Звільнення страховика від зобов\’язань за договором
У разі настання страхового випадку страховик має право шляхом
сплати повної страхової суми звільнити себе від подальших
обов\’язків за договором морського страхування. Він однак
зобов\’язаний повідомити страхувальника про свій намір скористатися
цим правом протягом семи днів з дня отримання від останнього
повідомлення про страховий випадок і його наслідки і, крім того,
зобов\’язаний відшкодувати витрати, зроблені страхувальником
виключно з метою запобігання або зменшення збитків до отримання
ним вказаного повідомлення страховика.
У разі сплати страхової суми у випадку, передбаченому цією
статтею, страховик не набуває прав на застраховане майно.
Стаття 267. Відшкодування страховиком витрат страхувальника
Страховик зобов\’язаний відшкодувати страхувальнику необхідні
витрати, зроблені останнім з метою запобігання або зменшення
збитків, за які відповідає страховик, а також витрати, зроблені
для виконання вказівок страховика (стаття 263 цього Кодексу), для
з\’ясування і встановлення розміру збитків, належних відшкодуванню
страховиком, і для складання диспаші з загальної аварії.
Витрати, зазначені у цій статті, відшкодовуються пропорційно
відношенню страхової суми до страхової вартості.
Стаття 268. Обмеження відповідальності страховою сумою
Страховик відповідає за збитки лише у межах страхової суми.
Однак витрати, зазначені в статті 266 цього Кодексу, а також
внески із загальної аварії відшкодовуються страховиком незалежно
від того, що вони разом з відшкодуванням збитків можуть перевищити
страхову суму.
Страховик відповідає за збитки, заподіяні кількома
страховими випадками, що трапились один за одним, навіть за умови,
що загальна сума таких збитків перевищить страхову суму.
Стаття 269. Суброгація
У разі сплати страхової суми, за винятком випадку,
передбаченого статтею 266 цього Кодексу, до страховика за його
згодою переходять:
1) усі права на застраховане майно – у разі страхування на
повну вартість;
2) право на частку застрахованого майна пропорційно
відношенню страхової суми до страхової вартості – у разі
страхування на неповну вартість.
Стаття 270. Пропажа судна безвісти
У випадку пропажі судна безвісти страховик відповідає у
розмірі повної страхової суми.
Судно вважається пропалим безвісти, коли про нього не
надійшло ніяких відомостей протягом трьох місяців, а якщо
одержання відомостей могло бути затримано внаслідок воєнних дій, –
протягом шести місяців.
За договором морського страхування судна на певний час
страховик відповідає за пропажу судна безвісти, якщо останнє
повідомлення про судно отримано до закінчення терміну договору і
якщо страховик не доведе, що судно пропало безвісти до закінчення
цього терміну.
Стаття 271. Абандон
Страхувальник може заявити страховику про відмову від своїх
прав на все застраховане майно (абандон) і отримати повну страхову
суму у випадках:
1) пропажі судна безвісти;
2) економічної недоцільності відбудування або ремонту
застрахованого судна;
3) економічної недоцільності ліквідації пошкоджень або
доставки застрахованого вантажу в місце призначення;
4) захоплення судна або вантажу, застрахованих від такої
небезпеки, якщо захоплення триває більше двох місяців.
Угода сторін, що суперечить правилам цієї статті, недійсна.
Стаття 272. Заява про абандон
Заява про абандон повинна бути зроблена страховику протягом
шести місяців з моменту закінчення термінів (настання обставин),
зазначених у статтях 270 і 271 цього Кодексу.
Із закінченням шестимісячного терміну страхувальник втрачає
право на абандон, але може вимагати відшкодування збитків на
загальних підставах.
Заява про абандон не може бути зроблена страхувальником
умовно і не може бути взята назад.
Угода сторін, що суперечить правилам цієї статті, недійсна.
Стаття 273. Відміна абандона
Якщо після отримання від страховика відшкодування
з\’ясується, що судно не загинуло чи захоплене судно або вантаж
будуть звільнені, страховик може вимагати, щоб страхувальник,
залишивши собі майно (стаття 270 і пункт 4 статті 271 цього
Кодексу), повернув страхове відшкодування, за винятком
відшкодування часткового збитку, якщо страхувальник його зазнав.
Стаття 274. Право страховика щодо третіх осіб
До страховика, який сплатив страхове відшкодування,
переходить, у межах сплаченої суми, право вимоги, яке
страхувальник (або інша особа, яка отримала страхове
відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду. Це
право здійснюється страховиком з дотриманням порядку,
встановленого для особи, яка отримала відшкодування.
Якщо страхувальник відмовився від свого права вимоги до
особи, відповідальної за заподіяну шкоду, або здійснення цього
права стало неможливим з його вини, страховик звільняється від
сплати страхового відшкодування повністю або у відповідній
частині.
Стаття 275. Передача страховику доказів
У випадках, передбачених статтями 269, 271 і 274 цього
Кодексу, страхувальник зобов\’язаний передати страховику всі
документи і речові докази і повідомити йому всі відомості,
необхідні для здійснення страховиком прав, що перейшли до нього.
Стаття 276. Отримання відшкодування від третіх осіб
Якщо страхувальник отримав відшкодування збитків від третіх
осіб, страховик сплачує лише різницю між сумою, належною для
сплати за умовами договору морського страхування, і сумою,
отриманою від третіх осіб.