Таблиця 4.1 – Класифікація населених пунктів
Групи населених пунктів
Найкрупніші та крупні багатофункціональні міста, які частково дублюють функції наявних об\’єктів громадського унікального та епізодичного обслуговування населення столиці країни, центри макрорегіонів – міжобласних систем розселення з надання послуг унікального попиту об\’єктів обслуговування, адміністративних та соціальних послуг
Переважно великі багатофункціональні міста обласного значення, центри регіонів – обласних систем розселення з надання послуг епізодичного попиту
Переважно середні міста обласного значення, значні промислові, промислово-транспортні центри мікрорегіонів – міжрайонних систем розселення з наданням послуг епізодичного та періодичного попиту
Малі міста обласного чи районного значення, місцеві центри економічної активності: промислові, промислово-аграрні, промислово-транспортні, переважно центри районних та внутрішньорайон- них систем розселення (об\’єднаних територіальних громад) з наданням послуг міжселенного періодичного та повсякденного попиту
Малі міста районного значення, селища, села, переважно аграрні, центри об\’єднаних територіальних громад з наданням послуг повсякденного попиту та розвитку зеленого туризму
4.13Населені пункти в залежності від чисельності населення поділяються на групи (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2 – Групування населених пунктів за чисельністю населення
Групи населених пунктівНаселення, тис. осіб
містасільські населені пункти
НайкрупнішіПонад 800Понад 5
КрупніПонад 500 до 800Понад 3 до 5
ВеликіПонад 250 до 500Понад 0,5 до 3
СередніПонад 50 до 250Понад 0,2 до 0,5
Малі*До 50Менше 0,2
* Включаючи селища.
4.143 урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів щодо режиму використання територій визначаються:
-монофункціональні території, які можуть використовуватись переважно для виконання однієї однорідної функції у межах визначеного законодавством особливого правового режиму їх використання;
-території лімітованого використання, які розташовані в межах територій охоронних зон об\’єктів, що відповідно до вимог вказаних актів вимагає обмеженого режиму використання (зони санітарної охорони, санітарно-захисні зони, зони особливого режиму використання земель, інші зони, де законодавством встановлюються планувальні обмеження використання території);
-території багатофункціонального використання, які можуть використовуватись для виконання багатьох різнорідних функцій в межах адміністративно-територіальної одиниці.
4.15Приміські зони визначаються для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб. Для інших населених пунктів приміські зони визначаються в залежності від конкретних містобудівних умов та вимог соціально-економічного розвитку.
Місто-центр і його приміська зона є взаємнопов\’язаними об\’єктами документації з просторового планування на стадіях розроблення схем планування території, генеральних планів населених пунктів.

Генеральний план відповідного міста та проект його приміської зони, визначення меж, архі – тектурно-планувальної структури, функціонального зонування, соціально-планувальної структури, формування зелених зон розробляються на основі документації з просторового планування регіо-нального рівня.
При плануванні та забудові території приміської зони необхідно забезпечити створення сприят-ливих умов для проживання населення, раціональне використання природних ресурсів, а також визначення територій для розміщення місць масового відпочинку населення.
Примітка. Як правило, зовнішньою межею приміської зони найкрупніших і крупних міст є ізохрона 45-60-хвилинної доступності транспортом загального користування до межі міста. Залежно від групи населеного пункту в межах приміської зони можуть виділятися кілька підзон

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *