Методичні рекомендації щодо визначення предмету охорони об\’єкта культурної спадщини
Згідно зі статтею 1 Закону України \”Про охорону культурної спадщини\” встановлено, що предмет охорони об\’єкта культурної спадщини – характерна властивість об\’єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об\’єкт визнається пам\’яткою.
При визначенні предмету охорони об\’єкта культурної спадщини слід керуватися критеріями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1760 \”Про затвердження Порядку визначення категорій пам\’яток для занесення об\’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам\’яток України\”, а саме:
Об\’єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв:
справили значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни;
безпосередньо пов\’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей;
репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;
були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
Критерій автентичності означає, що пам\’ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
Об\’єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв:
вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону;
пов\’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;
є творами відомих архітекторів або інших митців;
є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Визначений на підставі цих критеріїв предмет охорони має бути зазначений в обліковій картці об\’єкта культурної спадщини та паспорті об\’єкта культурної спадщини, які заповнюються відповідно до форм облікової картки об\’єкта культурної спадщини та паспорта об\’єкта культурної спадщини,затверджених наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 р. №295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 р. за № 693/9292.
В обліковій картці у тематичному полі 6 \”Стислий опис об\’єкта\” у кінці графи \”Характеристика об\’єкта\” вказується тільки наявність або відсутність предмету охорони об\’єкта культурної спадщини.
У паспорті відомості про предмет охорони записуються у кількох тематичних полях, відповідно до специфіки конкретного об\’єкта культурної спадщини.
У тематичному полі 10 \”Історичні дані про об\’єкт\” вказуються: причини, характер і хронологія утворення (виникнення) та змін об\’єкта. Характер інших історичних даних, що мають бути зазначені в цьому тематичному полі, залежить від виду об\’єкта:
для історичних об\’єктів подається коротка характеристика важливих історичних подій, життя та діяльності відомих осіб, у зв\’язку з якими об\’єкт набуває історичної і культурної цінності як пам\’ятка;
для об\’єктів монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних вказуються також власники, з якими пов\’язані виникнення й історія об\’єкта, замовники, автори (архітектори, урбаністи, скульптори, художники, садівники, дизайнери тощо), виконавці робіт.
У тематичному полі 11 \”Відомості про сучасний стан об\’єкта\” у графі \”Опис об\’єкта\” слід визначити функціональну типологію об\’єкта, його композиційне вирішення, горизонтальні й вертикальні членування фасадів, завершення, вінчання, окремі архітектурні елементи, декор, вирішення інтер\’єрів, загальну стилістичну характеристику архітектурного вирішення об\’єкта, наявність творів мистецтва та їх опис з зазначенням стилістики, пластичного та колористичного вирішення, авторства. Для об\’єктів археології дається характеристика культурного шару (площа, потужність, стратиграфія, наявність об\’єктів) та коротко описуються основні речові знахідки.
Підсумкове визначення предмету охорони об\’єкта культурної спадщини дається у тематичному полі 14 \”Оцінка антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності об\’єкта\”. Тут мають міститися результати оцінки антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності об\’єкта з повним переліком тих якостей об\’єкта, які відповідають критеріям, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, і завдяки яким об\’єкт набуває історичної та культурної цінності як пам\’ятка.