Лінійно-пружний розрахунок

Лінійно-пружний
розрахунок

8.4.5.1 Загальні положення

При достатньому
обґрунтуванні допускається використання лінійно-пружного розрахунку
сталезалізобетонних конструкцій. При цьому необхідно враховувати впливи тріщин
у бетоні, повзучості та усадки бетону, послідовність зведення і попереднє напруження.

8.4.5.2 Усадка та повзучість

8.4.5.2.1 Впливи від усадки та повзучості бетону необхідно
враховувати згідно з ДБН В.2.6-98.

8.4.5.2.2 При постійному навантаженні на комбіновані
конструкції, які виконані у декілька стадій, для визначення коефіцієнта
повзучості слід використовувати середнє значення t0. Це припущення також
можна використати при попередньому напруженні шляхом прикладання деформацій,
якщо вік бетону всіх стадій на момент попереднього напруження складає більше
ніж 14 днів.

8.4.5.2.3 Для усадки вік бетону при навантаженні повинен
прийматись, як правило, один день.

8.4.5.2.4 При застосуванні збірних плит або якщо попереднє
напруження бетону плит виконано до набуття роботоспроможності зсувними
з\’єднаннями, необхідно застосовувати коефіцієнт повзучості та величину усадки
від часу, коли настає комбінована робота.

8.4.5.2.5Якщо розподіл згинальних моментів в момент t0 суттєво змінюється внаслідок повзучості,
наприклад, у нерозрізних балках змішаної конструкції з комбінованими та
некомбінованими прольотами, необхідно враховувати впливи повзучості другого
порядку, що залежать від часу, за винятком загального розрахунку за граничним
станом для елементів з усіма перерізами класу 1 або 2 (див. 8.5.1.1). Для
залежних від часу вторинних впливів відношення модулів можна визначати з
коефіцієнтом для повзучості ψL0,55.

8.4.5.2.6 Відповідним чином повинні враховуватись початкові
та вторинні впливи, спричинені усадкою та повзучістю бетону полиці. Впливами
усадки та повзучості можна знехтувати при перевірці граничних станів, окрім за
втомою, для комбінованих елементів з усіма перерізами 1-го або 2-го класів
(див. 8.5.1.1), у яких не вимагається врахування втрати стійкості від
поперечного кручення для II групи граничних станів.

8.4.5.2.7 У зонах, де передбачається поява тріщин у бетоні
плити, початковими впливами усадки можна знехтувати при розрахунку вторинних
впливів.

8.4.5.2.8 Для спрощення у конструкціях будівель, які
задовольняють умову (8.1) або 8.2.2.1, і які не напружуються прикладанням
деформацій, впливи повзучості у комбінованих балках можуть враховуватись
заміною площі бетону Ас на приведену еквівалентну площу сталіАс/n для короткотривалих і довготривалих навантажень,
де п – відношення модуля пружності конструкційної сталі Eадо модуля пружності бетону Eс, прийнятому як Eсm/2.

8.4.5.3 Впливи тріщин бетону

8.4.5.3.1 Необхідно враховувати впливи від утворення тріщин
у бетоні.

8.4.5.3.2 Для визначення впливів тріщин у бетоні полиць
сталезалізобетонних балок можна застосовувати нижченаведені методи. Огинаюча
крива внутрішніх сил і моментів для характеристичних сполучень з урахуванням
довготривалих дій повинна визначатись із використанням жорсткості ЕaI1 (I1 – момент інерції площі приведеного еквівалентного сталевого перерізу,
обчислений за припущення роботи бетону в розтягнутій зоні без тріщин) перерізів
без тріщин. Такий підхід називається \”розрахунок без тріщин\”. У
зонах, де напруження розтягу у крайніх фібрах бетону, викликані загальними
впливами, перевищують у два рази міцність fctm, жорсткість
повинна зменшуватись до ЕaI2 (I2 – момент інерції площі приведеного еквівалентного
сталевого перерізу (без урахування бетону при розтягу, але з урахуванням
арматури). Такий розподіл жорсткостей може використовуватись для граничних
станів І і II груп. Після цього повторним розрахунком визначається новий
розподіл внутрішніх сил, моментів і деформацій, за необхідності. Такий підхід
називається \”розрахунок з тріщинами\”.

8.4.5.3.3 Для нерозрізних комбінованих балок із бетонними
полицями над сталевим профілем і без попереднього напруження, включно з балками
рам, у яких горизонтальні сили сприймаються в\’язями, можуть застосовуватись
наступні спрощені методи. Якщо всі відношення довжин прилеглих нерозрізних
прольотів (коротший/довший) між опорами становлять щонайменше 0,6, то вплив
тріщиноутворення може враховуватись застосуванням згинальної жорсткості ЕaI2 на 15 % прольоту в кожну
сторону від кожної внутрішньої опори, а значення без тріщин ЕaI1 – у решті зон.

8.4.5.4 Стадії та послідовність зведення

8.4.5.4.1 Необхідно виконувати відповідний аналіз для
врахування впливів стадійності будівництва, враховуючи, за необхідності, окремо
впливи дій прикладених до сталевих профілів та до повністю або частково
комбінованих елементів.

8.4.5.4.2 Впливами послідовності будівництва можна
знехтувати у розрахунках за граничними станами, окрім втоми, якщо всі поперечні
перерізи сталезалізобетонних елементів мають класи 1 або 2 (див. 8.5.1.1), і
для яких нема потреби враховувати можливість втрати стійкості від поперечного
кручення.

8.4.5.5 Попереднє напруження шляхом контрольованого
прикладання деформацій

8.4.5.5.1 Якщо застосовується попереднє напруження
прикладанням деформацій (наприклад, домкратами на опорах), впливи можливих
відхилень від передбачених значень деформацій і жорсткостей на внутрішні
моменти і сили необхідно враховувати у розрахунку за граничними станами І і II
груп.

8.4.5.5.2 Якщо не застосовується більш точний метод
визначення внутрішніх моментів і сил, то нормативні значення непрямих дій,
спричинених прикладеними деформаціями, можуть визначатись із використанням
характеристичних значень характеристик матеріалів та прикладених деформацій у
разі, якщо прикладені деформації контролюються.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code