Вікові репери 
     3.1.1. Конструкція   вікового  репера  (тип  173,  174,  175) 
залежить від глибини  залягання  геологічно  стійних  структур.  У 
залежності  від  цього  вікові  репери  можуть  бути скальними або 
грунтовими.
     Збереженість вікового  репера забезпечується якістю закладки, 
добротністю матеріалів,  з яких він виготовлений,  а також  місцем 
його розташування і зовнішнього оформлення.
     Стабільність вікового репера обумовлюється заглибленням  його 
основи  у  нестискуючі  породи  не  менше  ніж на 120 см (трубчаті 
репери) і на 10 см (скельно-бетонні).
     Вибір місця  закладки вікового репера повинен виключати вплив 
екзогенних і техногенних процесів.
     У всіх  випадках  місце  закладки вікових реперів вибирається 
геодезистом разом з геологом.
     Результати вибору     місця    закладки    вікового    репера 
затверджуються у Головному  управлінні  геодезії,  картографії  та 
кадастру при Кабінеті Міністрів України.
     3.1.2. При заляганні скелі на глибині до 120 см  закладається 
група  із  чотирьох  скельних реперів (типу 173),  які знаходяться 
один від одного на  відстані  25-50  м.  Висоти  суміжних  реперів 
повинні відрізнятися не менше ніж на 15 см.
     3.1.3. Репер  складається  з  марки  (нержавіюча  сталь   або 
бронза) і бетонного колодязя з кришкою.
     Розміри колодязя залежать від глибини  залягання  скелі.  При 
виході скелі на поверхню землі зовнішні розміри колодязя 50х50 см. 
При глибині залягання скелі 50 см і більше – колодязь діаметром до 
100 см (додаток 10).
     3.1.4. При заляганні скелі на  глибині  від  120  до  500  см 
закладається  віковий  репер  у формі паралелепіпеда у поперечному 
розмірі 35х35 см, виготовлений з граніту або високоякісного бетону 
(тип 174, додаток 11).
     Основою для репера є бетонна плита  розміром  100х100х40  см. 
Репер  розміщується  в  колодязі  діаметром  до  100 см.  Проходка 
колодязя здійснюється способом опускання  кілець  під  їх  власною 
вагою.  Шви  між  кільцями  штукатуряться.  Верхній  кінець пілона 
знаходиться на глибині 100 см від поверхні землі.
     В верхній   частині  пілона  на  відстані  20  см  по  висоті 
установлюють дві марки –  горизонтальну  і  вертикальну.  Нижню  і 
вертикальну  марку установлюють у північному напрямку від основної 
марки.
     Між всіма трьома марками визначають перевищення з точністю до 
1 мм.
     Горизонтальні марки закриваються металевим ковпаком.
     Котлован засипається грунтом, а репер у колодязі – гравієм.
     На відстані    100-150    м    від    репера   установлюється 
фундаментальний репер із супутником.
     3.1.5. При заляганні нестискуючих порід на глибині більше 500 
см закладається віковий трубчатий репер (тип 175, додаток 12).
     Репер закладають у свердловину діаметром близько 250 мм,  яка 
просвердлюється на 120 см нижче межі нестискуючих  поряд,  або  не 
менше 400 см нижче межі промерзання.
     Репер складається з  металевої  труби  діаметром  100  мм,  з 
товщиною  стінок 5-10 мм,  яка заливається бетоном.  Реперна труба 
закінчується сталевим наконечником довжиною  не  менше  250  см  з 
трьома якорними дисками.
     На величину сталевого наконечника 250 см  репер  бетонується. 
Після  цього  у  свердловину до межі бетонування опускають захисну 
трубу діам.150-200 мм з сальником у нижній частині і на висоту  70 
см заливають рідким бітумом. У верхній частині установлюють гумову 
діафрагму, яка зверху на 50 см заливається бітумом.
     У верхній  частині  трубчатого вікового репера на 1.0 м нижче 
поверхні землі установлюють бетонне кільце діаметром 100 і висотою 
100 см. Кришка кільця розташовується на 60 см нижче рівня землі.
     На реперній  трубі  на  відстані  20  см   одна   від   одної 
приварюються  дві  марки із малоокислюючого металу – горизонтальну 
та вертикальну.  Колодязь засипається  гравієм.  Поряд  з  віковим 
репером  на відстані 100-150 м закладають фундаментальний репер із 
супутником.
     У всіх  типах вікових реперів колодязь з кришкою кріпиться на 
бітумній основі.
     3.1.6. Віковий  репер окопується квадратною канавою,  сторона 
якої з внутрішнього краю дорівнює 200 см. Поперечний розріз канави 
знизу – 20 см, зверху – 120 см, глибина – 50 см. Грунт, вийнятий з 
канави, укладається за зовнішнім краєм у формі валика.
     По краях   площадки  установлюють  4  пізнавальних  стовпа  з 
охоронними пластинами (додаток 26). 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *