Будинки навчальних закладів повинні бути обладнані системами холодного та гарячого водопостачання

Будинки навчальних закладів повинні бути
обладнані системами холодного та гарячого водопостачання, каналізації,
водостоків, запроектованими згідно з вимогами діючих нормативних документів
(додаток 8, п.б).

4.2 У будинках навчальних закладів необхідно
передбачати об\’єднану систему водопроводу з подачею води питної якості на
господарсько-питні та виробничі потреби.

4.3 На вводах водопроводу від зовнішніх мереж
водопостачання для обліку витраченої води належить встановлювати лічильники води.
При підключенні внутрішніх систем гарячого водопостачання до зовнішніх мереж
необхідно встановлювати лічильники гарячої води на подавальному та
циркуляційному трубопроводах.

Лічильники гарячої та холодної води слід також
встановлювати на водопровідних відгалуженнях до їдальні,- навчальних
майстерень, а також інших споживачів усередині будинку, якщо вони здійснюють
самостійну господарську діяльність.

4.4 Підведення холодної води передбачається до
раковин хімічних лабораторних столів та демонстраційних столів в лабораторіях
хімії, фізики та біології, до зливних бачків в санвузлах, до питних фонтанчиків
(кранів).

4.5 Холодну та гарячу воду слід підводити:

– до умивальників, встановлених у класних
кімнатах, навчальних кабінетах, гурткових приміщеннях, медпункті, їдальні,
санвузлах;

—до раковин та мийок, встановлених у
навчальних майстернях, лабораторіях, кінопроекційній, їдальні, сміттєзбірниках
та інших приміщеннях, передбачених технологічними вимогами;

– до змішувачів душових кабін;

– до внутрішніх поливальних кранів.

4.6При встановленні в навчальних лабораторіх
спеціального обладнання з підведенням води та відведенням стоків розрахункові
витрати належить приймати на підставі технологічного завдання. Відпрацьовані
реактиви перед спуском в мережу каналізації повинні бути знешкоджені засобами
лабора­ торії з тим, щоб показник водню (РН) стічних вод був не нижче 6,5 і не
вище 8,5.

Встановлення нейтралізаторів чи усереднювачів
слід передбачати в приміщеннях, відведених для обладнання, яке обслуговується.

4.7 Температура гарячої води, що надходить до
змішувачів приладів, не повинна перевищувати 60°С.


4.8 При влаштуванні басейнів для плавання
треба дотримуватись вимог норм з проектування спортивних споруд. Для
використання тепла води, яка скидається в каналізаційну мережу, слід
передбачати теплообмінники.

Температуру води у басейні для навчання дітей
плаванню належить приймати 29°С.

4.9 В їдальнях навчальних закладів необхідно
передбачати встановлення електрообігрівачів для забезпечення резервного
гарячого водопостачання.

4.10 При їдальнях навчальних закладів з
кількістю місць у залах 200 та більше необхідно передбачати жировловлювачі.

Опалення та вентиляція

4.11 Будинки повинні бути обладнані системами
опалення та вентиляції, які слід проектувати згідно з вимогами нормативних
документів на опалення, вентиляцію, кондиціювання (додаток 8, п.7).

4.12 Будинки навчальних закладів повинні
підключатись, як правило, до систем централізованого теплопостачання. При
неможливості такого підключення слід проектувати місцеві теплогенератори (при
дотриманні вимог норм із проектування котельних установок), які рекомендується
передбачати в комп­ лексі з альтернативними джерелами тепла (наприклад,
сонячними колекторами, встановленими у випадках активного використання цих
будинків влітку).

4.13 Будинки, приєднані до систем
централізованого теплопостачання, повинні бути обладнані приладами комерційного
обліку теплоти. Спальні корпуси шкіл-інтернатів, що стоять окремо, а також
самостійні блоки шкільного комплексу повинні бути обладнані приладами обліку
витрат теплоти.

4.14 Розрахункову температуру повітря для
проектування опалення та вимоги щодо повітрообміну приміщень слід приймати за
даними таблиці 17.

Таблиця 17

Приміщення

Розрахун­кова темпе­ратура повітря, °С

Вимоги до повітрообміну (кратність за 1
годину)

 

 

приплив

витяжка

Класні приміщення, навчальні кабінети та
лабораторії шкіл

18

16 м3/год

на 1 люд.

Класні приміщення 1-4-х класів

20

16 м3/год

на 1 люд.

Кабінет інформатики та
електронно-обчислювальної техніки

20

16м3 /год

на 1 люд.

Аудиторії, навчальні кабінети в
профтехучилищах та вищих навчальних закладах, навчальні майстерні з зона­ми
для теоретичних занять, читальні зали, зали для кур­сового проектування,
студії живопису, малюнку, скульп­тури, актовий зал, клас співу та музики

18

20 м3/год

на 1 люд.

Фізкультурно-спортивні зали, студія
хореографії

18

За розрахунком, але не менше 80 м /год на 1
люд.

Зал басейну для навчання плаванню

30

За розрахунком

Зал басейну навчально-тренувального плавання

27

Те саме

Вчительська, гурткові приміщення

18

(1,5)

Кабінети адміністрації, кімнати громадських
організацій, кімнати відпочинку, кабінети логопеда, психолога, соціолога,
бібліотека (крім читального залу)

18

(1)

Кабінет лікаря (медична кімната)

22

 

(1,5)


Закінчення таблиці 17

Приміщення

Розрахун­кова темпе­ратура повітря, °С

Вимоги до повітрообміну (кратність за 1
годину)

 

 

приплив

витяжка

Душові

25

(5)

Роздягальні:

а) при фізкультурно-спортивних залах

22

(1,5)

б) при душових

23

В об\’ємі витяжки із душових

 

Туалети та умивальні

20

50м3 на 1 унітаз

 

 

 

25м3 на 1 пісуар

Спальні учнів початкових класів

19

(1,5)

Навчальні лабораторії (крім шкільних)

18

За розрахунком відповідно до технічного
завдання

Мийки лабораторного посуду без витяжних шаф

18

(4)

(6)

Вестибюлі та рекреації

16

Гардеробні

116

1,5

їдальня:

а) гарячий цех

5 (в неро­бочий час)

За розрахунком

б) цехи: холодний, доготівельний, м\’ясний,
рибний, овочевий;

16

(3)

(4)

в) мийні посуду;

20

(4)

(6)

г) комора овочева;

5

(2)

д) комора сухих продуктів;

12

(2)

є) завантажувальна та тарна;

16

ж) обідній зал

16

за розрахунком

Кіноапаратна

16

За об\’ємом витяжки від кінопроекторів

Фотолабораторія, кінофотолабораторія,
технічний центр

18

(2)

Куточок живої природи, зоокуточок

20

(5)

Примітка 1. В
кабінетах, що мають дві зовнішні стіни, та спальних розрахункову температуру
повітря слід приймати на 2° вище зазначеної в наведеній таблиці,

Примітка 2. Об\’єм
повітря, що виводиться з витяжної хімічної шафи, слід приймати 1100 м3/год,
якщо інша величина не встановлена технологічним завданням.

Примітка 3. Клеєварні
повинні бути обладнані укриттями, які локалізують виділення, та місцевою
витяжкою.


4.15 Для декількох аудиторій, що розміщені в
окремому будинку або блоці, при визначенні про­ дуктивності вентиляційних
систем та підборі вентиляційного обладнання слід враховувати коефіцієнти
завантаження аудиторій (Кз) та одночасності їх роботи (Ко).

Значення коефіцієнта Кз слід приймати:

— для аудиторій від 50 до 100 місць — 1,0

— понад 100 до 200 місць — 0,85

– більше 200 до 250 місць — 0,8

—більше 250 місць — 0,75

Значення коефіцієнта Ко слід приймати:

– при кількості аудиторій 3 —-1,0

4 —-0,8

більше 4 — 0,7

Об\’єм лекційних аудиторій при відсутності
кондиціювання повинен бути не менше 4 м3 на людину.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code