельність населення України постійно зменшується. При цьому народжуваність знаходиться на досить низькому рівні, а смертність - на високому.

Аналізуючи різні прогнозні сценарії (С. Пирожков, В. Стешенко й ін.), можна зробити висновок, що старіння населення буде продовжуватися. Це підтверджу­ють також дані наведені в табл. 1.

На жаль у нашій країні велика кількість літніх страждають хронічними інвалщизи- руючими захворюваннями. Про це свідчать ряд досліджень, проведених в останні роки. У1999 р. на базі інституту Геронтології АМН України було проведене обстеження 1000 працівників старшого віку з 22 підприємств Києва і непрацюючих пенсіонерів.

Дослідження показало, що з віком захворюваність хворобами системи кро-
ообігу має чітко виражену тенденцію до підвищення. Слід зазначити також різке збільшення з віком частоти хвороб сечостатевих органів у чоловіків, а також хвороб нервової системи й органів відчуття у жінок. Звертає на себе увагу високий рівень захворювання хворобами органів травлення у всіх опитаних.
Ці дані перегукуються з офіційною статистикою [2; 5; 6], згідно з якою до ведучих видів патології серед людей похилого віку відносяться: серцево-судинні захворювання, захворювання нервової системи й органів відчуття, опорно-рухового апарату і сполучної тканини, травної і дихальної систем. У структурі захворюваності людей похилого віку ці класи патології займають майже 90 %. Але потребу у медичних послугах, яка підвищується з віком, частково задовольняє тільки кожен п'ятий пенсіонер.
Складні соціально-економічні умови в нашій країні негативно вплинули на матеріальний стан людей похилого віку. Різко скоротилися статті витрат. До основних витрат можна віднести тільки харчування, оплату житла і комунальних послуг. Харчування є важливим елементом, що формує здоров'я людини [7]. Структура і режим харчування залежить не тільки від самої людини, її звичок, рівня гігієнічних знань, але і від його матеріального становища. Що стосується повноцінності харчування, то тут спостерігаються явні диспропорції (дисбаланс білків, жирів, вуглеводів і енергетична ємність [3]): 56,4 % жінок, 44,6 % непрацюючих чоловіків- пенсіонерів і 29,7 % працюючих чоловіків (як пенсіонерів, так і передпенсійного віку) мають потребу в дієті, але тільки третина з них дотримують її. Про культурні розваги й оздоровчі заходи говорити взагалі не доводиться. У цьому зв'язку слід зазначити, що кожен другий передпенсіонер і працюючий пенсіонер і кожен третій непрацюючий пенсіонер не розраховують у майбутньому на допомогу з боку родичів або інших осіб [4].
Більшість людей похилого віку відзначає різке зниження свого добробуту, звідси, і незадоволеність своїм теперішнім життям. Раціональний спосіб життя, який завжди благотворно впливав на стан здоров'я, також поступився місцем питанню матеріального добробуту. У цілому спосіб життя літніх людей можна охарактеризувати як одноманітний і малорухомий. Припинення трудової діяльності, погіршення матеріального стану, здоров'я, зміни складу родини, а також відповідного способу життя, накладають специфічний відбиток на психічний стан людини похилого віку. Досить важливе значення для них має відчуття самотності.
Щоб старі якомога довше зберігали фізичне і психічне здоров'я, їм необхідна допомога з боку держави і суспільства. Найбільш важливою проблемою, яку йхіяно вирішити, є проблема задоволення потреб цієї групи населення, тому вбагатьох країнах світу будуються спеціалізовані реабілітаційні центри культурнопобутового обслуговування. Реабілітаційні центри здійснюють медичну і соціальну реабілітацію та адаптацію людей похилого віку, хворих, інвалідів. Широке розпо-всюдження такі заклади мають в Австрії, Німеччині, Нідерландах і США [8; 9].
Основні вимоги до конфігурації центрів: наявність у складі лікувальних при-міщень (для проведення обстежень, ванні кімнати для гігієнічних процедур); наявність у складі центру блоку фізіотерапевтичних кабінетів (гімнастичні); наявність розвинутого блоку для професійної і соціальної реабілітації з кабінетами психолога, педагогів, соціальних робітників; склад приміщень для дозвілля та розваг, лекційний зал; наявність самостійних груп приміщень для керівництва медичним персоналом і централізованих гардеробних для персоналу [1].
Реабілітаційні центри за кордоном займаються наданням психологічної, ме-дичної, соціальної допомоги не тільки жертвам політичних репресій і організованого насильства, а й пенсіонерам й іншим незахищеним верствам населення [1; 8; 9].
Однією з програм центру є допомога вдома, метою якої є надання медичної, психологічної і соціальної допомоги людям похилого віку. У рамках програми діє група лікарів різного профілю, фахівців із фізико-терапевтичної реабілітації і група патронажних сестер - соціальних працівників. Робота повинна відбуватися в тісному співробітництві з лікарнями геронтологічного профілю, куди при необхідності госпіталізуються пацієнти центру. У центрі повинні проводитися консультації і бесіди для літніх людей.
Необхідно проводити семінари в лекційному залі центру, у тому числі семінари з підготовки соціальних працівників геронтологічного профілю.
Комплексна програма геріатричної реабілітації повинна стати основою роботи центрів, адже головна задача зробити все, що в силах, для поліпшення якості життя підопічних, підтримання в них почуття людської гідності.
Архітектурна композиція центрів визначається конкретними умовами місця забудови і навколишнього середовища: розміщення в перших поверхах будинків доцільно для невеликої місткості центрів, з обмеженою кількістю місць; можуть бути центри цілком вбудовані в житлові будинки і займати частково весь перший цокольний чи підвальний поверхи.
При вирішенні біосоціальних проблем людей перед пенсійного і пенсійного віку необхідно подовжити період їх трудової активності, зробити життя більш продуктивним і творчим, з користю для суспільства. Це можливо лише при дотриманні основних принципів системи геріатричної допомоги, якими є: загальна доступність, плановість, етапність розвитку і діяльності служб; достатність і безкоштовність гарантованого рівня й обсягів допомоги; мультидисциплінарність комплексу заходів і їхня реабілітаційна напрямленість; інтегрування медичної і соціальної допомоги, наслідування у роботі служб; максимальне наближення допомоги до місця прожи-вання старих людей із пріоритетністю послуг удома; облік стану здоров'я, соціально-психологічного статусу й особистої згоди літньої людини при наданні і плануванні допомоги.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Бармашина Л.Н.Формування середовища життєдіяльності для маломо- більних груп населення. - К.: Будівельник, 2000. - 89 с.
2.Безруков В. В. Ускоренное старение: медицинские и социальные аспекты/ Прискорене старіння та шляхи його профілактики. - Матер. Н-й наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Одеса, 18-19жовтня 2001 року).-К., 2001.-С. 17-19.
3.Григоров Ю.Г. Сравнительная оценка рационов питания людей старших возрастов в 1970 и 1998 гг. /Проблемы старения и долголетия. - 1999. - 8, 2. - С. 200 - 205.
4 .Прокопенко Н.А. Потенциальная возможность социальной адаптации работников старших возрастов в пенсионном периоде (на примере Киева ) "Проблемы старения и долголетия". - 2000. - 9,4. - С. 416 - 425.
5.Статистичний щорічник України за 1999 рік//Державний комітет статистики України; За ред. О.Г. Осауленко. - К.: Техніка, 2000. - 648 с.
6.Україна у цифрах у 1997 році: Короткий статичний довідник //Державний комітет статистики України: Відп. за вип. О.Г. Осауленко. - К.: Наук, думка, 1998.-183 с..
7.Фролькис В.В. Долголетие: действительное и возможное. - К: Наук, думка, 1989.-248 с.
8.Helth Centre. Almere The Nether1ands.Arch. Zulyan Wickham of A+H van Eyck and Parthers //AR. -1994. - N1172. - p. 62-67.
9.Altenwohnungen in Bremen. - DBZ, 1988 N 9, s. 1151.

 

 



 

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

112016 25

Проблеми формування комунікаційних зв`язків у мікрорайонах міста Києва

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Подготовка эскиза для получения стройпаспорта! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Публикации | Просмотров: 6 117

 

УДК 711.581


 

О. В. ПРОКОПЕНКО, студент

Київський національний університет будівництва і архітектури


ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У МІКРАРАЙОНАХ МІСТА КИЄВА
 

 
Выявлен потенциал реконструкции микрорайона без нарушения равновесия жизнедеятельности людей. При решении проблемы возникает необходимость с помощью математических и планировочных методов определить место располо-жения системы централизованного культурно-бытового обслуживания в микро-районах Киева.
Нові соціальні умови призвели до зменшення народжуваності, у зв’язку з цим дитячі дошкільні заклади (ДДЗ) у більшості мікрорайонів міста Києва залишаються недіючими. На базі недіючих ДДЗ хаотично розташовуються культурно-побутові установи, недостатньо адаптовані до нових соціально-економічних потреб суспільства (рис. 1).
Мікрорайон - осередок життя його мешканців, він обов'язково повинен мати повний комплект щоденного обслуговування населення в радіусі доступності [2;4], однак він залишається неупорядкованим і незручним у культурно-побутовому сенсі.
Кількість торговельних, ремонтних закладів (кіосків, павільйонів) у мікрорайоні тяжіє до зростання, незважаючи на складну економічну ситуацію в країні. Водночас зростають пропозиції мешканців щодо підвищення якості життя у культурно- побутовому обслуговуванні.
Комунікаційні зв’язки в мікрорайоні через неупорядкованість мережі культурно- побутового обслуговування (МКПО) збільшуються. Оскільки вони хаотично розміщені, то зростають паразитні зв’язки, які і перетинають автошляхи в не установлених для цього місцях, заважають мешканцям безпечно пересуватися. Наявність неупорядко- ваної МКПО в мікрорайоні, при наявності багатьох діючих ДДЗ, ставить природну проблему - реконструкцію нефункціонуючих ДДЗ під систему централізованого культурно-побутового обслуговування (далі СЦКПО) населення в мікрорайоні міста [6; 9].
Першорядне завдання при вирішенні проблеми - визначення всіх існуючих за-кладів культурно-побутового обслуговування (зважаючи на те, що багато закладів потребують розширення площі і умов для їх існування). Потрібне використання таблиць і схем для внесення даних щодо можливого розташування всіх закладів культурно- побутового обслуговування у СЦКПО на базі недіючих ДДЗ у мікрорайоні (враховуючи пропозицію керівництва закладу, якщо вона існує, про поліпшення умов для кращого функціонування установи по обслуговуванню населення).
Задля вирішення проблеми застосовується складання просторової схеми культурно-побутового обслуговування населення, із вивченням:
радіусів доступності від зупинок громадського транспорту до закладів куль-турного або побутового обслуговування населення в мікрорайоні;
~ кількість людей, яких обслуговує заклад (враховуючи міграцію);
шляхів, якими користуються клієнти закладу.
Наступна проблема - вибір місця розташування СЦКПО населення в мікрора-йоні. Для вирішення проблеми застосовуємо складання матриці просторових зв'язків і внаслідок накладання інформації з просторової схеми на цю матрицю вирішуємо да-ну проблему по вибору місця розташування СЦКПО населення.
Для складання матриці просторових зв’язків застосовуємо обстеження терито-рії мікрорайону з метою виявлення всіх існуючих ДДЗ для вирішення можливих ком-бінацій по розташуванню СЦКПО населення в мікрорайоні міста на базі не- функціонуючого ДДЗ або декількох нефункціонуючих ДДЗ (якщо економічна база до-зволяє використовувати базу декількох ДДЗ).
У матриці (рис. 2) у графічному вигляді по вертикалі зазначено кількість ДДЗ у мікрорайоні (від 1 ... Хл), на перетині виникає зв’язок між існуючими ДДЗ, який оцінюється за трибальною шкалою.
 
Матриця взаємозв’язку дає змогу встановити можливість:
а)блокування з метою об’єднання ДДЗ у систему за допомогою просторових планувальних заходів;
б)розкриття простору групи ДДЗ з метою планування зон рекреації;
в)деблокування чи присвоєння статусу недоторканого ДДЗ (функціонуючий ДДЗ).
Існуючі можливості визначають подальший розвиток адаптації системи обслуговування до потреб населення на основі недіючих ДДЗ.
Повне злиття території нефункціонуючих ДДЗ стає можливим при наявності
ознак:
суміжні ДДЗ мають спільну огорожу;
існує можливість без перешкод об’єднати ДДЗ.
Нейтральне розташування ДДЗ:
коли суміжні ДДЗ знаходяться на невеликій відстані один від одного;
розділені між собою пішохідною доріжкою, яка може виконувати як граничну, так і об’єднувальну функцію.
Розсередкування нефункціонуючих ДДЗ:
коли ДДЗ розташовані на значній відстані (відгороджені будівлями);
Ш на базі групи ДДЗ існуватимуть заклади, не суміжні за функцією;
зв язок неможливий між діючим ДДЗ і нефункціонуючим ДДЗ.
У результаті проведеного аналізу багато варіантів відкидаються і визначається необхідна кількість ідей, які можна використати у подальшій роботі.
Використання матриці взаємозв’язків є необхідною умовою для подальшого визначення шляхів реконструювання системи ДДЗ з найкращою вибіркою варіантів.
Накладання інформації з просторової схеми культурно-побутового обслуговування населення на матрицю просторових зв’язків ДДЗ, зважаючи на візуальне сприйняття ДДЗ, має за мету вирішення кількості і місцезнаходження ДДЗ для розташування СЦКПО населення в мікрорайоні міста Києва.
Таким чином, головна ідея полягає у виборі за допомогою матриці взаємозв’язків блокування чи розсередкування ДДЗ для формування СЦКПО населення у мікрорайоні. Ефективність вибору визначається функцією об’єкта в системі і можливістю його використання [1; 7; 8]. Головна мета - забезпечення композиційної цілісності СЦКПО населення [7] для створення композиційного центру мікрорайону [5].
При виборі найкращого розташування орієнтирів головних шляхів (підходу та під’їзду, магістралі рекреації від зупинок громадського транспорту [3]. 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Абызов В.А., Гайдученя А.А. Проектирование комплексов культурно-бытового обслуживания на основе блоков-стилобатов и отдельно стоящих зданий II Градостроительство: Сб. - К.: 1990. Вып. 42. — С. 81 — 88.
2.Ванштейн С.М. Архитектурная среда системы культурно-бытового обслуживания по месту жительства. Физкультурно-спортивные и культурные услуги II Строительство и архитектура: Сб. — К.: 1990. Вып. 42. — С. 44 — 48.
3.Горбанев Р.В. Городской транспорт // М.: Стройиздат, 1990. - 211 с.
4.Крашенинников А.В. Жилые кварталы // М.: Высш. школа, 1988. - 87 с.
5. Моисеев Ю.М.,Шимко В.Т. Общественные центры // М.: Высш. школа, 1987. - 96 с.
6.Реконструкция исторических городов Украины. Обзор // М.: ВНИИТАГ, 1991.-47 с
7.Справочник проектировщика: Градостроительство // М.: Стройиздат, 1978. - 367 с
8.Тиц А.А., Воробьева Е.В. Пластический язык архитектуры И М.: Стройиздат, 1986.-312 с.
9.Яргина З.Н., Хачатрянц К.К. Социальные основы архитектурного проектирования // М.: Стройиздат, 1990. - 340 с.


 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.