Порядок та умови вступу до аспірантури (ад’юнктури)

Порядок та умови вступу до
аспірантури (ад’юнктури)

21. До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній
основі приймаються особи, які здобули вищу освіту на рівні магістра. До вступних випробувань
допускаються абітурієнти, які вчасно подали всі необхідні документи для вступу
згідно з Правилами прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) вищого навчального
закладу (наукової установи). Приймальна комісія може відмовити
абітурієнту у допуску до проходження вступних випробувань в аспірантуру (ад’юнктуру)
виключно у зв’язку з неподанням у встановлений термін всіх або окремих
документів, визначених Правилами прийому.

Перелік документів, необхідних для вступу до
аспірантури (ад’юнктури), повинен включати:

1) заяву вступника;

2) медичну довідку про стан здоров’я за
формою №286-у (або за іншою формою з аналогічним змістом, якщо абітурієнт
знаходиться закордоном на момент подачі документів для вступу в аспірантуру
(ад’юнктуру));

3) копію диплома магістра із зазначенням
здобутої спеціальності.

У разі, якщо диплом магістра, на основі якого
абітурієнт вступає в аспірантуру (ад’юнктуру), здобутий у іноземному вищому
навчальному закладі, абітурієнт допускається до вступних випробувань на рівні з
іншими абітурієнтами. У разі успішного складання вступних випробувань вчена
рада відповідного вищого навчального (наукової установи) закладу має одночасно
із зарахуванням абітурієнта прийняти рішення про визнання його диплому, або
надати обґрунтоване пояснення причин відмови у такому визнанні.

У Правилах прийому в аспірантуру (ад’юнктуру)
вищі навчальні заклади (наукові установи) можуть встановити додатковий перелік
документів, зокрема:

1) список опублікованих наукових праць і
винаходів;

2) науковий текст (доповідь реферат,
дослідницька пропозиція, проект) з обраної абітурієнтом спеціальності;

3) рекомендаційний лист(и) (зокрема, від
потенційного роботодавця та/або вченого, зацікавленого у науковій співпраці з
абітурієнтом у разі його вступу до аспірантури (ад’юнктури) відповідного вищого
навчального закладу (наукової установи));

4) інші докази спроможності абітурієнта
проводити наукові дослідження за обраною спеціальністю.

22. Вступні випробування до аспірантури
(ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи) складаються з:

вступного іспиту із спеціальності (в обсязі
навчальної програми освітнього рівня магістра відповідної спеціальності);

вступного іспиту із однієї іноземної мови (на
вибір вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) в обсязі, який
відповідає необхідному вступному рівню для подальшого навчання (вдосконалення)
цієї іноземної мови в аспірантурі (ад’юнктурі));

інших форм вступних випробувань (іспити,
співбесіди, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень тощо).

Вага кожного вступного випробування при
вирахуванні результатів конкурсу визначається в Правилах прийому в аспірантуру
(ад’юнктуру).

Відповідно до Правил
прийому до вищого навчального закладу (наукової установи) абітурієнтам, які
вступають до аспірантури (ад’юнктури) на іншу спеціальність ніж та, яка
зазначена в їх дипломі магістра, можуть бути призначені додаткові вступні
випробування.

Результати вступних випробувань до
аспірантури (ад’юнктури) дійсні для вступу до відповідного вищого навчального
закладу (наукової установи) протягом одного календарного року.

23. Вступні випробування до
аспірантури (ад’юнктури) проводиться предметними комісіями, як правило, у
кількості 3-5 осіб, які призначаються керівником вищого навчального закладу
(наукової установи), і до складу яких включаються доктори філософії та доктори
наук, які здійснюють наукові дослідження у відповідній спеціальності та
відповідають за виконання відповідної освітньо-наукової програми. До предметних
комісій можуть також бути призначені потенційні наукові керівники вступників.

До складу предметної комісії з іноземної мови
можуть включатися також штатні співробітники вищого навчального закладу
(наукової установи), які не мають наукового ступеня і вченого звання, але за
рішенням вченої ради можуть кваліфіковано оцінити рівень знання відповідної
мови вступником.

24.
За результатами проведення вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури)
приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника за процедурою,
визначеною Правилами прийому відповідного вищого навчального закладу (наукової
установи).

Зарахування до аспірантури
(ад’юнктури) проводиться наказом керівника вищого навчального закладу (наукової
установи).

Про зарахування до
аспірантури (ад’юнктури) або про відмову в зарахуванні до аспірантури
(ад’юнктури) вступнику повідомляється в п’ятиденний строк з дня прийняття
приймальною комісією відповідного рішення.

25. Кожному аспіранту (ад’юнкту)одночасно
з його зарахуванням відповідним наказом керівника вищого навчального закладу
(наукової установи) призначається науковий керівник – штатний науковий або
науково-педагогічний працівник з науковим ступенем.

Науковий керівник аспіранта(ад’юнкта) здійснює наукове керівництво роботою над
дисертацією, контролює виконання затвердженого вченою радою індивідуального
плану наукової роботи та несе особисту відповідальність за якісне і вчасне
виконання аспірантом (ад’юнктом) дисертаційного дослідження.

Кількість аспірантів (ад’юнктів), прикріплених до наукового
керівника – доктора наук, не повинна перевищувати 5 осіб одночасно (разом з
докторантами), а для наукового керівника – доктора філософії – 3 осіб,
включаючи аспірантів (ад’юнктів), підготовка яких здійснюється поза державним
замовленням.

На здійснення наукового
керівництва одного аспіранта (ад’юнкта) керівникові відводиться
щороку 50 академічних годин навчального навантаження.

Рішенням вченої ради одному аспіранту (ад’юнкту)може
бути призначено два або більше наукових керівників з відповідним розподілом
годин навчального навантаження між ними.

26. Особи, які професійно здійснюють
наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем
роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), зокрема під час перебування у творчій
відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми.

Такі особи прикріплюються строком до 5 років
до вищого навчального закладу (наукової установи), у якого є ліцензія на
здійснення освітньої діяльності на третьому рівні вищої освіти за відповідною
спеціальністю. Прикріплення до такого вищого навчального закладу (наукової
установи) передбачає виконання індивідуального плану наукової роботи,
затвердженого вченою радою відповідного навчального закладу (наукової
установи), а також виконання навчального плану, визначеного вищим навчальним
закладом (науковою установою) для навчання на третьому рівні вищої освіти за
даною освітньо-науковою програмою відповідної спеціальності.

Особи, які раніше навчалися в аспірантурі
(ад’юнктурі) за державним замовленням, правом прикріплення до вищого
навчального закладу (наукової установи) з метою навчання на третьому рівні
вищої освіти не користуються.

Особи, які не захистили дисертацію впродовж
строку прикріплення до вищого навчального закладу (наукової установи) з метою
здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), не можуть
отримувати стипендії за рахунок державного бюджету і правом повторного
прикріплення не користуються.

27. Правила та процедури
прикріплення до вищого навчального закладу з метою здобуття ступеня доктора
філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою) для осіб, які професійно здійснюють наукову,
науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи визначаються вченою радою
вищого навчального закладу (наукової установи).

Особи, прикріплені до вищого навчального
закладу (наукової установи) з метою здобуття ступеня доктора філософії поза
аспірантурою (ад’юнктурою), користуються всіма правами і обов’язками,
визначеними пунктами 7 і 8 цього Положення.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code