ДОГОВІР ЛІЗИНГУ СУДНА
Стаття 215. Поняття договору лізингу судна
За договором лізингу судна власник судна (лізингодавець)
зобов\’язується передати фрахтувальнику (лізингоодержувачу) судно
без екіпажу для використання з метою торговельного мореплавства на
визначений термін, після закінчення якого до лізингоодержувача
переходить право власності на судно.
Лізингоодержувач зобов\’язується сплатити лізингову плату, в
яку включаються плата за користування судном і його вартість за
договором морського лізингу.
Договір лізингу українського державного судна може бути
укладено лише з дотриманням вимог, передбачених статтею 17 цього
Кодексу.
Стаття 216. Докази укладення договору лізингу
Договір лізингу повинен бути укладений у письмовій формі.
Наявність і зміст договору лізингу судна можуть бути доведені
виключно письмовими доказами.
Стаття 217. Реквізити договору лізингу судна
У договорі лізингу судна повинні бути вказані найменування
сторін, мета договору, назва судна, рік побудування судна, його
клас, вантажопідйомність або вантажомісткість, потужність
двигунів, швидкість ходу і витрата пального, термін користування,
після закінчення якого до лізингоодержувача переходить право
власності на судно, розмір і термін внесення лізингової плати,
місце і час передачі судна лізингоодержувачу та інші необхідні
дані.
Стаття 218. Морехідний стан судна
Лізингодавець зобов\’язаний передати судно лізингоодержувачу в
стані, придатному для використання його з метою, передбаченою
договором лізингу судна.
Лізингодавець несе відповідальність за будь-які недоліки
судна, що існували в момент його передачі лізингоодержувачу і про
які він не заявив під час передачі судна.
Претензії з приводу несправності судна та інших недоліків
щодо його стану можуть бути пред\’явлені лізингоодержувачем
протягом року з дня передачі судна. Недотримання сторонами
досудового порядку врегулювання спору не перешкоджає зверненню до
суду в порядку, встановленому законом.
( Стаття 218 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV
( 2705-15 ) від 23.06.2005 )
Стаття 219. Експлуатація судна лізингоодержувачем
Лізингоодержувач зобов\’язаний підтримувати судно у справному
стані і нести витрати, пов\’язані з його утриманням та ремонтом.
Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження судна
переходить на лізингоодержувача після передачі судна.
Стаття 220. Відмова від договору лізингу судна
Лізингоодержувач вправі відмовитися від договору лізингу
судна і зажадати відшкодування збитків, якщо:
1) лізингодавець не передасть судно лізингоодержувачу
протягом обумовленого договором лізингу судна терміну;
2) внаслідок вказаних в частині другій статті 218 цього
Кодексу недоліків судно не може бути використано
лізингоодержувачем відповідно до договору лізингу судна.
Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу
судна і зажадати повернення судна, якщо лізингоодержувач не вніс
лізингової плати протягом трьох місяців після настання терміну
платежу.
Стаття 221. Повернення судна лізингодавцю
У разі повернення судна лізингодавець має право на частину
лізингової плати, належної за користування судном. Внески,
сплачені лізингоодержувачем у рахунок договірної ціни, підлягають
поверненню лізингоодержувачу.
Лізингоодержувач зобов\’язаний повернути лізингодавцю судно в
тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального
зносу. У разі погіршення стану судна лізингоодержувач відшкодовує
лізингодавцю спричинені цим збитки. Зроблені лізингоодержувачем
удосконалення на судні, якщо їх можна відділити, можуть бути
вилучені лізингоодержувачем у разі незгоди лізингодавця
відшкодувати їх вартість.