ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ

ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ 
7.1 Загальні положення
7.1.1 Проектування основ і фундаментів повинно включати обґрунтований розрахунком вибір:
-типу основи, конструкцій, матеріалу і глибини закладання фундаментів згідно з класифікацією розділу 5;
-інженерних заходів для зменшення впливу деформацій основ на експлуатаційні якості споруд (додаток К) та забезпечення захисту навколишнього середовища за необхідності (розділ 18).
При цьому слід ураховувати категорію складності інженерно-геологічних умов (згідно з ДБН А.2.1-1) та клас наслідків (відповідальності) об\’єкта (згідно з ДБН В.1.2-14).
7.1.2 Фундаменти, ФПЧ повинні розраховуватись як частина будівель (споруд) за властивостями грунтів основи (природної чи штучної) та за матеріалом їх конструкцій.
Розрахунки фундаментів за властивостями грунтів основи повинні виконуватись за двома гру-пами граничних станів:
а) першою – за несучою здатністю (міцність, стійкість);
б) другою – за деформаціями: осіданнями (середнім, максимальним, відносною різницею осі-дань), креном, горизонтальними переміщеннями, з урахуванням параметрів деформування контактної поверхні у випадках їх прогнозованого виникнення в складних інженерно-геологічних умовах.
Розрахунки фундаментів за властивостями грунтів основи виконують:
-за несучою здатністю – у випадках, якщо на споруду передаються вертикальні і (або) горизон-тальні навантаження, у т.ч. сейсмічні або динамічні; споруда розташована поблизу укосу або на схилі; основа складена скельними, слабкими, пилуватими піщаними, водонасиченими глинистими, біогенни-ми грунтами чи крутоспадними шарами грунту; фундамент працює на висмикування, а також в усіх випадках, коли розрахунки за деформаціями основи виконують у нелінійній стадії;
-за деформаціями – в усіх випадках.
Якщо проектом передбачено зведення будівлі до зворотного засипання грунтом пазух кот-лованів або влаштування суцільних приямків вздовж стін підвалу, необхідно перевіряти фундаменти за несучою здатністю основи з урахуванням навантажень, що діють у процесі будівництва, а за наяв-ності глибоких (до рівня цокольного чи підвального поверхів і нижче) приямків – з урахуванням наван-тажень, що діють і на стадії експлуатації.
7.1.3 Розрахунки фундаментів за матеріалом конструкції виконують на дії статичних і (або) ди-намічних навантажень від конструкцій, що на них спираються, впливів від нерівномірних деформацій основи, у випадках їх прогнозованого виникнення в складних інженерне геологічних умовах і динаміч-них або сейсмічних впливів, що передаються через основу, за граничними станами:
а) першої групи – за міцністю матеріалів фундаментів у відповідності з вимогами норм проекту-вання бетонних, залізобетонних або кам\’яних конструкцій;
б) другої групи – за нерівномірністю деформацій, утворенням або розкриттям тріщин у бетонних та залізобетонних перерізах фундаментів у відповідності з вимогами норм проектування залізобетон-них конструкцій (розділ 8).
7.1.4 Характеристики (показники) груп граничних станів слід визначати згідно з ДБН В. 1.2-14.
7.1.5 При проектуванні фундаментів малозаглиблених, мілкого закладання та заглиблених по-винні виконуватись розрахунки:
-глибини закладання фундаментів – згідно з підрозділом 7.5;
-розмірів підошви фундаментів – згідно з підрозділом 7.11;
-напружень у рівні підошви фундаментів, що повинні зіставлятись із граничними значеннями, згідно з 7.1.6;
-деформацій основи – осідань (середніх, максимальних, різниці осідань), кренів, горизонталь-них переміщень (зсувів по підошві) – згідно з підрозділом 7.6.
Для заглиблених фундаментів слід виконувати розрахунки несучих огороджувальних кон-струкцій, що контактують з грунтом, згідно з підрозділом 8.2.
7.1.6 Граничними напруженнями в рівні підошви фундаментів слід вважати:
?R  – напруження, що відповідає розрахунковому опору основи R і означає допустиме нап-руження на межі умовно лінійної залежності між тиском і осіданням. При розрахункових напруженнях під підошвою фундаментів, що не перевищують величини ?R, використовують моделі основи у вигляді лінійно-деформованого суцільного середовища, визначення осідань виконують згідно з підрозділом 7.6;
?u – напруження, що відповідає межі несучої здатності ґрунтової основи, яке визначається її ро-зрахунком за несучою здатністю згідно з підрозділом 7.10.
7.1.7 Розрахунки фундаментів необхідно виконувати з урахуванням комбінації навантажень (розділ 7.2) на різних стадіях будівництва та експлуатації об\’єктів з прогнозом розвитку деформацій у часі, у тому числі з урахуванням впливів від дії прояву складних інженерно-геологічних процесів (роз-діл 3).
7.1.8 Перевірка загальної стійкості масиву ґрунту разом з будівлею (фундаментом) повинна ви-конуватись у випадках, якщо:
-будівля (фундамент) розташовані:
а)на природному схилі, штучному укосі чи поблизу них;
б)поблизу виїмки чи котловану сусіднього об\’єкта;
в)біля гірничої виробки чи підземної споруди;
-основа складена крутоспадними шарами грунту;
-розрахункова схема системи \”основа – фундамент – споруда\” передбачає використання нелі-нійних моделей.
7.1.9 Розрахункова схема системи \”основа – фундамент – споруда\” чи \”основа – фундамент\” по-винна вибиратись з урахуванням чинників, що визначають напружено-деформований стан основи і конструкцій об\’єкта.
Розрахункова схема об\’єктів: класу СС3 – в усіх випадках, СС2 – у складних інженерно-геологічних умовах та обґрунтованих випадках повинна враховувати просторову роботу конструкцій; рекомендується враховувати геометричну і фізичну нелінійність, анізотропні, пластичні і реологічні властивості деформування грунту і матеріалів конструкцій, послідовність зведення конструкцій, рівень навантажень та жорсткість будівлі, у т.ч. її зростання в процесі будівництва.
При виконанні розрахункової перевірки слід ураховувати сейсмічні та техногенні динамічні впли-ви (працююче технологічне устаткування, транспорт, забивання паль тощо).
7.1.10 Розрахунки фундаментів як систем \”основа – фундамент\” чи \”основа – фундамент – будів-ля\” за деформаціями основ, у т.ч. в складних інженерно-геологічних умовах, слід виконувати з вико-ристанням лінійної або нелінійної залежності \”напруження (тиск) – деформація (осідання)\” з урахуван-ням величини навантаження і властивостей грунтів основи згідно з 7.1.6, 7.6.4, 7.6.9 та 4.19 ДБН В.1.1-5.
7.1.11 При розрахунках фундаментів за деформаціями основ з використанням лінійної залежно-сті між напруженнями і деформаціями, виходячи з категорії складності інженерно-геологічних умов згідно з ДБН А.2.1-1, ґрунтових умов основи за розділом 5 і класу наслідків (відповідальності) будівлі згідно з ДБН В.1.2-14 слід керуватись вимогами підрозділів 7.6, 7.7, а при використанні нелінійної за-лежності слід застосовувати розрахункові моделі, зазначені у додатку Д цих норм.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code