Угода 
              про прийняття єдиних умов періодичних 
             технічних оглядів колісних транспортних 
           засобів і про взаємне визнання таких оглядів 
 
         { Угоду затверджено Указом Президента N 159/2006 
           ( 159/2006 ) від 28.02.2006 } 
 
     Дата підписання:            13.11.1997
     Дата затвердження:          28.02.2006
     Дата набуття чинності:      18.03.2007 
 
                                                Офіційний переклад 
                            ПРЕАМБУЛА 
     ДОГОВІРНІ СТОРОНИ, 
     ВИЗНАЮЧИ збільшення  обсягу  дорожнього руху та зумовлене цим 
зростання небезпеки й негативних наслідків,  внаслідок чого  перед 
усіма Договірними сторонами постають проблеми безпеки й екологічні 
проблеми аналогічного характеру і важливості; 
     БАЖАЮЧИ досягти більшої однаковості в правилах,  що регулюють 
дорожній рух у Європі, та забезпечити більш високий рівень безпеки 
й захисту довкілля; 
     БАЖАЮЧИ встановити з цією метою  однакові  умови  періодичних 
технічних   оглядів  колісних  транспортних  засобів,  яким  мають 
відповідати  ці  транспортні  засоби,  для   того   щоб   одержати 
сертифікат у своїх країнах; 
     БЕРУЧИ ДО УВАГИ те,  що час,  необхідний для проведення таких 
періодичних технічних  оглядів  окремих  транспортних  засобів,  і 
пов\’язані  з цим витрати є тими чинниками,  які можуть позначитися 
на  умовах  конкуренції  між  автотранспортними   операторами   на 
територіях Договірних сторін;  беручи до уваги те,  що наявні нині 
системи технічного контролю на різних територіях відрізняються; 
     БЕРУЧИ ДО УВАГИ те,  що внаслідок цього необхідно  настільки, 
наскільки це можливо, узгодити періодичність проведення технічного 
контролю  і  елементи,  що  підлягають  обов\’язковому   технічному 
контролю; 
     БЕРУЧИ ДО   УВАГИ   те,   що   в   ході  визначення  термінів 
запровадження  заходів,  зазначених   у   цій   Угоді,   необхідно 
враховувати час,  потрібний для створення або розширення сфери дії 
адміністративних  і  технічних  умов,  необхідних  для  здійснення 
технічного контролю; 
     ДОМОВИЛИСЯ про таке: 
                             Стаття 1 
     Договірні сторони    приймають   Правила   щодо   періодичних 
технічних оглядів колісних  транспортних  засобів,  зареєстрованих 
або  допущених  до експлуатації на їхній території,  і на взаємній 
основі визнають огляди,  які проводяться відповідно до цих Правил. 
Ці  Правила  приймаються  у рамках Адміністративного комітету,  до 
складу якого входять всі Договірні  сторони,  згідно  з  Правилами 
процедури,   викладеними   в   доповненні   1,   та   на  підставі 
нижченаведених пунктів і статей. 
     Для цілей цієї Угоди 
     термін \”колісні   транспортні   засоби\”   включає    будь-які 
механічні транспортні засоби та їхні причепи; 
     термін \”технічний  огляд\”  включає  огляд будь-яких предметів 
обладнання частин,  які використовуються на колісних  транспортних 
засобах  і  характеристики  яких  впливають  на безпеку дорожнього 
руху, охорону довкілля й економію енергії; 
     термін \”правила для періодичних  технічних  оглядів  колісних 
транспортних  засобів\”  включає  положення для доведення існування 
періодичної адміністративної  однакової  процедури,  за  допомогою 
якої   компетентні  органи  Договірної  сторони  після  проведення 
необхідних перевірок заявляють,  що  колісний  транспортний  засіб 
відповідає приписам цих Правил.  Доказом може слугувати сертифікат 
технічного огляду,  зразок якого наведено в доповненні 2  до  цієї 
Угоди. 
                             Стаття 2 
     1. Після   прийняття   будь-якого   Правила   відповідно   до 
процедури,  зазначеної в доповненні  1,  Адміністративний  комітет 
передає його Генеральному секретареві Організації Об\’єднаних Націй 
(далі – \”Генеральний секретар\”). Після цього Генеральний секретар, 
по  можливості,  у  найкоротший  термін  повідомляє про це Правило 
Договірним сторонам. 
     Правило вважається прийнятим,  якщо протягом шести місяців  з 
моменту   повідомлення  Генеральним  секретарем  більше  ніж  одна 
третина Договірних сторін,  що є такими на момент повідомлення, не 
проінформують  Генерального  секретаря  про  свою  незгоду  з  цим 
Правилом. 
     Правило охоплює такі аспекти: 
     a) категорії  відповідних  колісних  транспортних  засобів  і 
періодичність їхнього огляду; 
     b) предмети обладнання та/або складові, що підлягають огляду; 
     c) методи   випробувань,   за  допомогою  яких  підтверджують 
відповідність вимогам щодо експлуатаційних характеристик; 
     d) умови  надання  сертифіката  огляду  та   його   взаємного 
визнання; 
     e) дата (дати) набуття чинності цим Правилом. 
     За необхідності,  Правило  може  включати посилання на центри 
технічного контролю,  які уповноважені компетентними органами і  в 
яких можуть здійснюватися огляди колісних транспортних засобів. 
     2. Після  прийняття  Правила  Генеральний секретар повідомляє 
про  це,  по  можливості,  у  найкоротший  термін,  всі  Договірні 
сторони,  зазначаючи,  які  з  Договірних  сторін  висловили  свою 
незгоду й стосовно яких із них це Правило не набуває чинності. 
     3. Прийняте   Правило   набуває   чинності   із    зазначеної 
(зазначених)  у ньому дати (дат) як Правило,  що додається до цієї 
Угоди,  для всіх Договірних сторін,  які не надіслали повідомлення 
про свою незгоду. 
     4. У  момент передання на зберігання документа про приєднання 
будь-яка  нова  Договірна  сторона  може  заявити,  що   вона   не 
застосовуватиме деякі з Правил, які додаються до цієї Угоди на той 
момент,  або що вона не застосовуватиме жодного з них. Якщо на той 
час  стосовно  проекту  будь-якого  Правила проводиться процедура, 
передбачена в пунктах 1,  2 і 3 цієї статті,  Генеральний секретар 
передає  проект такого правила новій Договірній стороні,  і проект 
набуває чинності як Правило для нової Договірної сторони тільки за 
умов,  зазначених  у пункті 3 цієї статті,  причому відведений для 
цього час відраховується від дати передання проекту  цій  Стороні. 
Генеральний  секретар  сповіщає  всі  Договірні  сторони  про дату 
набуття чинності цим  Правилом.  Він  також  доводить  до  їхнього 
відома всі заяви щодо незастосування певних Правил, котрі будь-яка 
Договірна  сторона  може  зробити  відповідно  до  положень  цього 
пункту. 
     5. Будь-яка  Договірна сторона,  що застосовує певне Правило, 
може в будь-який момент повідомити  Генеральному  секретареві  про 
намір  її адміністрації через рік з моменту повідомлення припинити 
його застосування.  Генеральний секретар передає таке повідомлення 
іншим Договірним сторонам. 
     6. Будь-яка   Договірна   сторона,  що  не  застосовує  певне 
Правило,  може   в   будь-який  момент   повідомити   Генеральному 
секретареві  про  свій намір застосувати його надалі,  і зазначене 
Правило набуває чинності для  цієї  Сторони  на  шістдесятий  день 
після  такого  повідомлення.  Генеральний секретар повідомляє всім 
Договірним сторонам про кожний випадок набуття  Правилом  чинності 
для нової Договірної сторони відповідно до положень цього пункту. 
     7. Надалі Договірні сторони, стосовно яких діє певне Правило, 
іменуватимуть \”Договірними сторонами, що застосовують Правило\”. 
     8. Правила, додані до цієї Угоди як доповнення до цієї Угоди, 
є її невід\’ємною частиною. 
                             Стаття 3 
     Зміни до  Правил,  доданих  до  цієї Угоди,  можуть вноситися 
відповідно до такої процедури: 
     1. Зміни до Правил приймаються Адміністративним комітетом, як 
це передбачено в статтях 1 і 2,  згідно з процедурою, зазначеною в 
доповненні 1.  Після прийняття зміни до  Правила  Адміністративний 
комітет   надсилає   її   Генеральному  секретареві.  Після  цього 
Генеральний  секретар,  по  можливості,  у   найкоротший   термін, 
повідомляє   про   зазначену   зміну   Договірним   сторонам,  які 
застосовують це Правило. 
     2. Зміна до Правила вважається прийнятою, якщо протягом шести 
місяців  з  моменту повідомлення Генеральним секретарем більше ніж 
одна третина Договірних сторін,  що застосовували  це  Правило  на 
момент  повідомлення,  не  проінформує  Генерального секретаря про 
свою незгоду з цією зміною.  Якщо після закінчення  цього  періоду 
часу  Генеральний секретар не одержить заяв щодо незгоди від більш 
ніж однієї третини Договірних  сторін,  що  застосовують  Правило, 
Генеральний   секретар,   по  можливості,  у  найкоротший  термін, 
повідомляє про те,  що зміна вважається прийнятою  й  обов\’язковою 
для тих Договірних сторін, що застосовують Правило, які не заявили 
про свою  незгоду  з  нею.  Якщо  до  Правила  вноситься  зміна  і 
принаймні  одна  п\’ята Договірних сторін,  що застосовують Правило 
без внесеної зміни, згодом заявляють, що вони мають намір і надалі 
застосовувати Правило без внесеної зміни,  то Правило без внесеної 
зміни буде розглядатися як альтернатива Правилу з внесеною зміною, 
і буде офіційно включено до Правила як таке,  причому воно набуває 
чинності з моменту прийняття цієї зміни або набуття нею  чинності. 
У  такому разі Договірні сторони,  що застосовують Правило,  мають 
зобов\’язання, аналогічні тим, які викладено в пункті 1. 
     3. Якщо яка-небудь нова  Договірна  сторона  приєднується  до 
цієї  Угоди в період між надісланням повідомлення від Генерального 
секретаря щодо зміни до Правила і набуття нею  чинності,  то  таке 
Правило  набуває чинності для цієї Договірної сторони тільки через 
два місяці після офіційного прийняття нею цієї зміни або через два 
місяці   після   закінчення   шестимісячного   періоду  з  моменту 
повідомлення цієї Сторони Генеральним секретарем про запропоновану 
зміну. 
                             Стаття 4 
     1. Договірними  сторонами  цієї  Угоди  можуть стати країни – 
члени Європейської економічної комісії, країни, допущені до участі 
в роботі Комісії з консультативним статусом відповідно до пункту 8 
Положення про сферу відання  Комісії,  і  регіональні  організації 
економічної  інтеграції,  створені країнами – членами Європейської 
економічної комісії, яким їхні держави-члени передали повноваження 
з питань,  охоплюваних цією Угодою, зокрема, повноваження приймати 
рішення, що є обов\’язковими для їхніх держав-членів. 
     З метою визначення кількості голосів,  зазначеної в пункті  1 
статті   2   і  в  пункті  2  статті  3,  регіональні  організації 
економічної  інтеграції  беруть  участь   у   голосуванні,   маючи 
кількість  голосів  за  кількістю  своїх  держав-членів,  котрі  є 
членами Європейської економічної комісії. 
     2. Договірними сторонами цієї Угоди можуть стати країни-члени 
Організації  Об\’єднаних  Націй,  які  можуть брати участь у деяких 
видах діяльності Європейської економічної  комісії  відповідно  до 
пункту  11  Положення  про  сферу  відання Комісії,  і регіональні 
організації  економічної   інтеграції   цих   країн,   яким   їхні 
держави-члени  передали  повноваження  з питань,  охоплюваних цією 
Угодою, зокрема, повноваження приймати рішення, що є обов\’язковими 
для їхніх держав-членів. 
     З метою  визначення кількості голосів,  зазначеної в пункті 1 
статті  2  і  в  пункті  2  статті  3,   регіональні   організації 
економічної   інтеграції   беруть   участь  у  голосуванні,  маючи 
кількість  голосів  за  кількістю  своїх  держав-членів,  котрі  є 
членами Організації Об\’єднаних Націй. 
     3. Країни,  зазначені  в  пунктах  1 і 2 цієї статті,  можуть 
стати Договірними сторонами Угоди: 
     a) шляхом її підписання без застереження щодо ратифікації; 
     b) шляхом її ратифікації після  підписання  із  застереженням 
щодо ратифікації; 
     c) шляхом приєднання до неї. 
     4. Ратифікацію  або приєднання здійснюють шляхом передання на 
зберігання Генеральному секретареві Організації  Об\’єднаних  Націй 
відповідного документа. 
     5. Угоду  відкрито для підписання з 12 листопада 1997 року до 
30 червня 1998 року включно.  Після цього  її  буде  відкрито  для 
приєднання. 
                             Стаття 5 
     1. Ця  Угода набуває чинності на шістдесятий день після того, 
як п\’ять країн,  зазначених  у  пункті  1  статті  4  цієї  Угоди, 
підпишуть  її  без застереження щодо ратифікації або передадуть на 
зберігання свої документи про ратифікацію чи приєднання. 
     2. Для будь-якої країни,  що ратифікує Угоду або приєднується 
до  неї  після набуття нею чинності,  ця Угода набуває чинності на 
шістдесятий день після того,  як  зазначена  країна  передасть  на 
зберігання документ про ратифікацію чи приєднання. 
                             Стаття 6 
     1. Будь-яка  Договірна  сторона  може  денонсувати  цю Угоду, 
шляхом надсилання Генеральному секретареві Організації  Об\’єднаних 
Націй відповідного повідомлення. 
     2. Денонсація  набуває  чинності  через  дванадцять місяців з 
дати одержання Генеральним секретарем такого повідомлення. 
                             Стаття 7 
     1. Будь-яка країна може в момент підписання  цієї  Угоди  без 
застереження щодо ратифікації або в момент передання на зберігання 
свого документа про ратифікацію  чи  приєднання  або  в  будь-який 
подальший   момент   оголосити,   шляхом  надсилання  повідомлення 
Генеральному секретареві Організації Об\’єднаних Націй,  про те, що 
дія  цієї  Угоди  поширюється  на  всі або будь-які території,  за 
зовнішні відносини яких вона відповідальна.  Угоду застосовують на 
території або територіях,  зазначених у повідомленні,  починаючи з 
шістдесятого дня з моменту його одержання  Генеральним  секретарем 
або,  якщо  на  цей  день  Угода ще не набула чинності,  з моменту 
набуття нею чинності. 
     2. Будь-яка країна,  що зробила відповідно до пункту  1  цієї 
статті заяву щодо поширення дії даної Угоди на будь-яку територію, 
за зовнішні відносини котрої вона відповідальна,  може денонсувати 
Угоду  окремо  відносно  такої  території  відповідно  до положень 
статті 6. 
                             Стаття 8 
     1. Будь-який спір між двома або більше Договірними  сторонами 
щодо тлумачення або застосування цієї Угоди повинен, якщо можливо, 
вирішуватися шляхом переговорів між ними. 
     2. Будь-який  спір,  який   не   буде   врегульовано   шляхом 
переговорів,  направляється, на вимогу однієї з Договірних сторін, 
що беруть участь у спорі,  на  арбітражний  розгляд  і  відповідно 
передається  на  розгляд  одному або кільком арбітрам,  обраним за 
спільною згодою Сторін спору.  Якщо протягом трьох місяців з  дати 
надходження   вимоги  відносно  проведення  арбітражного  розгляду 
Сторони спору не  можуть  дійти  згоди  щодо  вибору  арбітра  або 
арбітрів,  будь-яка  з  цих Сторін може звернутися до Генерального 
секретаря Організації Об\’єднаних  Націй  із  проханням  призначити 
єдиного арбітра, якому передають на розгляд цей спір. 
     3. Рішення  арбітра  або арбітрів,  призначених відповідно до 
положень пункту 2 цієї статті, має обов\’язкову силу для Договірних 
сторін, що беруть участь в спорі. 
                             Стаття 9 
     1. Кожна   Договірна   сторона   може   під  час  підписання, 
ратифікації цієї Угоди або приєднання до неї заявити,  що вона  не 
вважає  себе зобов\’язаною статтею 8 Угоди.  Інші Договірні сторони 
не зобов\’язані статтею 8 відносно  будь-якої  Договірної  сторони, 
яка зробила таке застереження. 
     2. Будь-яка   Договірна   сторона,  що  зробила  застереження 
відповідно до пункту  1  цієї  статті,  може  в  будь-який  момент 
відкликати   таке   застереження  шляхом  надсилання  відповідного 
повідомлення  Генеральному  секретареві   Організації   Об\’єднаних 
Націй. 
     3. Жодні  інші  застереження щодо цієї Угоди або щодо Правил, 
доданих до неї,  не допускаються; однак будь-яка Договірна сторона 
може згідно з положеннями статті 1 заявити,  що вона не має наміру 
застосовувати  деякі  Правила  або   що   вона   не   має   наміру 
застосовувати жодного з них. 
                            Стаття 10 
     Зміни до   тексту  самої  Угоди  і  додатків  до  неї  можуть 
вноситися згідно з такою процедурою: 
     1. Будь-яка Договірна сторона  може  запропонувати  одну  або 
більше  змін  до  цієї  Угоди  і додатків до неї.  Текст будь-якої 
запропонованої зміни до  Угоди  і  додатків  до  неї  надсилається 
Генеральному   секретареві,  який  передає  його  всім  Договірним 
сторонам й інформує всі інші країни, зазначені в пункті 1 статті 4 
цієї Угоди. 
     2. Будь-яка   запропонована  зміна,  передана  відповідно  до 
пункту 1 цієї статті,  вважається прийнятою,  якщо протягом  шести 
місяців  з  дати  передання  Генеральним секретарем запропонованої 
зміни жодна з Договірних сторін не висловить заперечень. 
     3. Генеральний секретар, по можливості, у найкоротший термін, 
повідомляє  всі  Договірні  сторони  про  те,  чи  було висловлено 
заперечення щодо запропонованої зміни.  Якщо  щодо  запропонованої 
зміни висловлено заперечення, її вважають не прийнятою і такою, що 
не має  жодної  сили.  За  відсутності  заперечень  зміна  набуває 
чинності  для  всіх  Договірних  сторін  через  три  місяці  після 
закінчення шестимісячного періоду,  передбаченого в пункті 2  цієї 
статті. 
                            Стаття 11 
     Крім повідомлень,  згаданих  у  статтях 2,  3 і 5 цієї Угоди, 
Генеральний секретар повідомляє Договірні сторони: 
     a) про підписання,  ратифікацію і  приєднання  відповідно  до 
статті 4; 
     b) про дати набуття чинності цією Угодою відповідно до статті 
5; 
     c) про денонсації відповідно до статті 6; 
     d) про повідомлення, отримані відповідно до статті 7; 
     e) про заяви й повідомлення, отримані відповідно до пунктів 1 
і 2 статті 9; 
     f) про   набуття  чинності  будь-якою  зміною  відповідно  до 
пунктів 1 і 2 статті 3; 
     g) про набуття чинності будь-якою зміною відповідно до пункту 
3 статті 10. 
                            Стаття 12 
     Органи або  установи,  які  призначені  Договірною стороною і 
підпорядковуються їй безпосередньо,  можуть  проводити  періодичні 
технічні   огляди   відповідно  до  цієї  Угоди  від  імені  іншої 
Договірної сторони. 
                            Стаття 13 
     Після 30 червня 1998 року оригінал  цієї  Угоди  здається  на 
зберігання  Генеральному секретареві Організації Об\’єднаних Націй, 
який передає належним чином  засвідчені  копії  кожній  із  країн, 
зазначених у пунктах 1 і 2 статті 4 цієї Угоди. 
                              * * * 
     НА ЗАСВІДЧЕННЯ  ЧОГО  нижчепідписані,  належним  чином  на те 
уповноважені представники, підписали цю Угоду. 
     ВЧИНЕНО у Відні 13 листопада 1997 року в  одному  примірнику, 
англійською,  російською  і  французькою  мовами,  причому всі три 
тексти є рівно автентичними. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *