ЗАТВЕРДЖЕНО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
будівництва, архітектури
та житлово-комунального
господарства України
10.04.2006 N 105
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 липня 2006 р.
за N 880/12754
ПРАВИЛА
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Ці Правила визначають правові та організаційні засади
озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення
сприятливих умов життєдіяльності людини.
1.2. Правила розроблені з метою охорони та збереження зелених
насаджень у містах та інших населених пунктах (далі – зелені
насадження) і утримання їх у здоровому впорядкованому стані,
створення та формування високодекоративних, стійких до
несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.
1.3. Правила є обов’язковими для виконання всіма установами,
підприємствами, організаціями та громадянами, які займаються
проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених
насаджень, розташованих на територіях населених пунктів України.
Розділ 2. Визначення термінів
2.1. Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Балансоутримувач – спеціально вповноважені на конкурсних
засадах державними чи місцевими органами влади підприємства,
організації, які відповідають за утримання та збереження зелених
насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Ботанічні сади – науково-дослідницькі та
культурно-просвітницькі заклади, призначені для вивчення
рослинного світу, виведення та впровадження в народне господарство
нових перспективних видів, форм і сортів рослин.
Бульвар – озеленена територія вздовж проспекту, транспортної
магістралі або набережної з алеями і доріжками для пішохідного
руху і короткочасного відпочинку.
Буферна зона – окраїнна частина парку або додатково виділена
і освоєна сусідня територія для масового відпочинку населення з
метою зменшення рекреаційного навантаження на культурно-історичну
зону парку.
Вертикальне озеленення – елементи озеленення фасадів
будівель, паркових споруд, спеціальних ажурних споруд,
вертикальних стін та інших об’єктів з використанням деревовидних
ліан та інших витких рослин.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи,
які мають документ на право власності на земельну ділянку.
Відновна вартість зелених насаджень – це вартість, яка
визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення.
Вуличні насадження – озеленена територія вздовж вулиць міст і
населених пунктів.
Газон – певна ділянка однорідної території з штучним дерновим
покривом, який створюється посівом і вирощуванням
дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або
одернуванням.
Гай – великий елемент садово-паркового пейзажу площею 1-0 –
1,5 га, що складається переважно з однієї деревної породи і
проглядається майже наскрізь між деревами.
Гідропарк – благоустроєний водноспортивний комплекс.
Оптимальне співвідношення площ водойм, насаджень та лугів
2 : 1 : 1.
Декоративне садівництво – це підгалузь господарства, яка
включає: зелене будівництво, утримання зелених насаджень,
формування ландшафтів, квіткове оформлення територій, вирощування
посадкового та посівного матеріалу, квіткових та декоративних
культур та утримання до віку знесення.
Зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та
трав’яна рослинність природного і штучного походження на
визначеній території населеного пункту.
Зелені насадження загального користування – зелені
насадження, які розташовані на території загальноміських і
районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та
відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських
садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі
житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах,
набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають
вільний доступ для відпочинку.
Зелені насадження обмеженого користування – насадження на
територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ,
вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ,
закладів охорони здоров’я, промислових підприємств і складських
зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установ
та інші.
Зелені насадження спеціального призначення – насадження
транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних
зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і
крематоріїв, ліній електропередач високої напруги;
лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні,
насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові
насадження в межах населених пунктів.
Зелене будівництво – комплекс робіт щодо створення нових
міських зелених насаджень і реконструкції наявних.
Квітник – ділянка геометричної або довільної форми з
посадженими одно, дво- або багаторічними квітковими рослинами.
Комплексна зелена зона – сукупність міських і приміських
насаджень, межі якої наносяться на картографічні матеріали
органами архітектури (на генеральні плани, схеми та проекти
районного планування), лісогосподарськими органами (на плани
лісонасаджень), місцевих органів самоврядування.
Клумби – квітники правильної геометричної форми у вигляді
кола, квадрата, прямокутника, овалу, трикутника тощо.
Користувачі земельних ділянок – фізичні чи юридичні особи,
які взяли земельну ділянку в довгострокову оренду або користування
ними.
Ландшафт – природний територіальний комплекс, ділянка земної
поверхні, обмежена природними рубежами, у межах якої природні
компоненти (рельєф, ґрунт, рослинність, водойми, клімат, тваринний
світ), а також штучні або антропогенні (забудова, дороги,
сільгоспугіддя тощо), перебувають у взаємодії і пристосовуванні
один до одного.
Лісопарк (буферний парк) – лісовий масив з елементами
паркового благоустрою для масового відпочинку населення.
Лугопарк – відкритий луговий простір з насадженнями і
водоймами. Оптимальне співвідношення площ лугів, насаджень, водойм
5 : 2 : 1.
Малі архітектурні форми – у зеленому господарстві штучні
архітектурно-об’ємні елементи садово-паркової композиції:
альтанки, бесідки, ротонди, перголи, трельяжі, арки, кіоски,
павільйони, палатки, знаки, які об’єднані загальним художнім
задумом, що виконують утилітарні та декоративні функції,
садово-паркові меблі, обладнання ігрових та господарських
майданчиків, декоративні вази, паркові скульптури, урни, питні
фонтанчики тощо.
Міський ліс – лісовий масив або ділянка лісу, розташовані в
межах населеного пункту.
Норма озеленення – площа озеленених територій загального
користування, яка припадає на одного жителя.
Об’єкт благоустрою зеленого господарства – об’єкт
благоустрою, на території якого розташовані зелені насадження.
Об’єкт озеленення – територія, призначена для озеленення, на
якій передбачається реконструкція і проведення капітального або
поточного ремонтів об’єктів зеленого фонду.
Озеленені території – ділянки землі, на яких розміщена
рослинність природного чи штучного походження (садово-паркові
комплекси та об’єкти зеленого будівництва).
Озеленення населених місць – комплекс робіт зі створення і
використання зелених насаджень у населених пунктах, або інакше,
система зелених насаджень населених пунктів.
Охорона зелених насаджень – система адміністративно-правових,
організаційно-господарських, економічних,
архітектурно-планувальних і агротехнічних заходів, спрямованих на
збереження, відновлення або покращання виконання зеленими
насадженнями відповідних функцій.
Парк – самостійний архітектурно-організаційний комплекс
площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції та
призначений для короткочасного відпочинку населення. Залежно від
характеру і призначення вони діляться на парки культури і
відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні,
національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні,
виставкові, зоологічні, аерофітотерапії тощо.
Пошкодження зелених насаджень – надання шкоди кореневій
системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а
також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту.
Присадибна ділянка – це ділянка землі, що передається у
власність громадян для обслуговування житлового будинку.
Приміська зелена зона – територія за межами міської зони,
зайнята лісами, лісопарками та іншими озелененими територіями, яка
виконує захисні і санітарно-гігієнічні функції і є місцями
відпочинку населення.
Пристовбурна лунка – верхній горизонт посадкової ями,
обнесений по периметру земляним валком заввишки 6-10 см,
влаштований для кожної рослини або загальний для групи рослин.
Рабатки – квітники у вигляді вузької смуги завширшки 0,6-3 м,
які влаштовують уздовж доріжок і фасадів будинків, навколо
пам’ятників, партерів тощо.
Рекреаційна зона – спеціально виділена генеральним планом і
організована територія в місті і зеленій зоні, призначена для
відпочинку населення.
Сади – упорядковані масиви зелених насаджень площею від 2 до
6 га, призначені для короткочасного відпочинку населення. За
характером використання можуть бути: міські сади, сади біля
видовищних споруд, сади житлових районів і мікрорайонів,
міжквартальні сади та інші.
Санітарно-захисна зона – озеленена територія спеціального
призначення, яка розділяє (відокремлює) сельбищну частину міста
від промислових підприємств.
Сквер – упорядкована й озеленена ділянка площею від 0,02 га
до 2,0 га, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення
населених місць, призначена для короткочасного відпочинку
населення.
Озеленені ділянки площею менше 0,02 га, що прилягають до
транспортних магістралей у вигляді острівців газонів і квітників
без доріжок і місць відпочинку, ураховуються в складі вулиць, як
насадження спеціального призначення.
Стійкість зелених насаджень – здатність насаджень зберігати
характер функціонування в умовах дії як антропогенних факторів,
так і природних негативних факторів.
Ступінь озеленення – відношення площі озеленених територій до
загальної площі міста, одиниці його адміністративного ділення або
окремої функціональної території, розрахована у відсотках.
Урочище – природно-територіальний комплекс, який складається
із закономірного просторового поєднання (системи фацій). Урочища
найчастіше формуються на основі певних форм рельєфу – випуклої чи
ввігнутої, але єдиної за генезисом і віком. Вони розташовані на
одному рівному субстраті. Прикладом урочища може слугувати
моренний горб або верховий болотний масив. Це може бути будь-яка
частина місцевості, не подібна на іншу, наприклад, ліс серед поля.
Утримання зелених насаджень – дотримання режиму їх
використання з проведенням агротехнічних заходів, що сприяють
нормальному ростові.
Наказ Міністерства
будівництва, архітектури
та житлово-комунального
господарства України
10.04.2006 N 105
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 липня 2006 р.
за N 880/12754
ПРАВИЛА
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Ці Правила визначають правові та організаційні засади
озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення
сприятливих умов життєдіяльності людини.
1.2. Правила розроблені з метою охорони та збереження зелених
насаджень у містах та інших населених пунктах (далі – зелені
насадження) і утримання їх у здоровому впорядкованому стані,
створення та формування високодекоративних, стійких до
несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.
1.3. Правила є обов’язковими для виконання всіма установами,
підприємствами, організаціями та громадянами, які займаються
проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених
насаджень, розташованих на територіях населених пунктів України.
Розділ 2. Визначення термінів
2.1. Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Балансоутримувач – спеціально вповноважені на конкурсних
засадах державними чи місцевими органами влади підприємства,
організації, які відповідають за утримання та збереження зелених
насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Ботанічні сади – науково-дослідницькі та
культурно-просвітницькі заклади, призначені для вивчення
рослинного світу, виведення та впровадження в народне господарство
нових перспективних видів, форм і сортів рослин.
Бульвар – озеленена територія вздовж проспекту, транспортної
магістралі або набережної з алеями і доріжками для пішохідного
руху і короткочасного відпочинку.
Буферна зона – окраїнна частина парку або додатково виділена
і освоєна сусідня територія для масового відпочинку населення з
метою зменшення рекреаційного навантаження на культурно-історичну
зону парку.
Вертикальне озеленення – елементи озеленення фасадів
будівель, паркових споруд, спеціальних ажурних споруд,
вертикальних стін та інших об’єктів з використанням деревовидних
ліан та інших витких рослин.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи,
які мають документ на право власності на земельну ділянку.
Відновна вартість зелених насаджень – це вартість, яка
визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення.
Вуличні насадження – озеленена територія вздовж вулиць міст і
населених пунктів.
Газон – певна ділянка однорідної території з штучним дерновим
покривом, який створюється посівом і вирощуванням
дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або
одернуванням.
Гай – великий елемент садово-паркового пейзажу площею 1-0 –
1,5 га, що складається переважно з однієї деревної породи і
проглядається майже наскрізь між деревами.
Гідропарк – благоустроєний водноспортивний комплекс.
Оптимальне співвідношення площ водойм, насаджень та лугів
2 : 1 : 1.
Декоративне садівництво – це підгалузь господарства, яка
включає: зелене будівництво, утримання зелених насаджень,
формування ландшафтів, квіткове оформлення територій, вирощування
посадкового та посівного матеріалу, квіткових та декоративних
культур та утримання до віку знесення.
Зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та
трав’яна рослинність природного і штучного походження на
визначеній території населеного пункту.
Зелені насадження загального користування – зелені
насадження, які розташовані на території загальноміських і
районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та
відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських
садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі
житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах,
набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають
вільний доступ для відпочинку.
Зелені насадження обмеженого користування – насадження на
територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ,
вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ,
закладів охорони здоров’я, промислових підприємств і складських
зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установ
та інші.
Зелені насадження спеціального призначення – насадження
транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних
зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і
крематоріїв, ліній електропередач високої напруги;
лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні,
насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові
насадження в межах населених пунктів.
Зелене будівництво – комплекс робіт щодо створення нових
міських зелених насаджень і реконструкції наявних.
Квітник – ділянка геометричної або довільної форми з
посадженими одно, дво- або багаторічними квітковими рослинами.
Комплексна зелена зона – сукупність міських і приміських
насаджень, межі якої наносяться на картографічні матеріали
органами архітектури (на генеральні плани, схеми та проекти
районного планування), лісогосподарськими органами (на плани
лісонасаджень), місцевих органів самоврядування.
Клумби – квітники правильної геометричної форми у вигляді
кола, квадрата, прямокутника, овалу, трикутника тощо.
Користувачі земельних ділянок – фізичні чи юридичні особи,
які взяли земельну ділянку в довгострокову оренду або користування
ними.
Ландшафт – природний територіальний комплекс, ділянка земної
поверхні, обмежена природними рубежами, у межах якої природні
компоненти (рельєф, ґрунт, рослинність, водойми, клімат, тваринний
світ), а також штучні або антропогенні (забудова, дороги,
сільгоспугіддя тощо), перебувають у взаємодії і пристосовуванні
один до одного.
Лісопарк (буферний парк) – лісовий масив з елементами
паркового благоустрою для масового відпочинку населення.
Лугопарк – відкритий луговий простір з насадженнями і
водоймами. Оптимальне співвідношення площ лугів, насаджень, водойм
5 : 2 : 1.
Малі архітектурні форми – у зеленому господарстві штучні
архітектурно-об’ємні елементи садово-паркової композиції:
альтанки, бесідки, ротонди, перголи, трельяжі, арки, кіоски,
павільйони, палатки, знаки, які об’єднані загальним художнім
задумом, що виконують утилітарні та декоративні функції,
садово-паркові меблі, обладнання ігрових та господарських
майданчиків, декоративні вази, паркові скульптури, урни, питні
фонтанчики тощо.
Міський ліс – лісовий масив або ділянка лісу, розташовані в
межах населеного пункту.
Норма озеленення – площа озеленених територій загального
користування, яка припадає на одного жителя.
Об’єкт благоустрою зеленого господарства – об’єкт
благоустрою, на території якого розташовані зелені насадження.
Об’єкт озеленення – територія, призначена для озеленення, на
якій передбачається реконструкція і проведення капітального або
поточного ремонтів об’єктів зеленого фонду.
Озеленені території – ділянки землі, на яких розміщена
рослинність природного чи штучного походження (садово-паркові
комплекси та об’єкти зеленого будівництва).
Озеленення населених місць – комплекс робіт зі створення і
використання зелених насаджень у населених пунктах, або інакше,
система зелених насаджень населених пунктів.
Охорона зелених насаджень – система адміністративно-правових,
організаційно-господарських, економічних,
архітектурно-планувальних і агротехнічних заходів, спрямованих на
збереження, відновлення або покращання виконання зеленими
насадженнями відповідних функцій.
Парк – самостійний архітектурно-організаційний комплекс
площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції та
призначений для короткочасного відпочинку населення. Залежно від
характеру і призначення вони діляться на парки культури і
відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні,
національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні,
виставкові, зоологічні, аерофітотерапії тощо.
Пошкодження зелених насаджень – надання шкоди кореневій
системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а
також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту.
Присадибна ділянка – це ділянка землі, що передається у
власність громадян для обслуговування житлового будинку.
Приміська зелена зона – територія за межами міської зони,
зайнята лісами, лісопарками та іншими озелененими територіями, яка
виконує захисні і санітарно-гігієнічні функції і є місцями
відпочинку населення.
Пристовбурна лунка – верхній горизонт посадкової ями,
обнесений по периметру земляним валком заввишки 6-10 см,
влаштований для кожної рослини або загальний для групи рослин.
Рабатки – квітники у вигляді вузької смуги завширшки 0,6-3 м,
які влаштовують уздовж доріжок і фасадів будинків, навколо
пам’ятників, партерів тощо.
Рекреаційна зона – спеціально виділена генеральним планом і
організована територія в місті і зеленій зоні, призначена для
відпочинку населення.
Сади – упорядковані масиви зелених насаджень площею від 2 до
6 га, призначені для короткочасного відпочинку населення. За
характером використання можуть бути: міські сади, сади біля
видовищних споруд, сади житлових районів і мікрорайонів,
міжквартальні сади та інші.
Санітарно-захисна зона – озеленена територія спеціального
призначення, яка розділяє (відокремлює) сельбищну частину міста
від промислових підприємств.
Сквер – упорядкована й озеленена ділянка площею від 0,02 га
до 2,0 га, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення
населених місць, призначена для короткочасного відпочинку
населення.
Озеленені ділянки площею менше 0,02 га, що прилягають до
транспортних магістралей у вигляді острівців газонів і квітників
без доріжок і місць відпочинку, ураховуються в складі вулиць, як
насадження спеціального призначення.
Стійкість зелених насаджень – здатність насаджень зберігати
характер функціонування в умовах дії як антропогенних факторів,
так і природних негативних факторів.
Ступінь озеленення – відношення площі озеленених територій до
загальної площі міста, одиниці його адміністративного ділення або
окремої функціональної території, розрахована у відсотках.
Урочище – природно-територіальний комплекс, який складається
із закономірного просторового поєднання (системи фацій). Урочища
найчастіше формуються на основі певних форм рельєфу – випуклої чи
ввігнутої, але єдиної за генезисом і віком. Вони розташовані на
одному рівному субстраті. Прикладом урочища може слугувати
моренний горб або верховий болотний масив. Це може бути будь-яка
частина місцевості, не подібна на іншу, наприклад, ліс серед поля.
Утримання зелених насаджень – дотримання режиму їх
використання з проведенням агротехнічних заходів, що сприяють
нормальному ростові.
