Банківська система України
 

     Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України.
 

     Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг.
 

     Національний банк України визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого.
 

     Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.
 

     Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Закону, Закону України \”Про Національний банк України\” ( 679-14 ), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки його діяльності.

{ Частина п\’ята статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 401-VII ( 401-18 ) від 04.07.2013 } { Текст статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006; в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }
 

     Стаття 5. Економічна незалежність банків
 

     Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.
 

     Держава не відповідає за зобов\’язаннями банків, а банки не відповідають за зобов\’язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором.
 

     Національний банк України не відповідає за зобов\’язаннями банків, а банки не відповідають за зобов\’язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.
 

     Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов\’язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.
 

     Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом.
 

     Стаття 6. Організаційно-правова форма банку
 

     Банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

{ Частина перша статті 6 в редакції Закону N 133-V ( 133-16 ) від 14.09.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }
 

     Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України \”Про систему гарантування вкладів фізичних осіб\” ( 4452-17 ).

{ Частина друга статті 6 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012 }
 

     Стаття 7. Державні банки
 

     Державний банк – це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.
 

     Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України має право формувати статутний капітал державного земельного банку за рахунок грошових внесків та внесків у вигляді земельних ділянок. Кабінет Міністрів України зобов\’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов\’язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. { Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011, N 5248-VI ( 5248-17 ) від 18.09.2012 }
 

     Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
 

     Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
 

     Державна реєстрація державних банків здійснюється відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

{ Частина п\’ята статті 7 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }
 

     Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку. { Частина шоста статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку. { Частина сьома статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку. { Частина восьма статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції, визначені цим Законом. { Частина дев\’ята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити представники органів виконавчої влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Термін повноважень членів наглядової ради державного банку – п’ять років.

{ Частина десята статті 7 в редакції Законів N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006, N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Президент України призначає п\’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідного Указу. { Частина одинадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Верховна Рада України призначає п\’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. { Частина дванадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Кабінет Міністрів України призначає п\’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. { Частина тринадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органі законодавчої влади чи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади України, які забезпечують формування та реалізують державну фінансову, економічну та правову політику, або в банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права. Особа, яка входить до складу наглядової ради чи іншого органу управління банку (крім державного) чи є членом сім\’ї такої особи першого ступеня споріднення, або особа, яка була засуджена за зловживання у фінансовій сфері, судимість якої не погашена або не знята в установленому законом порядку, не може бути членом наглядової ради державного банку. Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради державного банку, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.

{ Частина чотирнадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
 

     Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди. { Частина п\’ятнадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів. { Частина шістнадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти його членів. { Частина сімнадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради державного банку. Статут і внутрішні положення державного банку можуть передбачати порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень наглядової ради. { Частина вісімнадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку та/або кожного з його членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. З дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноваження наглядової ради державного банку призупиняються.

{ Частина дев\’ятнадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012 }
 

     У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим Законом, іншими актами законодавства України і статутом державного банку. Наглядова рада не може втручатися в оперативну діяльність державного банку. { Частина двадцята статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     До компетенції наглядової ради державного банку належить прийняття рішень з питань, визначених у пунктах 1, 5, 6 статті 38 цього Закону і пунктах 1-7 статті 39 цього Закону, а також з інших питань, необхідність врегулювання яких передбачена цим Законом. { Частина двадцять перша статті 7 в редакції Закону N 532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов\’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку.
 

     Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узгоджуються з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону.
 

     Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цієї статті, має право додавати до свого найменування слово \”державний\”, використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України.
 

     У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцій зобов\’язані привести статут та діяльність банку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
 

     Державний земельний банк має право здійснювати операції з земельними ділянками та майновими правами на земельні ділянки відповідно до законодавства України у сфері земельних відносин та свого статуту.

{ Статтю 7 доповнено частиною двадцять шостою згідно із Законом N 5248-VI ( 5248-17 ) від 18.09.2012 }
 

     Національний банк України визначає особливості видачі державному земельному банку банківської ліцензії, регулювання та нагляду за державним земельним банком з урахуванням специфіки його діяльності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *