МАЙНО, ЩО ЗАТОНУЛО В МОРІ
Стаття 120. Поняття майна, що затонуло в морі і сфера
застосування
Майном, що затонуло, як визначає ця глава, є судна або інші
плавучі засоби, що зазнали катастрофи, будь-які споруди, здатні
здійснювати плавання, літальні апарати, їх уламки, обладнання,
вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони на
плаву чи під поверхнею води, опустилися на дно чи викинуті на
мілководдя або на берег.
Правила цієї глави застосовуються щодо підняття, віддалення
або знищення майна, що затонуло у межах внутрішніх вод або
територіального моря України.
До суден, що затонули у відкритому морі, а також до вантажів
та речей, що знаходяться на них, застосовується законодавство
держави, під прапором якої плавало судно.
Правила цієї глави не застосовуються щодо:
а) підняття, віддалення або знищення військового майна;
б) підняття майна культурного характеру, археологічного або
історичного значення.
Підняття, віддалення або знищення майна, переліченого у
підпунктах \”а\” і \”б\” частини четвертої цієї статті, здійснюється
відповідно до чинного законодавства України.
Якщо таке майно затонуло на акваторії морського порту,
організація, відповідальна за підняття, віддалення або знищення
цього майна, відповідно до чинного законодавства України повинна
погодити свої дії з капітаном порту.
{ Стаття 120 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 121. Право на майно, що затонуло
Право на майно, що затонуло у внутрішніх водах або у
територіальному морі України, а також відносини, що виникають у
зв\’язку з цим майном, визначаються чинним законодавством України.
Стаття 122. Підняття майна його власником
Власник майна, що затонуло, якщо він має намір підняти це
майно, повинен повідомити про це капітана найближчого морського
порту України протягом одного року з дня, коли майно затонуло.
Капітан морського порту за погодженням із заінтересованими
державними органами встановлює достатній за обставинами строк для
підняття майна, порядок проведення цих робіт і доводить це до
відома власника майна та адміністрації морського порту.
{ Стаття 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 123. Порядок підняття небезпечного майна, що затонуло
У тих випадках, коли майно, що затонуло, створює перешкоду
судноплавству, морським промислам, гідротехнічним або іншим
роботам, загрозу життю або здоров\’ю людей чи забруднення
навколишнього природного середовища, власник зобов\’язаний негайно
повідомити про те, що сталося, капітана найближчого морського
порту і на вимогу останнього віддалити або знищити це майно у
встановлений капітаном термін.
Капітан морського порту повинен повідомити про це центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони
навколишнього природного середовища.
Якщо майно, що затонуло, становить безпосередню загрозу
безпеці судноплавства, життю чи здоров\’ю людей, забрудненню
навколишнього природного середовища, а власник майна, що затонуло,
не піднімає його у термін, встановлений капітаном морського порту,
згідно з цією статтею, адміністрація морського порту має право за
рахунок власника затонулого майна вжити необхідних заходів до його
негайного підняття, а при необхідності – до його знищення або
віддалення іншим способом.
Якщо власник майна, що затонуло, невідомий, адміністрація
морського порту публікує інформацію про строки, встановлені для
підняття майна, що затонуло, у Повідомленнях мореплавцям України.
Якщо відома держава, під прапором якої плавало затонуле судно,
адміністрація морського порту направляє відповідне повідомлення
центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин України.
{ Стаття 123 із змінами, внесеними згідно із Законами N 885-VI
( 885-17 ) від 15.01.2009, N 4709-VI ( 4709-17 ) від 17.05.2012,
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 124. Право на вибір суднопіднімального підприємства
У разі наявності обґрунтованих підстав капітан морського
порту має право не дозволити власнику майна піднімати затонуле
майно своїми засобами або засобами обраної ним суднопіднімальної
організації. У такому разі підняття майна здійснює адміністрація
морського порту за рахунок його власника.
{ Стаття 124 в редакції Закону N 4709-VI ( 4709-17 ) від
17.05.2012 }
Стаття 125. Втрата права на майно, що затонуло
Власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку,
якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені
статтями 122, 123 цього Кодексу, і це майно стає державною
власністю.
Стаття 126. Витребування майна, піднятого адміністрацією
морського порту
Майно, підняте адміністрацією морського порту згідно зі
статтею 124 цього Кодексу, а також майно, підняте адміністрацією
морського порту внаслідок того, що воно становило безпосередню
загрозу безпеці судноплавства, життю і здоров\’ю людей або
забруднення навколишнього природного середовища (стаття 123 цього
Кодексу), може бути витребуване його власником протягом двох років
з дня, коли майно було фактично піднято. При цьому адміністрації
морського порту повинні бути відшкодовані вартість підняття та
інші завдані у зв\’язку з цим витрати і збитки.
Якщо підняте майно реалізовано адміністрацією морського порту
через неможливість або недоцільність його зберігання, власнику
майна повертається виручена від реалізації сума за вирахуванням
усіх витрат, понесених адміністрацією морського порту у зв\’язку з
підняттям, зберіганням і реалізацією майна. При цьому, якщо
виручена від реалізації піднятого майна сума не покриває всіх
витрат і збитків адміністрації морського порту, власник майна
зобов\’язаний відшкодувати їх адміністрації морського порту.
Відмова від затонулого або піднятого майна не звільняє
власника від обов\’язку відшкодувати адміністрації морського порту
його витрати і збитки у випадках, передбачених статтями 123 і 124
цього Кодексу і цією статтею.
{ Стаття 126 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4709-VI
( 4709-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 127. Випадково підняте майно
Випадково підняте майно, що затонуло, повинно бути здане
адміністрації найближчого морського порту України. У цьому разі
особі, яка доставила майно у розпорядження порту, виплачується
винагорода у розмірі однієї третини вартості цього майна.
