Архітектурно-археологічні дослідження
3.2.1 Розробка будь-якого проекту реставрації пам\’ятки повинна передбачати археологічні дослідження та максимальне збереження культурного археологічного шару, пов\’язаного з цією пам\’яткою.

3.2.2 Основним завданням проведення архітектурно-археологічних досліджень на пам\’ятках під час науково-проектних і будівельно-реставраційних робіт є найбільш повне вивчення культурного шару для відтворення історії пам\’ятки і навколишньої території, а також збір документальних даних для обгрунтування і розробки рішень щодо реставраційних робіт на пам\’ятці.

3.2.3 Основними напрямами архітектурно-археологічних досліджень пам\’ятки повинні бути:
– фіксація стратиграфії – послідовності та порядку відкладення всіх елементів культурних шарів (шар будівництва споруди, шар функціонування будівлі, шар руй-нування або розбирання будівлі), їх взаємного співвідношення та залежності;
– виділення рівнів будівельних періодів пам\’ятки та інших денних поверхонь і встановлення її хронології – часу зведення будівлі, основних перебудов, ремонтів, руйнувань або припинення використання;
– вивчення конструкцій фундаментів, цоколів та нижніх частин стін, недоступних для вивчення без археологічних розкопок;
– вивчення структури і збереженості підстильних грунтів;
– виявлення в підземній частині пам\’ятки і біля неї елементі в декору та конструкцій, які втрачені або спотворені у її верхній частині;
– виявлення профілів порталів та пілястр, баз колон, декоративного різьблення, розписів тощо;
– виявлення та вивчення втрачених частин будівель – ґанків, сіней, переходів, прибудов, притулів, флігелів;
– обстеження інтер\’єру будівлі – підлог, підсипань під ними, систем опалення, малих форм, внутрішнього декору, оформлення прорізів, а також усяких можливих змін перепланування;
– вивчення давніх підземних інженерних та господарських споруд – дренажів, відстійників, підпілля, погребів;
– пошук та обстеження втрачених елементів ансамблю – колодязів, основних та господарських будівель, стін, огорож, воріт, альтанок, мостів;
– вивчення вертикального планування та оформлення поверхні, що оточує пам\’ятку, – вимощення, стежок, яток, постаментів та інших малих форм;
– вивчення можливості відновлення історичної рослинності та ландшафту на певні періоди історії пам\’ятки.

3.2.4 Архітектурно-археологічні дослідження слід планувати як самостійну частину загальних науково-дослідних робіт, що проводяться як під час попередніх натурних обстежень, так і в процесі реставрації.

3.2.5 Загальні архітектурно-археологічні дослідження і більшу частину розкопок слід проводити до закінчення розробки ескізного проекту, оскільки результати досліджень можуть суттєво вплинути на проектування і докорінно змінити початкові рішення архі-тектора-реставратора.

3.2.6 Архітектурно-археологічні дослідження повинні відповідати сучасним методикам проведення польових досліджень, чинним нормативним документам у даній сфері.

3.2.7 Архітектурно-археологічні дослідження повністю зруйнованих споруд (об\’єктів) можуть проводитись як незалежний варіант археологічних досліджень і, крім загальних археологічних завдань, повинні досліджувати частини завалів зі збором автентичних матеріалів та деталей, які пізніше можуть бути використані методом анастелозу в пам\’ятці, що реставрується або відтворюється, чи служити аналогами, а також детально фіксувати розриті мурування. Розкриті залишки будівлі чи споруди одночасно з археологами повинні досліджуватися фахівцями різного профілю (технологами, фізиками, хіміками тощо).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *