З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про транспорт
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 51, ст.446 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 233/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, N 51, ст.447 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36
N 650/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.41
N 507-XIV ( 507-14 ) від 17.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.138
N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38
N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184
N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.299
N 2189-VI ( 2189-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 30, ст.394
N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010, ВВР, 2011, N 11, ст.69
N 4709-VI ( 4709-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 7, ст.65
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
{ У тексті Закону слова \”пасажирів і вантажів\” і \”пасажирів
та вантажів\” замінено словами \”пасажирів, вантажів, багажу,
пошти\” згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
{ У тексті Закону слова \”Міністерство транспорту України\”
у всіх відмінках замінено словами \”центральний орган
виконавчої влади в галузі транспорту\” у відповідному
відмінку згідно із Законом N 885-VI ( 885-17 ) від
15.01.2009 }
{ У тексті Закону слова \”центральний орган виконавчої влади в
галузі транспорту\” в усіх відмінках замінено словами
\”центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту,
дорожнього господарства, туризму та інфраструктури\” у
відповідному відмінку згідно із Законом N 5502-VI ( 5502-17 )
від 20.11.2012 }
Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні та
соціальні основи діяльності транспорту.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Транспорт у системі суспільного виробництва
Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного
виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та
суспільного виробництва в перевезеннях.
Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно
до державних цільових програм з урахуванням його пріоритету та на
основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується
державою. { Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006 }
Стаття 2. Законодавство про транспорт
Відносини, пов\’язані з діяльністю транспорту, регулюються цим
Законом, кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими
актами законодавства України.
Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок
використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації
безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки,
санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є
обов\’язковими для власників транспорту і громадян, які
користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
{ Частину третю статті 2 виключено на підставі Закону
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Дія цього Закону не поширюється на транспорт, що здійснює
технологічні перевезення тільки на території підприємств.
Стаття 3. Мета і завдання державного управління
в галузі транспорту
Державне управління в галузі транспорту має забезпечувати:
своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і
суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України;
захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;
безпечне функціонування транспорту;
додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку
національної транспортної системи;
захист економічних інтересів України та законних інтересів
підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних
послуг;
створення рівних умов для розвитку господарської діяльності
підприємств транспорту;
обмеження монополізму та розвиток конкуренції;
координацію роботи різних видів транспорту;
ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту;
охорону навколишнього природного середовища від шкідливого
впливу транспорту.
Державне управління діяльністю транспорту здійснюється шляхом
проведення та реалізації економічної (податкової,
фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальної
політики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення.
Місце і роль транспорту у суспільному виробництві визначає
необхідність його пріоритетного розвитку, державної підтримки в
задоволенні його потреб у транспортних засобах,
матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.
Стаття 4. Органи, що здійснюють державне управління
в галузі транспорту
Державне управління в галузі транспорту здійснюють
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього
господарства, туризму та інфраструктури, місцеві Ради народних
депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно
до їх компетенції.
Стаття 5. Відносини підприємств транспорту загального
користування з органами влади і самоврядування
Відносини підприємств транспорту загального користування з
центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування будуються на основі податків, податкових
пільг, встановлених нормативів та інших економічних засобів
відповідно до чинного законодавства України.
Втручання у господарську діяльність підприємств транспорту,
відволікання їх експлуатаційного персоналу на інші роботи
місцевими органами влади і самоврядування не допускається, крім
випадків, передбачених законодавством України.
Органи управління транспортом сприяють органам влади і
самоврядування у виконанні ними своїх повноважень щодо соціального
та економічного розвитку транспорту, спільно з ними здійснюють
програми захисту навколишнього природного середовища, розробляють
і проводять узгоджені заходи для забезпечення безперебійної роботи
транспорту у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та під час
ліквідації їх наслідків, координують роботу, пов\’язану із
запобіганням аваріям і правопорушенням на транспорті, а також
організують взаємодію різних видів транспорту з метою більш
ефективного їх використання, підвищення якості обслуговування.
Органи влади і самоврядування у межах своїх повноважень
подають допомогу підприємствам і організаціям транспорту у
поліпшенні використання транспортних засобів відправниками
(одержувачами) вантажів і розвитку (в тому числі на пайових
засадах) будівельної індустрії, об\’єднують кошти підприємств,
організацій, колективних сільськогосподарських підприємств,
фермерських господарств, кооперативів (за їх згодою), а також
бюджетні та позабюджетні кошти для вдосконалення транспортної
мережі, будівництва вокзалів, шляхопроводів та інших об\’єктів
транспорту; організують взаємодію різних видів транспорту з метою
більш ефективного їх використання, підвищення якості
обслуговування. ( Частина четверта статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 )
Будівництво вокзалів, станцій, портів, пристаней, аеропортів,
пішохідних мостів, тунелів, пасажирських платформ, метрополітенів,
придбання пасажирського рухомого складу, утримання і упорядкування
шляхів сполучення та інших об\’єктів, пов\’язаних із обслуговуванням
пасажирів і перевезенням вантажів, здійснюються з використанням
коштів державного і місцевих бюджетів та підприємств транспорту у
порядку, встановленому законодавством України, а також з
залученням добровільних внесків підприємств і організацій усіх
форм власності та громадян.
