Зміст добросусідства 
     1. Власники та  землекористувачі  земельних  ділянок  повинні 
обирати  такі способи використання земельних ділянок відповідно до 
їх цільового призначення,  при яких  власникам,  землекористувачам 
сусідніх   земельних   ділянок  завдається  найменше  незручностей 
(затінення,  задимлення,  неприємні  запахи,  шумове   забруднення 
тощо). 
     2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов\’язані 
не використовувати земельні ділянки способами,  які не  дозволяють 
власникам,    землекористувачам    сусідніх    земельних   ділянок 
використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). 
     3. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов\’язані 
співпрацювати  при вчиненні дій,  спрямованих на забезпечення прав 
на  землю  кожного  з  них  та   використання   цих   ділянок   із 
запровадженням  і  додержанням прогресивних технологій вирощування 
сільськогосподарських культур та охорони земель  (обмін  земельних 
ділянок,  раціональна організація територій,  дотримання сівозмін, 
встановлення, зберігання межових знаків тощо). 
     Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню 
                 земельну ділянку 
     Власники та   землекористувачі   земельних   ділянок   можуть 
вимагати припинення  діяльності  на  сусідній  земельній  ділянці, 
здійснення  якої  може  призвести до шкідливого впливу на здоров\’я 
людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. 
     Стаття 105. Наслідки проникнення на земельну ділянку гілок 
                 і коренів дерев 
     У випадку   проникнення   коренів  і  гілок  дерев  з  однієї 
земельної ділянки на іншу власники та  землекористувачі  земельних 
ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають 
із сусідньої земельної ділянки,  якщо таке проникнення є перепоною 
у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. 
     Стаття 106. Обов\’язки щодо визначення спільних меж 
     1. Власник  земельної ділянки має право вимагати від власника 
сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих  меж,  а 
також  відновленню  межових  знаків у випадках,  коли вони зникли, 
перемістились або стали невиразними. 
     2. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються 
центральним  органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування 
державної політики у сфері земельних відносин.
{ Частина друга статті 106 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } 
     3. Витрати  на  встановлення  суміжних  меж  несуть  власники 
земельних ділянок у рівних  частинах,  якщо  інше  не  встановлено 
угодою між ними. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *