Біоетичні та екологічні вимоги інформування населення у сфері містобудування

Однією з складових незадовільного стану здоров\’я населення у нашій країні, поряд із складною економічною ситуацією, є забруднення довкілля. Існує достовірний зв\’язок між ступенем забруднення території населених місць і рівнем захворюваності. Згідно з Конституцією України кожному громадянину в Україні гарантується право на безпечне для життя і здоров\’я довкілля (екологічну безпеку) та відшкодування збитку внаслідок порушення цього права. Забруднення середовища не тільки наносить шкоду здоров\’ю населення, але і потребує збільшення безпосередніх витрат на обладнання житлових квартир. Тому з позиції права людина при виборі місця свого проживання повинна мати доступ до інформації щодо стану довкілля, ступеня реального забруднення та його ризику для здоров\’я. Оцінка екологічної обстановки дозволяє скорегувати місце свого проживання. Це можливо тільки при наявності єдиної цілісної системи законодавства містобудівного кадастру населених пунктів. Зокрема, містобудівна документація повинна включати дані про належність тери-торії до певних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та інженерного забезпечення, характеристики будинків і споруд. Загрозливе забруднення території населених місць призводить до необхідності все більш детального врахування еко-логічних факторів у сфері містобудування.

Актуальним залишається питання ство-рення сучасних промислових зон та селітебних територій з врахуванням дотримання екологічних та санітарних норм при проектуванні населених пунктів, промислових територій та транспортної мережі, а також питання щодо співвідношення між процесами урбанізації та природним середовищем, впровадження систем керування процесами урбанізації архітектурно-планувальними методами та розподілом територій в межах територіальних одиниць за відповідними державними будівельними нормами. Реалізація екологічних вимог до містобудівного розвитку передбачає наступні напрямки: ліквідацію зон екологічного ризику; санацію і реабілітацію територій, які піддаються сильному техногенному навантаженню; ліквідацію зон шумового дискомфорту на території житлової і громадської забудови, зон загазованості примагістральних територій; створення сприятливих мікрокліматичних умов на територіях житлової і громадської забудови.

Таким чином, тільки нормалізація загальної екологічної ситуації в країні, оздоровлення навколишнього середовища, її ефективна охорона від техногенних хімічних забруднень, ведення містобудівного кадастру населених пунктів, як єдиної цілісної системи, забезпечить профілактику екологічно обумовлених захворювань.