Габарити споруд та пристроїв
1. Споруди, пристрої, механізми та обладнання підприємств МПЗТ повинні утримуватися у постійній справності. Особи, які відповідають за утримання споруд, пристроїв, механізмів та обладнання, повинні забезпечувати високий рівень автоматизації, безпеки руху та схоронність рухомого складу, своєчасне обслуговування виробничих цехів та ділянок контрагентів, вживати заходів для запобігання появі несправностей у цих спорудах і пристроях для забезпечення їх довгострокової служби.
2. Працівники, які безпосередньо обслуговують споруди і пристрої, та керівники підрозділів, у розпорядженні яких перебувають ці споруди та пристрої, відповідають за стан цих споруд та пристроїв.
Кожен з цих працівників відповідно до своїх посадових обов\’язків повинен знати правила експлуатації та стан споруд і пристроїв, систематично їх перевіряти та забезпечувати високу якість утримання, технічного обслуговування і ремонту.
3. Споруди, пристрої, механізми та обладнання мають відповідати затвердженій проектній документації та технічним умовам. На основні споруди, пристрої, механізми та обладнання мають бути технічні паспорти, які містять найважливіші технічні та експлуатаційні характеристики.
4. Споруди та пристрої мають відповідати вимогам, які забезпечували б проведення маневрових робіт, пропуск поїздів та передавальних составів з установленими на конкретних дільницях швидкостями руху.
5. Типові технологічні процеси з технічного обслуговування, ремонту та утримання споруд, пристроїв, механізмів та обладнання встановлюються Міністерством транспорту та зв\’язку України.
6. Заново побудовані та реконструйовані лінії, споруди, пристрої та будівлі повинні бути прийняті в постійну експлуатацію приймальними комісіями відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об\’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534 ( 534-2009-п ).
7. Споруди та пристрої, що розташовані від станції примикання залізниці до промислової станції підприємства (включаючи приймально-відправні колії промислової станції) або до території організацій, що обслуговуються, повинні відповідати вимогам габариту наближення споруд \”С\”, встановленого ГОСТ 9238-83 \”Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм\” (далі – ГОСТ 9238-83).
8. Споруди та пристрої, розташовані на території або між територіями підприємств, у тому числі: заводів, фабрик, майстерень, депо, річкових і морських портів, вантажних районів, баз, складів, кар\’єрів, електростанцій тощо, мають відповідати вимогам габариту наближення споруд \”Сп\”, встановленому ГОСТ 9238-83, і спеціальним габаритам.
9. Вимоги габаритів \”С\” і \”Сп\” мають дотримуватися під час проектування, будівництва, реконструкції під\’їзних колій, споруд та пристроїв на них, будівництва других колій, а також усіх споруд і пристроїв, які експлуатуються і раніше були приведені до зазначених габаритів.
10. Споруди та пристрої з порушеним габаритом використовуються відповідно до порядку, встановленого керівником підприємства МПЗТ, що забезпечує безпеку руху рухомого складу та безпеку людей з урахуванням наявних умов.
11. Споруди та пристрої, пов\’язані з пропусканням рухомого складу габариту \”Т\”, встановленого ГОСТ 9238-83, повинні відповідати вимогам габаритів наближення споруд \”С\” та \”Сп\”.
12. На підприємствах, які виробляють негабаритну продукцію, габарит наближення споруд на дільницях обертання вагонів з негабаритними вантажами повинен бути витриманий з урахуванням можливості пропускання негабаритних вантажів.
Не дозволяється порушувати габарити споруд та пристроїв під час проведення будь-яких ремонтних, будівельних та інших робіт.
13. Відповідність габаритів постійних споруд та пристроїв установленим нормам повинна перевірятися не рідше одного разу на 10 років комісією, склад якої визначає керівник підприємства або структурного підрозділу, на балансі якого обліковується колія.
14. Відстань між осями колій на перегонах двоколійних колій на прямих ділянках встановлюється СНиП 2.05.07-91 \”Промышленный транспорт\” (далі – СНиП 2.05.07-91) або нормами технологічного проектування, розробленими з метою розвитку цих СНиП, і має бути не менше 4100 мм.
15. Відстань між осями суміжних колій, встановлена СНиП 2.05.07-91, на станціях (виробничих районах, дільницях) у прямих ділянках має бути не менше 4800 мм, на другорядних коліях і коліях вантажних районів – не менше 4500 мм. У разі розміщення на станціях головних колій крайніми з дозволу керівника підприємства допускається відстань між ними 4100 мм. Відстань між осями колій, призначених для безпосереднього перевантаження вантажів з вагона у вагон, може становити 3600 мм.
16. У виробничих цехах відстань між осями суміжних колій визначається проектною документацією і повинна бути не менше ніж 4100 мм.
17. Горизонтальні відстані на кривих ділянках між осями суміжних колій і між віссю колії та габаритом наближення споруд на перегонах і станціях повинні відповідати ГОСТ 9238-83.
18. Навантажений на відкритий рухомий склад вантаж (з урахуванням упаковки та кріплення) повинен розміщуватися у межах встановленого габариту навантаження.
19. Вантажі, які не можуть бути розміщені на відкритому рухомому складі у межах габаритів навантаження, перевозяться в порядку, встановленому керівником підприємства.
20. Для перевірки правильності розміщення вантажів у межах вказаного габариту в місцях масового навантаження встановлюються габаритні ворота. Утримання їх покладається на власника габаритних воріт.
21. Розвантажені та підготовлені до навантаження біля колії вантажі повинні бути укладені й закріплені таким чином, щоб габарит наближення споруд не порушувався.
22. Вантажі (крім баласту, вивантаженого для колійних робіт) при висоті їх укладення, починаючи від головки рейки, до 1200 мм повинні розміщуватися на відстані не менше 2,0 м від зовнішньої головки найближчої до вантажу рейки залізничної колії, а при більшій висоті – не менше 2,5 м.
23. Усі елементи технологічного обладнання, які під час виконання операцій з рухомим складом (навантаження, вивантаження, очищення тощо) входять у габарит, після завершення робіт повинні бути виведені за межі габариту наближення споруд.
24. Споруди та пристрої на дільницях, де обертаються локомотиви залізничного транспорту України, повинні відповідати вимогам ПТЕ залізниць України ( z0050-97 ).
25. Усі елементи залізничної колії (земляне полотно, верхня будова і штучні споруди) за міцністю, стійкістю та станом повинні забезпечувати безпечний рух рухомого складу зі швидкостями, встановленими на дільниці.
26. Розміщення та технічне оснащення підрозділів колійного господарства повинні забезпечувати виконання необхідних робіт з утримання й ремонту залізничної колії, споруд і пристроїв для реалізації заданих розмірів руху з установленими швидкостями.
27. Залізнична колія за відношенням радіусів кривих, поєднання прямих і кривих, крутості ухилів повинна відповідати затвердженому плану і профілю колії, а при проектуванні має відповідати СНиП 2.05.07-91.
28. Станції, промислові станції й виробничі дільниці (райони) повинні розташовуватися на горизонтальній площадці; в окремих випадках допускається розташування їх на ухилах не крутіше 0,0015 проміле; у важких умовах допускається збільшення ухилів, але не більше ніж до 0,0025 проміле.
29. В особливо важких топографічних умовах, з дозволу керівника підприємства, на виробничих дільницях (районах) та промислових станціях, на яких не передбачаються маневри і відчепи локомотивів або вагонів від состава, допускається, за умови відповідного обґрунтування проектом і забезпечення утримання маневрового состава (поїзда) допоміжними гальмами локомотива, розташовувати станції, промислові станції й виробничі дільниці (райони) на ухилах більше 0,0025 проміле. Для запобігання самовільному зрушенню з місця вагонів або составів (без локомотива) на заново побудованих та реконструйованих станціях, на яких передбачається відчеплення локомотивів від вагонів і виконання маневрових операцій, поздовжній профіль повинен мати протиухил у бік обмежувальних стрілок і відповідати нормативам на його проектування.
30. У разі потреби для запобігання самовільному виходу вагонів на інші колії слід влаштовувати запобіжні тупики, охоронні стрілки, скидальні башмаки або стрілки.
31. Промислові станції, а також окремі витяжні колії повинні розташовуватися на прямих ділянках. За несприятливих умов допускається їх розташування на кривих радіусом не менше 1500 м. В особливо важких топографічних умовах допускається зменшення радіуса кривої до 500 м.
32. На кожному підприємстві МПЗТ або в його структурних підрозділах відповідно до вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457 ( 457-98-п ), повинні вестися технічні паспорти під\’їзних колій, до яких потрібно своєчасно вносити необхідні зміни.
33. Періодичну перевірку плану і профілю колій на підприємствах МПЗТ необхідно проводити не рідше одного разу на 15 років.
34. Поздовжні профілі маневрових витяжок повинні перевірятися не рідше одного разу на 10 років. Дільниці, на яких виконуються роботи, що спричиняють зміни плану й профілю колії, перевіряються виконавцями робіт після їх закінчення.
35. За результатами перевірок установлюються строки виконання робіт з виправлення профілю.
36. Організація робіт з інструментальної перевірки плану й профілю колій, виготовлення відповідної технічної документації, а також складання масштабних і схематичних планів колій покладаються на керівників підприємств МПЗТ або його структурних підрозділів.
До виконання цих робіт можуть залучатися в установленому порядку проектні інститути, проектно-технологічні бюро, проектно-розвідувальні та проектно-кошторисні групи.
37. У разі спорудження біля під\’їзних колій нових об\’єктів, розширення або перенесення існуючих організація, що виконує такі роботи, повинна до початку робіт погоджувати та передавати керівництву підприємства МПЗТ виконавчу документацію, що визначає прив\’язку об\’єкта до існуючих колій.
38. На кожному структурному підрозділі підприємств МПЗТ повинні бути креслення й описи всіх наявних споруд та пристроїв колійного господарства, а також масштабні й схематичні плани станцій, поздовжні профілі усіх головних та станційних колій.
До зазначеної документації повинні вчасно вноситися всі зміни, які сталися внаслідок проведених робіт.
39. Порядок збереження документації встановлюється Міністерством транспорту та зв\’язку України.
40. Ширина земляного полотна зверху на прямих ділянках колії має відповідати верхній будові колії і бути не менше: на одноколійних – 5,5 м, двоколійних – 9,6 м, а в скельових та дренуючих ґрунтах не менше: на одноколійних – 5 м, двоколійних – 9,1 м.
41. Мінімальна ширина узбіччя земляного полотна зверху має становити 0,4 м з кожного боку колії. У місцях навантажувально-розвантажувальних робіт відстань від осі залізничної колії до брівки відвалу визначається залежно від висоти відвалу, роду відвальних ґрунтів, типу рухомого складу тощо і повинна бути не менше 2,5 м.
42. У разі оброблення виступів екскаваторами з верхнім навантаженням відстань від брівки найближчого виступу до осі залізничної колії встановлюється проектом і повинна бути не менше 2,5 м.
43. Брівка земляного полотна в місцях розливу води повинна розташовуватися на 0,5 м вище максимальної висоти накату хвиль під час сильного вітру.
44. Верх головок рейок обох ниток на прямих ділянках колії повинен бути на одному рівні.
Дозволяється на прямих ділянках колії утримувати одну рейкову нитку на 15 мм вище від другої для постійних і 20 мм для пересувних колій.
45. Підвищення зовнішньої нитки в кривих не повинно перевищувати 150 мм. У необхідних випадках на кривих ділянках колії максимальне підвищення зовнішньої рейкової нитки може допускатися з дозволу керівника підприємства й більше 150 мм.
Величини допустимих відхилень рівнів розміщення рейкових ниток від установлених норм на прямих та кривих ділянках колії встановлюються керівником підприємства.
46. Ширина залізничної колії між внутрішніми гранями головок рейок на прямих ділянках колії та на кривих радіусом 650 м і більше повинна бути 1520 мм (допустимі граничні відхилення від її розміру в бік розширення +10 мм і в бік звуження -8 мм).
На існуючих коліях підприємств МПЗТ дозволяється ширина колії 1524 мм.
47. На кривих ділянках колії радіусом менше 200 м ширина колії більше 1550 мм і на прямих ділянках колії – менше 1510 мм не допускається.
48. Відхилення в ширині колії на прямих і кривих ділянках колії не повинні бути різкими (не більше 3 мм на 1 м колії на постійних і не більше 5 мм на 1 м на пересувних коліях).
49. Необхідність укладання контррейок на кривих ділянках колії визначається керівником підприємства.