ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту та зв\’язку
України
02.07.2008 N 795
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 липня 2008 р.
за N 689/15380
ПРАВИЛА
експлуатування акумуляторних свинцевих
стартерних батарей колісних транспортних засобів
і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила розроблено на виконання статті 6 Закону
України \”Про хімічні джерела струму\” ( 3503-15 ).
1.2. Терміни, позначення, скорочення та посилання на
стандарти
1.2.1. У цих Правилах наведені позначення та скорочення мають
таке значення:
АБ – акумуляторна свинцева стартерна батарея;
А.год – ампер-година;
Е – величина електрорушійної сили;
е.р.с. – електрорушійна сила;
ETN – європейська нумерація типів АБ (European Type Number) –
стандарт асоціації європейських виробників АБ;
ЗмО – щозмінне технічне обслуговування;
I – струм холодної прокрутки;
хп
КТЗ – колісний транспортний засіб;
КТЦ – контрольно-тренувальний цикл АБ;
С – номінальна ємність АБ для 20-годинного розрядного
20
режиму;
С – резервна ємність АБ;
р
СКТЗ – спеціальний колісний транспортний засіб;
ТО – технічне обслуговування;
ТО-1 – технічне обслуговування N 1 чи прирівняні до нього
види технічного обслуговування, установлені виробником КТЗ;
ТО-2 – технічне обслуговування N 2 чи прирівняні до нього
види технічного обслуговування, установлені виробником КТЗ.
1.2.2. Перелік стандартів, на які зроблено посилання
Національні стандарти
ДСТУ ГОСТ 959:2006 – Батареї акумуляторні свинцеві стартерні
для автотракторної техніки. Загальні
технічні умови.
ДСТУ 3211-95 – Брухт і відходи кольорових металів і
сплавів. Загальні технічні умови.
ДСТУ 4500-5:2005 – Вантажі небезпечні. Маркування.
Міждержавні стандарти
ГОСТ 112-78 – \”Термометры метеорологические стеклянные.
Технические условия\”.
ГОСТ 667-73 – \”Кислота серная аккумуляторная.
Технические условия\”.
ГОСТ 2156-76 – \”Натрий двууглекислый. Технические
условия\”.
ГОСТ 6709-72 – \”Вода дистиллированная. Технические
условия\”.
ГОСТ 8273-75 – \”Бумага оберточная. Технические условия\”.
ГОСТ 8711-93 – \”Приборы аналоговые показывающие
электроизмерительные прямого действия и
вспомогательные части к ним. Часть 2.
Особые требования к амперметрам и
вольтметрам\”.
ГОСТ 10354-82 – \”Пленка полиэтиленовая. Технические
условия\”.
ГОСТ 14192-96 – \”Маркировка грузов\”.
ГОСТ 15150-69 – \”Машины, приборы и другие технические
изделия. Исполнение для различных
климатических районов. Категории, условия
эксплуатации, хранения и транспортирования
в части воздействия климатических факторов
внешней среды\”.
ГОСТ 16350-80 – \”Климат . Районирование и
статистические параметры климатических
факторов для технических целей\”.
ГОСТ 18477-79 – \”Контейнеры универсальные. Типы, основные
параметры и размеры\”.
ГОСТ 18481-81 – \”Ареометры и цилиндры стеклянные.
Технические условия\”.
ГОСТ 21150-87 – \”Смазка Литол-24. Технические условия\”.
ГОСТ 21650-76 – \”Средства крепления тарно-штучных грузов
в транспортных пакетах. Общие требования\”.
ГОСТ 23216-78 – \”Изделия электротехнические. Хранение,
транспортирование, временная
противокоррозионная защита и упаковка.
Общие требования и методы испытаний\”.
ГОСТ 28498-90 – \”Термометры жидкостные стеклянные. Общие
технические требования. Методы испытаний\”.
ГОСТ 29111-91 – \”Свинцово-кислотные стартерные батареи.
Часть 1. Общие требования и методы
испытаний\”.
Стандарти міжнародних організацій зі стандартизації,
регіонів, спілок
EN 50342-1:2006 – Lead-acid starter batteries. Part 1.
General requirements, methods of test
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 1. Загальні вимоги, методи
випробувань).
EN 50342-2:2007 – Lead-acid starter batteries. Part 2.
Dimensions of batteries and marking of
terminals
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 2. Розміри батарей і марковання
виводів).
EN 60095-1:95 – Lead-acid starter batteries. Part 1.
General requirements and methods of test
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 1. Загальні вимоги та методи
випробувань).
EN 60095-2-93 – Lead-acid starter batteries. Part 2.
Dimensions of batteries and dimensions and
marking of terminals
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 2. Розміри батарей, розміри і
марковання виводів).
IEC 60095-1:2000 – Lead-acid starter batteries. Part 1.
General requirements and methods of test
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 1. Загальні вимоги та методи
випробувань).
IEC 60095-2-84 – Lead-acid starter batteries. Part 2.
Dimensions of batteries and dimensions and
marking of terminals
(Батареї стартерні свинцево-кислотні.
Частина 2. Розміри батарей, розміри і
марковання виводів).
SAE J537:2000 – Society of Automotive Engineers J537.
Storage Batteries
(Стандарт спілки автомобільних інженерів
J537. Зберігання батарей).
1.2.3. Терміни та їх визначення вжито в цих Правилах у такому
значенні:
акумулятор – оборотне електрохімічне джерело електричної
енергії, що має два електроди із свинцевого сплаву, які поміщені в
електроліт;
акумуляторна свинцева стартерна батарея – сукупність
послідовно з\’єднаних свинцевих акумуляторів, розміщених у
спільному корпусі;
акумуляторний шлам – сукупність дрібних кристалів і зерен
двооксиду свинцю та інших домішок до електроліту, що осідають на
дні акумуляторів;
АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі властивості, –
АБ, непридатна для експлуатування внаслідок фізичного зносу,
непоправного браку, пошкоджень або з інших причин;
уведення АБ в експлуатування – сукупність операцій/робіт з
підготовки до застосування, контролю технічного стану, закріплення
АБ за КТЗ з оформленням картки обліку та обігу АБ;
відпрацьовані АБ – не придатні для використання за
призначенням АБ, цілі чи розламані, окремі складники, виведені з
експлуатування власником АБ, чи списані відповідно до
законодавства;
відставалий акумулятор – акумулятор повністю зарядженої АБ,
номінальна ємність якого визначена за густиною електроліту, менша
номінальної ємності решти акумуляторів АБ;
гарантійний наробіток АБ – тривалість експлуатування АБ,
виражена в календарних місяцях чи в кілометрах пробігу КТЗ або в
мотогодинах наробітку, протягом якої за умови дотримання
споживачем вимог експлуатаційної документації на АБ і КТЗ гарант
(продавець, виробник, виконавець робіт гарантійного ТО та/або
ремонту) виконує свої гарантійні зобов\’язання;
дефект – будь-яка невідповідність АБ вимогам, установленим
виробником та законодавством;
експлуатаційна норма середнього ресурсу АБ –
середньостатистична величина ресурсу АБ для визначених умов
безпечного й економічно доцільного періоду експлуатування;
електрорушійна сила – різниця потенціалів між електродами
акумулятора чи полюсними виводами АБ у разі розімкненої зовнішньої
електричної мережі, до якої підключено акумулятор чи АБ;
живлення струмом двох рівнів напруги – процес живлення
стартера електромережею КТЗ струмом номінальної напруги 24 В, а
інших споживачів електроенергії – номінальної напруги 12 В;
заготівля АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі
властивості, – дії суб\’єктів підприємницької діяльності, пов\’язані
із збиранням, закупівлею, перевезенням, зберіганням та
утилізуванням відпрацьованих АБ спеціалізованим підприємствам з
утилізування;
залишковий ресурс АБ – можливий середньостатистичний сумарний
наробіток АБ у визначених умовах експлуатування в період від
моменту контролю технічного стану до її переходу в граничний стан.
Залишковий ресурс визначають відніманням величини наробітку АБ на
момент контролю технічного стану від величини експлуатаційної
норми середнього ресурсу АБ;
заряджання АБ – процес накопичення електричної енергії, який
спричиняє зростання густини електроліту і різниці потенціалів між
полюсними виводами АБ, підключеної до джерела електричної енергії;
зберігання АБ – утримання АБ у спеціальному відповідно до
вимог законодавства приміщенні з визначеними виробником умовами
мікроклімату, режимами контролю і підтримування технічного стану
для забезпечення її збережуваності протягом установленого
виробником терміну;
зсув активної маси – відпадіння дрібних частинок (кристалів і
зерен двооксиду свинцю) та інших складників (активної маси) від
позитивних електродів акумулятора;
наробіток – тривалість чи обсяг роботи АБ, виміряний у
календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи мотогодинах;
номінальна ємність (С ) – кількість електрики в
20
ампер-годинах, яку повинна віддати повністю заряджена АБ зі
струмом величиною (0,05+-С +-2%) А з падінням напруги на
20
полюсних виводах АБ до величини 10,5 В +-0,05 В;
номінальна напруга АБ – різниця потенціалів між різнойменними
полюсними виводами повністю зарядженої АБ за умови, що
електромережа КТЗ живить лише контрольно-вимірювальні прилади КТЗ;
перемичка – свинцева струмопровідна деталь, що з\’єднує
акумулятори АБ;
підзаряджання – процес систематичного заряджання АБ з метою
компенсації втраченої електричної енергії для живлення споживачів
електроенергії зі складу КТЗ;
полярність АБ – здатність АБ проявляти властивості джерела
постійного струму відповідно до замаркованих знаками \”+\” і \”-\” її
полюсних виводів;
приймальний пункт – стаціонарний або пересувний відокремлений
підрозділ виробника АБ чи спеціалізованого підприємства з
утилізування, який здійснює операції із заготівлі АБ, що вичерпали
ресурс чи втратили споживчі властивості іншим чином;
резервна ємність АБ – запас ємності, виміряний у хвилинах
тривалості розряджання АБ струмом 25 А +-0,25 А до величини
напруги на полюсних виводах 10,5 В +-0,05 В;
ремонт – операція чи комплекс операцій з відновлення
справності та/або роботоздатності та з поновлення ресурсу АБ;
ресурс – сумарний наробіток АБ від початку її експлуатування
чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан,
виміряний у календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи
мотогодинах;
розряджання АБ – процес віддачі електроенергії АБ,
підключеної до споживачів, що спричиняє зниження густини
електроліту та зменшення різниці потенціалів між полюсними
виводами АБ;
саморозряджання – процес природного електрохімічного
розряджання без підключення споживачів електроенергії протягом
періоду експлуатування АБ, у результаті якого знижується ємність
АБ;
споживач – юридична або фізична особа, яка утримує та/або
експлуатує АБ чи КТЗ;
споживач електроенергії – рушій, прилад чи інший пристрій
електричного устатковання КТЗ основної комплектності, який живить
АБ та/або генератор під час застосування за призначенням;
строк експлуатування АБ – календарна тривалість
експлуатування АБ від моменту першого придбання до переходу в
граничний стан;
строк зберігання сухозаряджених АБ – календарна тривалість
зберігання, ураховуючи час на транспортування, протягом якого
зберігається роботоздатність АБ;
струм холодної прокрутки – величина струму розряджання,
визначена виробником АБ за умови, що її розряджають при
температурі електроліту мінус (18+-1) град.С і вимірюють напругу
на полюсних виводах, після визначеного періоду безперервного
розрядження. Тривалість розряджання і величину напруги на полюсних
виводах АБ визначають згідно зі стандартами на виготовлення АБ за
таких умов:
SAE J537:2000 – величина напруги через 30 с одноступеневого
розряджання струмом визначеної виробником величини повинна бути не
менше 7,2 В;
IEC 60095-1:2000 – величина напруги через 60 с
одноступеневого розряджання струмом визначеної виробником величини
повинна бути не менше 8,4 В;
ДСТУ ГОСТ 959:2006 – двоступеневий режим розряджання:
перший – величина напруги на полюсних виводах АБ на 10-й секунді
розряджання повинна бути не менше 7,5 В +-0,05 В; другий (після
паузи тривалістю 10 с) – розряджання струмом величиною 0,6*I
хп
(+-2%) до величини напруги на полюсних виводах 6,0 В +-0,05 В.
Загальна тривалість двоступеневого розряджання до напруги
6,0 В +-0,05 В повинна бути не менше 90 с або 150 с залежно від
призначення АБ;
сульфатація електродів – процес утворення на поверхні
електродів АБ кристалів сульфату свинцю, які зменшують її фактичну
ємність. Розрізняють часткову – з утворенням дрібних розчинних
кристалів сульфату свинцю і незворотну – з утворенням крупних
практично нерозчинних кристалів сульфату свинцю;
сфера поводження з АБ – відносини, які виникають під час
розробки, виробництва, реалізації, імпорту, експлуатування,
заготівлі та утилізування АБ, що вичерпали ресурс чи втратили
споживчі властивості з інших причин;
технічне експлуатування АБ – стадія життєвого циклу АБ з
такими етапами: підготовка АБ до застосування, застосування за
призначенням, технічне обслуговування, ремонт, зберігання,
транспортування, підготовка і передача на утилізування;
транспортування АБ – підготовка, перевезення АБ з
використанням транспортних засобів із забезпеченням умов їх
збережуваності та комплектності;
утилізування АБ – механічне, фізико-хімічне та інше
оброблення АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі
властивості іншим чином, з метою отримання вторинної сировини та
знешкодження АБ.
У Правилах застосовані також терміни та визначення, які
наведено в Експлуатаційних нормах середнього ресурсу акумуляторних
свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і
спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених
наказом Мінтрансзв\’язку України від 20 травня 2006 року N 489
( z0695-06 ) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
8 червня 2006 року за N 695/12569 (далі – Норми середнього
ресурсу).
1.3. Дія цих Правил поширюється на юридичних і фізичних осіб,
діяльність яких пов\’язана з виготовленням, транспортуванням,
застосуванням, обслуговуванням, ремонтом, зберіганням і передачею
на утилізування хімічних джерел струму, зокрема акумуляторних
свинцевих стартерних батарей, які застосовуються в колісних
транспортних засобах і спеціальних машинах, виконаних на їхніх
шасі, зокрема для живлення спеціального устатковання.
1.4. Дія цих Правил не поширюється на:
акумуляторні свинцеві стартерні батареї, які застосовують у
тролейбусах, мотоциклах і мотоколясках, та на хімічні джерела
струму номінальною ємністю менше 7 А.год, зінтегровані (вбудовані)
у КТЗ і спеціальні машини, виконані на їхніх шасі;
акумуляторні свинцеві стартерні батареї КТЗ спеціального
призначення, зокрема ті, які експлуатують підрозділами
Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони
України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,
Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України;
акумуляторні свинцеві стартерні батареї гоночних і спортивних
КТЗ, а також КТЗ, виготовлені понад 30 років тому і які мають
колекційну цінність.
1.5. Правила встановлено з метою:
забезпечення належного технічного стану колісних транспортних
засобів і спеціальних машин, виконаних на їхніх шасі;
убезпечення технологічних операцій/робіт з підтримування АБ у
належному технічному стані;
упорядкування діяльності суб\’єктів у сфері поводження з АБ;
ощадливого використання ресурсу АБ;
упорядкування обігу, обліку наробітку і списання АБ;
підготовки до утилізування АБ, що вичерпали ресурс чи
втратили споживчі властивості іншим чином;
визначення процедури здачі АБ на утилізування з метою
попередження забруднення довкілля.
1.6. АБ призначені для стартерного пуску двигуна, а також
живлення споживачів електроенергії у складі генераторних установок
КТЗ і спеціальних машин, виконаних на їхніх шасі, коли загальна
потужність споживачів електроенергії перевищує потужність
генератора, зокрема на стоянках чи під час виконання технологічних
операцій, коли двигун (генератор) не функціонує чи діє на частотах
обертання з недостатнім для забезпечення живлення електричної
мережі струмом віддачі.
Основні типи АБ вітчизняного виробництва, які
використовуються на КТЗ і спеціальних машинах, виконаних на їхніх
шасі, наведено в додатку 1 до цих Правил.
1.7. КТЗ і спеціальні машини, виконані на їхніх шасі, для
убезпечення руху і довкілля від забруднення шкідливими викидами
мають у своєму складі бортові системи з комп\’ютерами
(мікропроцесорами), які живляться винятково від АБ, коли двигун
(генератор) не функціонує або не забезпечує необхідні напругу і
струм. У цих випадках АБ є єдиним джерелом енергії, яке забезпечує
підтримування безпечного технічного стану таких систем:
автоматичного управління робочими процесами приготування і
подачі паливоповітряної суміші двигуна, введення складників систем
нейтралізації газових викидів двигуна в робочий тепловий режим,
нейтралізації шкідливих та забруднювальних викидів;
автоматичного упередження буксування і блокування коліс у
процесі гальмування;
кермування (якщо кермо має електричний підсилювач та
електронне управління);
управління курсовою стійкістю; захисту від несанкціонованого
доступу (викрадення); просторової орієнтації складників
освітлення; сигналізації;
інші системи активної і пасивної безпеки.
