Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою
вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою
підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на
нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення
вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному
договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими
наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності
на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов\’язання.
{ Частина перша статті 37 в редакції Закону N 800-VI ( 800-17 )
від 25.12.2008 }
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на
нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено
іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за
вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки
предмета іпотеки суб\’єктом оціночної діяльності. У разі набуття
права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов\’язаний
відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості
предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог
іпотекодержателя.
Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового
користування нерухомим майном, набутим у власність
іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору,
яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на
предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають
нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають
чинність.
До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог
іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог
іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право
власності на предмет іпотеки (об’єкт нерухомого майна, об’єкт
незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на
земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить
право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про
задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про
задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного
договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди
земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну
особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній
реєстрації у встановленому законодавством порядку.
{ Статтю 37 доповнено частиною п\’ятою згідно із Законом N 5059-VI
( 5059-17 ) від 05.07.2012 }
{ Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV
( 3273-15 ) від 22.12.2005 }
Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки
Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог
іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі)
передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки
будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов\’язаний за 30
днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити
іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому
законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір
укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови
іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за
відшкодування завданих збитків. { Частина перша статті 38 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 800-VI ( 800-17 ) від
25.12.2008 }
Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого
повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на
предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про
свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання
іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває
переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя.
Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання
предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий
пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки,
ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору
купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом
5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку,
вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право
переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет
іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.
Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на
предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати,
іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій
особі на власний розсуд.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору
купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на
підставі іпотечного договору, який містить застереження про
задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право
іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності
отримання для цього будь-якого окремого уповноваження
іпотекодавця. { Статтю 38 доповнено частиною згідно із Законом
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між
іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна
суб\’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні
ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови
іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно
з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед
іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною
продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. ( Частина
статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV
( 3273-15 ) від 22.12.2005 )
Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між
іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права
чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до
встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта
виручки повертається іпотекодавцю. ( Частина статті 38 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає
іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та
іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу
предмета іпотеки. ( Статтю 38 доповнено частиною згідно із Законом
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від
іпотекодавця, мають право виконати основне зобов\’язання протягом
тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті,
згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього
Закону.
Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений
відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації
права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом
іпотеки.