ОРГАНІЗАЦІЯ ПОХОВАННЯ ТА ПОХОРОННА СПРАВА 
     Стаття 8. Організація діяльності в галузі поховання 
     Організація    діяльності   в   галузі   поховання   померлих 
здійснюється  центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує 
формування   державної   політики   у  сфері  житлово-комунального 
господарства,   іншими  центральними  органами  виконавчої  влади, 
місцевими    органами   виконавчої   влади,   органами   місцевого 
самоврядування та їх виконавчими органами. 
     Центральний  орган виконавчої влади, що забезпечує формування 
державної  політики  у  сфері житлово-комунального господарства, в 
межах своєї компетенції: 
     1)   забезпечує   формування   державної   політики  у  сфері 
поховання;
{  Пункт  1  частини  другої  статті 8 в редакції Закону N 5459-VI 
( 5459-17 ) від 16.10.2012 } 
     2) затверджує  необхідний  мінімальний  перелік  вимог   щодо 
порядку   організації   поховання   і  ритуального  обслуговування 
населення; 
     3) затверджує типове положення про ритуальну службу; 
     4) встановлює  вимоги  щодо  утримання   та   охорони   місць 
поховань; 
     5) встановлює  порядок  реєстрації  поховань  та перепоховань 
померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань; 
     6) здійснює інші повноваження, передбачені законом. 
     Повноваження інших центральних  органів  виконавчої  влади  в 
галузі поховання встановлюються законом. 
     Місцеві державні    адміністрації    в    межах,   визначених 
Конституцією ( 254к/96-ВР )  і  законами  України,  здійснюють  на 
відповідних   територіях   державний   контроль   за   додержанням 
санітарних   правил,   державних   стандартів,  інших  нормативних 
документів   у  галузі  поховання,  а  також  правил  благоустрою, 
вирішують  відповідно  до  закону питання про відведення земельних 
ділянок   для   організації   місць   поховання,  здійснюють  інші 
повноваження, передбачені законом.
{  Частина  четверта  статті  8  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 } 
     Органи місцевого самоврядування  та  їх  виконавчі  органи  в 
межах своєї компетенції: 
     1) вирішують  відповідно  до  закону  питання  про відведення 
земельних ділянок для організації місць поховання; 
     2) забезпечують будівництво,  утримання в належному стані  та 
охорону місць поховання; 
     3) створюють ритуальні служби; 
     4) вирішують  питання  про надання за рахунок коштів місцевих 
бюджетів  ритуальних  послуг  у  зв\’язку  з  похованням   самотніх 
громадян,  ветеранів  війни  та  праці,  а  також  інших категорій 
малозабезпечених  громадян;  про  надання  допомоги  на  поховання 
померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 
     5) здійснюють  контроль за дотриманням законодавства стосовно 
захисту   прав   споживачів   у   частині    надання    суб\’єктами 
господарювання  ритуальних  послуг  та  реалізацією ними предметів 
ритуальної належності; 
     6) здійснюють інші повноваження,  передбачені цим  та  іншими 
законами. 
     Для організації   (утворення),   будівництва,   утримання   в 
належному стані та  охорони  місць  поховання  сільські,  селищні, 
міські    ради   можуть   створювати   спеціалізовані   комунальні 
підприємства. 
     З метою оперативного забезпечення населення  інформацією  про 
суб\’єкти   господарювання,   що   надають   ритуальні  послуги  та 
виготовляють  предмети  ритуальної  належності,  органи  місцевого 
самоврядування  можуть  створювати спеціалізовані госпрозрахункові 
інформаційні служби.  Порядок діяльності таких служб  визначається 
органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства. 
     Стаття 9. Ритуальні служби 
     Ритуальні служби – спеціалізовані комунальні підприємства, що 
створюються   органами   місцевого   самоврядування   в   порядку, 
встановленому  законом,  з  метою здійснення організації поховання 
померлих і  надання  ритуальних  послуг,  передбачених  необхідним 
мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг,  реалізації 
предметів ритуальної належності,  передбаченим пунктом  2  частини 
другої статті 8 цього Закону. 
     Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги,  не 
передбачені  необхідним  мінімальним   переліком   окремих   видів 
ритуальних  послуг  та реалізації предметів ритуальної належності, 
виготовляти предмети ритуальної  належності.  Тарифи  щодо  оплати 
таких  послуг  та предметів ритуальної належності встановлюються в 
межах,  визначених законодавством,  виконавчим органом  сільської, 
селищної, міської ради. 
     Стаття 10. Надання ритуальних послуг та виготовлення 
                предметів ритуальної належності 
     Надання ритуальних   послуг   відповідно    до    необхідного 
мінімального    переліку    окремих   видів   ритуальних   послуг, 
передбаченого пунктом 2 частини  другої  статті  8  цього  Закону, 
здійснюється  ритуальними  службами  або  за  договором суб\’єктами 
господарювання  інших  форм  власності.  Вартість   таких   послуг 
встановлюється  в порядку і в межах,  встановлених законодавством, 
виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. 
     Надання ритуальних   послуг,   не   передбачених   зазначеним 
переліком,  а  також  виготовлення предметів ритуальної належності 
здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. 
     Надання ритуальних   послуг   та    виготовлення    предметів 
ритуальної  належності  здійснюється з дотриманням вимог державних 
стандартів, інших норм і правил, встановлених законодавством. 
     Стаття 11. Поховання померлого 
     Поховання померлого покладається на  виконавця  волевиявлення 
померлого.  Якщо  у  волевиявленні  померлого  немає  вказівки  на 
виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від  виконання 
волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком 
(дружиною),  батьками (усиновителями),  дітьми,  сестрою,  братом, 
дідом   або   бабою,   онуком   (правнуком),   іншою  особою,  яка 
зобов\’язалася поховати померлого. 
     Виконавцю волевиявлення    померлого    або    особі,     яка 
зобов\’язалася  поховати померлого,  в установленому законодавством 
порядку в день звернення видаються: 
     лікарське свідоцтво про смерть – закладом охорони здоров\’я; 
     свідоцтво  про  смерть  та  довідка  про  смерть  –  відділом 
державної  реєстрації  актів  цивільного стану, виконавчим органом 
сільських,  селищних,  міських (крім міст обласного значення) рад, 
консульською  установою  чи дипломатичним представництвом України. 
{  Абзац  третій  частини  другої  статті 11 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 } 
     Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця 
волевиявлення померлого  або  особи,  яка  зобов\’язалася  поховати 
померлого, іншій юридичній чи фізичній особі. 
     У разі  смерті  громадянина на території іноземної держави та 
за наявності письмового волевиявлення про поховання його  тіла  на 
території   України,   посвідченого   належним   чином,  поховання 
здійснюється у відповідних місцях поховань  на  території  України 
виконавцем  волевиявлення померлого або особою,  яка зобов\’язалася 
поховати  померлого,  за   сприяння   консульської   установи   чи 
дипломатичного представництва України. 
     У разі  смерті  одинокого  громадянина  або громадянина,  від 
поховання якого відмовилися рідні,  на території іноземної держави 
та  за  наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла 
на  території  України,  посвідченого  належним  чином,  поховання 
здійснюється  у відповідних місцях поховань на території України в 
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
     Стаття 12. Надання ритуальних послуг 
     Особа, яка  зобов\’язалася  поховати  померлого,  на  підставі 
свідоцтва  про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону 
до сільського голови або ритуальної  служби  з  приводу  укладення 
відповідного  договору-замовлення  на  організацію  та  проведення 
поховання.  Ця особа має право вибирати  виконавців  послуг  серед 
суб\’єктів   господарської   діяльності,  які  уклали  договори  із 
сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг. 
     Ритуальні послуги    надаються    за    плату    згідно     з 
договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом. 
     Виконавець може   надавати   ритуальні   послуги,   визначені 
необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних  послуг. 
Цей  перелік  (  z1111-04  )  затверджується  центральним  органом 
виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної політики у 
сфері житлово-комунального господарства. 
     Суб\’єкти господарювання   можуть   самостійно   на   підставі 
звернення осіб,  які зобов\’язалися поховати померлого, виготовляти 
та   реалізовувати   предмети  ритуальної  належності,  якщо  вони 
відповідають державним стандартам та затвердженій вартості,  де це 
передбачено законодавством. 
     Єдину методику   визначення   вартості   надання   громадянам 
необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, 
реалізації предметів ритуальної належності ( z0338-04 ) затверджує 
центральний  орган  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування 
державної політики у сфері житлово-комунального господарства. 
     Вартість послуг    та    предметів    ритуальної   належності 
визначається на принципах: 
     доступності для  кожного  громадянина  і  рівності   правових 
гарантій; 
     визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової 
собівартості та рентабельності при затвердженні ціни; 
     відповідальності виконавчих органів  сільських,  селищних  та 
міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни; 
     відкритості, доступності та прозорості структури ціни; 
     оплати тільки   тих   послуг,   що   відповідають   державним 
стандартам та нормативним документам. 
     Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації 
поховання  і  ритуального  обслуговування  населення  ( z1112-04 ) 
затверджує  центральний  орган  виконавчої  влади,  що  забезпечує 
формування   державної   політики   у  сфері  житлово-комунального 
господарства. 
     Стаття 13. Допомога на поховання 
     Виконавцю волевиявлення     померлого    або    особі,    яка 
зобов\’язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. 
     Розмір  допомоги  на  поховання  та  порядок ( 99-2007-п ) її 
надання   виконавцю   волевиявлення   померлого   або  особі,  яка 
зобов\’язалася  поховати  померлого,  встановлює  Кабінет Міністрів 
України, якщо інше не передбачено законом. 
     Розмір допомоги  на  поховання не може бути меншим за розмір, 
визначений Кабінетом Міністрів України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *