З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про автомобільний транспорт
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 22, ст.105 )
{ В редакції Закону
N 3492-IV ( 3492-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 32, ст.273 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137
N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010, ВВР, 2011, N 11, ст.69
N 2753-VI ( 2753-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.128
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.34
N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012, ВВР, 2013, N 2, ст.11
N 4715-VI ( 4715-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 8, ст.79
N 4950-VI ( 4950-17 ) від 07.06.2012, ВВР, 2013, N 18, ст.169
N 5000-VI ( 5000-17 ) від 21.06.2012, ВВР, 2013, N 19-20, ст.188
N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 30, ст.340
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.490
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 48, ст.682
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
{ У тексті Закону слова \”дорожній лист\” виключено згідно із
Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
{ У тексті Закону слова \”центральний орган виконавчої влади з
питань автомобільного транспорту\” в усіх відмінках замінено
словами \”центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту\”
у відповідному відмінку згідно із Законом N 4621-VI
( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
Цей Закон визначає засади організації та діяльності
автомобільного транспорту.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобільний транспорт – галузь транспорту, яка забезпечує
задоволення потреб населення та суспільного виробництва у
перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними
засобами;
автомобіль – колісний транспортний засіб, який приводиться в
рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для
руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення
людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів,
виконання спеціальних робіт;
автомобільний транспортний засіб – колісний транспортний
засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп,
напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів,
вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі –
транспортний засіб);
автомобіль вантажний – автомобіль, який за своєю конструкцією
та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
автомобіль легковий – автомобіль, який за своєю конструкцією
та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю
місць для сидіння не більше ніж дев\’ять з місцем водія включно;
автобус – транспортний засіб, який за своєю конструкцією та
обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю
місць для сидіння більше ніж дев\’ять з місцем водія включно;
автостанція – споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок
та під\’їздів для прийняття, відправлення, управління рухом
автобусів та обслуговування пасажирів;
автопавільйон – споруда на зупинці для короткочасного
перебування пасажирів;
автобусний маршрут – шлях проходження автобуса між початковим
та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки
(висадки) пасажирів;
автобусний маршрут міський – автобусний маршрут, який не
виходить за межі території населеного пункту;
автобусний маршрут приміський – автобусний маршрут, який
з\’єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км;
автобусний маршрут міжміський – автобусний маршрут, який
з\’єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км;
автобусний маршрут міжнародний – автобусний маршрут, який
перетинає державний кордон України;
автобусний маршрут загального користування – автобусний
маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;
автобусний маршрут спеціальних перевезень – автобусний
маршрут, на якому здійснюють регулярні спеціальні пасажирські
перевезення;
автобусний маршрут нерегулярних перевезень – автобусний
маршрут, на якому здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення;
автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка
здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення
пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
автомобільний самозайнятий перевізник – це фізична особа –
суб\’єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за
власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці
найманих водіїв; { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
вантажні перевезення – перевезення вантажів вантажними
автомобілями;
вантажна автомобільна станція – комплекс будівель, споруд,
призначених для виконання вантажних, господарських робіт з
вантажами та надання транспортно-експедиційних послуг
перевізникам;
вантажний термінал (автопорт) – комплекс будівель, споруд,
обладнаних навантажувальними засобами, призначених для виконання
вантажних, господарських робіт з вантажами, технічного
обслуговування автомобільних транспортних засобів, надання
транспортно-експедиційних та інших послуг перевізникам;
великоваговий транспортний засіб – транспортний засіб з
вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого
перевищує встановлені на території України допустиму максимальну
масу чи осьове навантаження;
великогабаритний транспортний засіб – транспортний засіб з
вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів
якого перевищує встановлені на території України допустимі
параметри;
внутрішні перевезення – перевезення пасажирів і вантажів між
населеними пунктами, розташованими на території однієї держави;
внутрішні перевезення – перевезення пасажирів та/чи вантажів
територією України без перетину державного кордону України;
{ Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
водій – особа, яка керує транспортним засобом і має
відповідне посвідчення встановленого зразка;
графік руху – відомості про час і послідовність виконання
рейсу;
Договірні Сторони – держави, суб\’єкти міжнародних
правовідносин, що беруть участь у процесі міжнародних
автомобільних перевезень, визначені законодавством;
дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним
транспортом – документ, що видається уповноваженими органами
Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для
в\’їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а
також здійснення інших видів перевезень, передбачених
законодавством;
дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування – документ, який надає право на здійснення
перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального
користування;
дозвіл узгодження умов та режимів перевезень – додатковий
дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд
великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу;
документи на вантаж – документи, визначені відповідно до
Митного кодексу України, законів України \”Про
транспортно-експедиторську діяльність\” ( 1955-15 ), \”Про транзит
вантажів\” ( 1172-14 ), інших актів законодавства, в тому числі
міжнародних договорів України, згода на обов\’язковість яких надана
Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення
вантажу автомобільним транспортом; { Статтю 1 доповнено терміном
згідно із Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
досвід роботи – строк діяльності суб\’єкта господарювання –
автомобільного перевізника, який обчислюється з початку
провадження господарської діяльності з надання послуг з
перевезення пасажирів чи/та вантажів відповідно до закону. У разі
припинення автомобільного перевізника – юридичної особи шляхом
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) досвід
його роботи набуває новостворена юридична особа (новостворені
юридичні особи). У разі створення юридичної особи, власником або
одним з власників якої є автомобільний перевізник, який є фізичною
особою – підприємцем, підприємницька діяльність якої припинена,
досвід роботи цієї фізичної особи – підприємця набуває
новостворена юридична особа (досвідом роботи такої новоствореної
юридичної особи вважається досвід роботи того власника, який має
найбільший строк діяльності з надання послуг з перевезення
пасажирів чи/та вантажів); { Статтю 1 доповнено терміном згідно із
Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
замовник транспортних послуг – юридична або фізична особа,
яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та
вантажів;
зупинка – спеціально обладнаний пункт для очікування автобуса
та посадки і висадки пасажирів;
колісний транспортний засіб – транспортний засіб, призначений
для руху безрейковими дорогами, який використовується для
перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу
під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи
механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до
участі в дорожньому русі;
ліцензійна картка транспортного засобу – документ, який
містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу;
міжнародні перевезення пасажирів і вантажів – перевезення
пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином
державного кордону;
міжнародні човникові (маятникові) перевезення – перевезення,
що передбачають прямі та зворотні поїздки груп пасажирів з певного
місця відправлення до певного місця призначення;
напівпричіп – причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду
центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного
завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує
передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший
транспортний засіб, що виконує функції тягача;
небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи
виробничої та іншої діяльності і тара з-під них, які внаслідок
притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть
під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження
технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об\’єктів, заподіяти
матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до
загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за
міжнародними договорами, згода на обов\’язковість яких надана
Верховною Радою України, або за результатами випробувань, залежно
від ступеня їх впливу на довкілля або людину, віднесено до одного
з класів небезпечних речовин;
нерегулярні пасажирські перевезення – перевезення пасажирів
автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням
письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут
руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму
оплати послуги, або перевезення за власний кошт;
оборотний рейс – рух автобуса від початкової до кінцевої
зупинки маршруту і у зворотному напрямку до початкової зупинки;
параметри комфортності автобуса – конструктивні параметри
автобуса, які визначають для пасажира комфортність поїздки;
пасажирські перевезення – перевезення пасажирів легковими
автомобілями або автобусами;
паспорт маршруту – документ, що містить схему маршруту,
розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та
відпочинку водіїв тощо;
паспорт стоянки таксі – документ, який містить інформацію про
засоби облаштування стоянки, інформаційне забезпечення пасажирів,
власника стоянки, схеми руху та правила надання послуг;
перевезення пасажирів у звичайному режимі руху – перевезення
пасажирів автобусами на маршруті загального користування з
дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху;
перевезення пасажирів в експресному режимі руху – перевезення
пасажирів автобусами на маршруті загального користування, на якому
є звичайний режим руху, з дотриманням зупинок, кількість яких за
розкладом руху не перевищує 25% кількості зупинок при звичайному
режимі руху;
перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі –
перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному
маршруті загального користування за розкладом руху, в якому
визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого
пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на
їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не
заборонено правилами дорожнього руху;
перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення –
перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення,
замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового
договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування,
у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін
її виконання та інші положення за домовленістю сторін;
послуга з перевезення пасажирів чи вантажів – перевезення
пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах
із замовником послуги за плату;
причіп – транспортний засіб без власного джерела енергії,
пристосований для буксирування автомобілем;
регулярні пасажирські перевезення – перевезення пасажирів на
автобусному маршруті загального користування за умовами,
визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому
порядку органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у
разі міжнародних перевезень;
регулярні спеціальні пасажирські перевезення – перевезення
певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів,
студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному
маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим
в установленому порядку замовником транспортних послуг або
уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних
перевезень;
рейдова перевірка (перевірка на дорозі) – перевірка
транспортних засобів суб’єкта господарювання на маршруті руху в
будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали,
автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки
пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця
навантаження та розвантаження вантажних автомобілів,
контрольно-вагові комплекси та інші об’єкти, що використовуються
суб’єктами господарювання для забезпечення діяльності
автомобільного транспорту); { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
рейс – рух транспортного засобу від початкового до кінцевого
пункту маршруту;
розклад руху – сукупність графіків руху автобусів за
маршрутом;
сервісна книжка – документ установленого зразка для обліку
проходження обов\’язкового технічного контролю транспортних засобів
автомобільних самозайнятих перевізників; { Статтю 1 доповнено
абзацом згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 ) від
05.07.2011 }
стоянка таксі – місце для зупинки таксі та посадки пасажирів,
визначене відповідними дорожніми знаками;
таксі – легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним
ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху
автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та
червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового
скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у
шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого
боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та
їхнього багажу в індивідуальному порядку;
таксометр – прилад, призначений для інформування пасажирів
про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи
автомобіля-таксі, визначених законодавством;
транспортно-експедиторські послуги – послуги, пов\’язані з
підготовкою та відправленням вантажів, організацією та
забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням
вантажів, проведенням взаєморозрахунків;
транспортний засіб загального призначення – транспортний
засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для
перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль,
вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою
відкритого або закритого типу);
транспортний засіб спеціалізованого призначення –
транспортний засіб, який призначений для перевезення певних
категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей,
інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна,
сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль
екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний
автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований,
обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними
пристроями тощо); { Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
транспортний засіб спеціального призначення – транспортний
засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для
аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка
розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття
та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний,
автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для
пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);
треті країни – будь-які інші країни стосовно країни
нерезидента та резидента; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із
Законом N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
уповноважені органи Договірних Сторін – державні органи
Договірних Сторін, визначені законодавством для виконання його
положень у галузі міжнародних автомобільних перевезень.
Стаття 2. Законодавство про автомобільний транспорт
Законодавство про автомобільний транспорт складається із
цього Закону, законів України \”Про транспорт\” ( 232/94-ВР ), \”Про
дорожній рух\” ( 3353-12 ), чинних міжнародних договорів та інших
нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та
вантажів автомобільним транспортом є:
визначення основних правових та організаційних основ
державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів
автомобільним транспортом;
установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних
засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної
безпеки;
визначення системи державного контролю, прав, обов\’язків та
відповідальності державних органів виконавчої влади та
перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства
України.
Стаття 3. Сфера дії цього Закону
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками,
замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками
транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та
фізичними особами – суб\’єктами підприємницької діяльності, які
забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку
перевезень.
Стаття 4. Використання земель автомобільним транспортом
Автомобільний транспорт використовує землі транспорту та інші
землі відповідно до земельного законодавства.