Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
032016 01

При нівелюванні по обох сторонах рейок визначають позначки люків колодязів

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Земельные отношения | Просмотров: 1 464

При нівелюванні по обох сторонах рейок визначають позначки люків колодязів, цоколів будинків, бетонованих лотків, настилів мостів та верху труб на дорогах. У решті випадків позначки висот визначають по одній стороні рейки. Довжина візирного променя не повинна перевищувати 150 м.
     7.5.23. При нівелюванні проїздів (вулиць) розмітку поперечних профілів виконують сталевою рулеткою або оптичним віддалеміром через 20, 40, 50 або 100 м у залежності від масштабу плану, характеру рельєфу і спеціальних технічних вимог. Крім поперечних профілів, на характерних точках намічують плюсові точки. Віддалі між нівелірними точками поперечних профілів не повинні перевищувати 40 м на планах масштабу 1:2000 і 20 м на планах масштабів 1:1000 і 1:500.
     При нівелюванні поперечних профілів визначають висоти біля фасадної лінії, брівки (бордюрного каменя), тротуару, осі вулиці (проїзду), брівки і дна кюветів, а також характерних точок рельєфу.
     7.5.24. На вимогу визначають позначки висот на кутах кварталів, входів у будинки (нижньої сходинки і підлоги), середини в'їздів у двори, низу шляхопроводів, верху і низу підпірних стінок, укосів, головок трамвайних і залізничних рейок, входів у підвальні приміщення, перетину лотків з віссю проїзду.
     Нівелювання виходів підземних інженерних мереж виконують при наявності спеціального завдання.
     7.5.25. З метою контролю на кожній станції визначають не менше двох контрольних пікетів, що знаходяться у смузі перекриття і можуть бути одержані з іншої станції.
     Розходження між контрольними висотами, що одержані з різних станцій, не повинні перевищувати 20 мм.
     7.5.26. Рисування рельєфу виконують безпосередньо в процесі знімання, а також камерально по складених абрисах.
     На ділянках з густою забудовою дозволяється не проводити горизонталі, а обмежуватися тільки підписуванням висот точок.
     7.5.27. Складання плану за матеріалами знімання, що виконане методом перпендикулярів і засічок, починається з нанесення на план ліній і всіх точок ходів, які є основами перпендикулярів або з яких були зроблені засічки. Від цих точок перпендикулярами і засічками наносять точки контурів і об'єктів місцевості.
     Спочатку на план наносять всі головні будівлі і об'єкти, що мають значення орієнтирів. Внутрішньоквартальну забудову наносять на план після нанесення забудови проїздів. В останню чергу наносять контури, які визначені з висячих ходів. Правильність нанесення контурів на план контролюється в процесі складання за контрольними промірами, зробленими під час знімання.
     7.5.28. Точки контурів на план дозволяється наносити за допомогою транспортира або тахеографа. Якщо полярні відстані до твердих контурів перевищують 6 см у масштабі плану, то їх накладають за координатами.
     7.5.29. Одночасно із складанням плану проїздів і внутрішньоквартальної ситуації на план наносять висоти.
     Висоти пікетів обчислюють безпосередньо у журналі; їх перевіряє інша особа.
     7.5.30. Складений план перевіряють на місцевості, порівнюючи з натурою і проводячи контрольні виміри.
     Розходження між відстанями на плані і одержаними при контрольних промірах не повинні перевищувати 0,4 мм у масштабі плану.
     7.5.31. Камеральну обробку рекомендується виконувати за однією з технологій:
     - з використанням ЕОМ для обчислення координат точок і складання планів традиційними методами;
     - фотограмметричним методом з використанням АФП "Стереоанаграф";
     - з використанням ЕОМ для побудови цифрових та електронних топографічних планів.
     7.5.32. Після виконання знімання забудованих територій здають:
     оригінали планів на твердій основі або на пластику і формуляри;
     абриси горизонтального і висотного знімання;
     польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;
     схеми прокладання ходів знімальної основи;
     каталог координат і висот точок;
     схему розміщення планшетів знімання;
     список назв вулиць, провулків, майданів тощо, затверджений органом місцевої влади;
     викопіювання для виконання зведень по рамках;
     акти польової перевірки і приймання робіт;
     технічний звіт (на об'єкт знімання).
 

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

032016 01

Особливості знімання забудованих територій

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Земельные отношения | Просмотров: 1 438

 Особливості знімання забудованих територій
 
     7.5.1. Знімання контурної частини забудованих територій треба виконувати аерофототопографічним методом на фотопланах.
     Фотоплани слід виготовляти з використанням аерофотознімків, що одержані за допомогою довгофокусних аерофотоапаратів (fk = 200, 350, 500 мм).
     7.5.2. При дешифруванні забудованих територій на фотопланах повинні враховуватися спотворення за перспективу, напрям і густину тіні, особливості зображення різних за конструкцією дахів і т. ін. Для правильного визначення напрямку зміщення за перспективу на фотопланах при їх виготовленні слід помічати (кружком діаметром 3 мм синього кольору) головну точку знімка.
     7.5.3. Потрібно звернути особливу увагу на якість фотопланів.
     Точність створюваних фотопланів і планів на забудовані ділянки населених пунктів має задовольняти такі вимоги:
     середня помилка в положенні контурів з чіткими абрисами відносно точок знімальної основи не повинна перевищувати 0,5 мм;
     середня помилка взаємного положення навколишніх контурів не повинна перевищувати 0,4 мм;
     розходження контурів на порізах і сторонах рамок фотоплану не може перевищувати 0,4 мм при суцільній капітальній забудові, не більше 0,6 мм в інших районах міста (при коефіцієнті редукування 1,5 і більшому) і 1,0 мм - у горах;
     незбігання центрів отворів з точками на основі на забудованій території не повинні перевищувати 0,4 мм, на незабудованій - 0,5 мм (у горах - 0,7 мм).
     У камеральних умовах для перевірки точності фотопланів слід, крім визначення координат контрольних пунктів геодезичної основи і координат контрольних точок, що одержані із фотограмметричного згущення, використовувати проміри між пунктами і контурами з абрисів місцеположення пунктів геодезичних мереж топографо-геодезичних матеріалів раніше виконаних робіт; перевіряти їх на збереження прямолінійності лінійних контурів (вулиць, трамвайних колій, ліній зв'язку і т.ін.).
     За польових умов точність фотопланів на населені пункти слід перевіряти промірами між важливими контурами, а також між контурами і геодезичними пунктами.
     Якщо необхідної точності при виготовленні фотопланів досягнути не вдається (значна кількість зон трансформування, великі коефіцієнти редукування і т.ін.), топографічні плани населених пунктів створюють на стереофотограмметричних приладах у вигляді графічних планів.
     7.5.4. При оформленні фотопланів населених пунктів потрібно вміщувати:
     на полях фотопланів написи: "При дешифруванні контурів враховувати, що вони зміщені згідно з центральною проекцією фотографування, і стежити за положенням тіні. Центральну (головну) точку знімка відмічено кружком";
     у формулярах знімання якісну характеристику фотопланів населених пунктів у розділі "Додаткові відомості" проставляти: кількість зон трансформування знімків; висоту зон трансформування (в метрах); записи про перевірку точності фотопланів по контрольних пунктах геодезичної основи і контрольних фотограмметричних точках та перевірку найважливіших чітких контурів за промірами, що вміщені в абрисах геодезичних пунктів, і за матеріалами знімань минулих років.
     7.5.5. Якщо матеріалів аерофотознімання немає або якщо таке економічно недоцільне, знімання забудованих територій дозволяється виконувати наземними методами.
     Розрізняють горизонтальне знімання забудованих територій і знімання рельєфу.
     Горизонтальне знімання (знімання контурів і предметів місцевості) включає знімання фасадів, проїздів і внутрішньоквартальне знімання. Його можна виконувати окремо або в поєднанні зі зніманням рельєфу (вертикальне знімання) в залежності від характеру забудови і організації робіт.
     7.5.6. Горизонтальне знімання забудованих територій в масштабі 1:5000 і територій з рідкою забудовою в масштабах 1:2000, 1:1000, як правило, виконують методом мензульного знімання.
     Горизонтальне знімання забудованих територій в масштабах 1:2000, 1:1000 і 1:500 виконують способами перпендикулярів, створів, засічок, полярним і графоаналітичним, тобто за допомогою мензули і рулетки або електронним тахеометром і обміром будівель.
     7.5.7. У плановому відношенні геодезичною основою для знімання забудованих територій є пункти геодезичних мереж і пункти знімальної основи, а у висотному відношенні - репери і марки державної нівелірної мережі I, II, III і IV класів та всі точки, висоти яких визначені з точністю технічного нівелювання. При зніманнях з висотою перерізу рельєфу 2 і 5 м висотною основою можуть служити пункти, висоти яких визначено тригонометричним нівелюванням.
     7.5.8. В окремих випадках до початку знімання забудованих територій розробляють робочий проект побудови знімальної основи з врахуванням характеру і щільності забудови.

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.