Системи локального пожежогасіння

Системи
локального пожежогасіння

Е.2.11.1Системи локального
пожежогасіння застосовуються в тих випадках, коли технічно неможливо або
економічно недоцільно застосовувати системи пожежогасіння об‘ємним або
поверхневим способами по всьому об’єму та площі приміщення.

При виборі виду системи локального
пожежогасіння слід враховувати співвідношення максимальної висоти обладнання,
що захищається, (hз) і висоти розташування розпилювачів (Нр). При hз/Нр >
0,5 слід застосовувати системи локального пожежогасіння об‘ємним способом, а
при hз/Нр ≤ 0,5 – системи локального пожежогасіння поверхневим способом.

Е.2.11.2Розрахункова величина зони,
що захищається системою локального пожежогасіння об‘ємним способом,
визначається як добуток площі основи та висоти агрегату або технологічної
установки, що підлягає захисту. При цьому всі габаритні розміри (довжина,
ширина, висота) збільшуються щодо фактичних на 15% кожний.

При використанні системи локального
пожежогасіння поверхневим способом розрахункова величина захищуваної зони,
приймається рівною площі об\’єкта, що захищається, збільшеної на 15%. При
цьому розрахункова площа об\’єкта, що захищається, приймається рівною більшому
зі значень: добутку його габаритних розмірів (довжини й ширини), збільшених на
15%, або площі можливого горіння, обмеженої негорючими конструктивними
елементами.

У випадку захисту об\’єкта з наявністю
горючих рідин повинні бути передбачені заходи щодо запобігання їхнього розливу
й розбризкування за межі зони захисту (відбортівка, пристрій аварійного зливу,
екрани і т.п.).

Е.2.11.3Розрахунок основних
параметрів систем локального пожежогасіння слід виконувати за методикою,
викладеною в Е.3.

Е.2.12Конструкція й розміщення
трубопроводів і розпилювачів розподільної мережі спроектованих систем повинні
задовольняти вимогам паспортів, технічних умов і іншій діючій нормативній та
технічній документації на відповідні системи і їхні елементи.

Розпилювачі повинні розміщатися таким
чином, щоб забезпечувалося зрошення зовнішньої поверхні обладнання, що
захищається. Відстань від розпилювача до поверхні обладнання, що захищається,
повинне регламентуватися паспортом на відповідний розпилювач і становить, як
правило, від 2 до 4,5 м.

При проектуванні систем локального
порошкового пожежогасіння поверхневим способом, відповідно до ГОСТ 12.1.004 на
захищуваному об‘єкті повинні бути виконані заходи щодо обмеження можливої площі
пожежі величиною, що не перевищує розрахункового значення площі, гасіння якої
забезпечується даною системою та визначається за методикою, викладеною в Е.3.

У приміщеннях, які мають технологічні
площадки та вентиляційні короби шириною або діаметром більше 0,75 м, повинен
установлюватися додатковий розподільний трубопровід з розпилювачами або
додаткові модулі під площадками та коробами.

Е.2.13Системи з лафетними стволами
застосовуються для захисту об\’єктів, де неможливе застосування розподільних
мереж (велика висота приміщення, інтенсивне використання підйомно-транспортних
засобів і т.п.), і повинні розміщатися в легкодоступних місцях таким чином, щоб
забезпечувалася можливість маневрування стволом у всьому робочому діапазоні, а
порошковий струмінь, з урахуванням його ефективної дальності, міг би досягти
найбільш віддаленої межі захищуваної зони.

Розміри зони, яка захищається системою з
лафетним стволом, не повинні перевищувати паспортних значень, установлених
заводом-виготовлювачем відповідної системи.

Система з лафетним стволом повинна
забезпечити нормативну подачу ВП на можливу площу пожежі не менше ніж 8кгм-2з інтенсивністю не менше 0,4
кг.с-1 . м-2. Тривалість безперервного
подавання ВП повинна бути не менше 20 с.

Е.2.14Трубопроводи систем

Е.2.14.1Трубопроводи та з‘єднання
розподільної мережі систем, а також розпилювачі повинні виготовлятися з
негорючих матеріалів, фізичні й хімічні властивості яких забезпечують достатній
запас міцності й стійкості до впливу факторів навколишнього середовища, у тому
числі в умовах пожежі. Як правило, трубопроводи систем виконують зі сталевих
труб відповідно до ГОСТ 8732,
ГОСТ 8734 і ГОСТ 3262.

Для роботи в корозійно-активному середовищі
повинні застосовуватися відповідні конструкційні матеріали.

Е.2.14.2 З‘єднання трубопроводів можуть
бути зварні, фланцеві та за допомогою фітингів.

Е.2.14.3При монтуванні трубопроводів
розподільної мережі систем горизонтальні ділянки трубопроводів повинні
прокладатися з ухилом не менш 0,01 у напрямку розпилювачів.

Відстань від розпилювача до місця
кріплення трубопроводу, в якому він встановлений, повинна бути в межах від 0,1
м до 0,5
м.

Відстань між засобами кріплення
трубопроводів до будівельних конструкцій необхідно приймати у відповідності зі
СНиП 3.05.01 для неізольованих трубопроводів згідно з таблицею Е.1.


admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code