СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Стаття 38. Завдання стандартизації та нормування
дорожнього руху
Стандартизація та нормування дорожнього руху провадяться з
метою встановлення обов\’язкових норм, правил, вимог щодо
організації та безпеки дорожнього руху.
Стаття 39. Стандарти дорожнього руху
Державні стандарти дорожнього руху визначають поняття і
терміни, методи здійснення контролю за станом організації
дорожнього руху, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу
транспорту на здоров\’я людини та навколишнє природне середовище,
інші питання, пов\’язані з дорожнім рухом. Стандарти дорожнього
руху розробляються та вводяться в дію в порядку, що встановлюється
законодавством України.
Стаття 40. Нормативи дорожнього руху
Нормативи дорожнього руху повинні відповідати вимогам
безпеки, економічності та комфортності дорожнього руху, охорони
навколишнього природного середовища та здоров\’я людини.
У разі необхідності для деяких категорій доріг і вулиць
можуть, залежно від їх функціонального призначення,
встановлюватися окремі нормативи. Нормативи розробляються,
вводяться і контролюються міністерствами, іншими центральними
органами виконавчої влади і підприємствами України та іншими
уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства
України.
{ Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 41. Правила дорожнього руху
В Україні встановлено правосторонній рух транспортних
засобів.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування
транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та
дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних
переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів
загального користування, користування зовнішніми світловими
приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а
також питання організації руху та його безпеки регулюються
Правилами дорожнього руху ( 1306-2001-п ), що затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
Розділ VII
ПЛАНУВАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Стаття 42. Загальні положення єдиної системи обліку
показників дорожнього руху і його безпеки
{ Частину першу статті 42 виключено на підставі Закону
N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 }
{ Частину другу статті 42 виключено на підставі Закону
N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 }
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні адміністрації можуть розширити
перелік статистичних показників, якщо це необхідно для прийняття
рішень в межах компетенції, наданої цим Законом.
{ Частина третя статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та
об\’єднання не вправі запроваджувати звітність, не передбачену
єдиною системою державного обліку показників дорожнього руху і
його безпеки.
Стаття 43. Планування заходів щодо забезпечення
безпеки дорожнього руху
Органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування в межах своєї компетенції здійснюються підготовка,
затвердження і реалізація відповідних програм забезпечення безпеки
дорожнього руху. Розробка їх здійснюється на основі раціонального
поєднання територіального та галузевого планування, формування
взаємопов\’язаних збалансованих показників з урахуванням
соціально-економічних і екологічних умов конкретного регіону,
рівня розвитку дорожньої мережі, стану аварійності та інших
показників єдиної системи державного обліку дорожнього руху.
{ Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Програма забезпечення безпеки дорожнього руху повинна
включати:
аналіз стану безпеки дорожнього руху та прогноз на певний
період;
конкретні обгрунтовані цілі;
заходи, реалізація яких дозволить досягти намічених цілей;
вартість програми та джерела її фінансування;
форми і періодичність контролю за виконанням програми.
Стаття 44. Фінансування заходів щодо забезпечення безпеки
дорожнього руху
Фінансування заходів, передбачених програмами, а також інших
заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється за
рахунок коштів державного бюджету, відрахувань міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади та об\’єднань, місцевих
бюджетів, позабюджетних коштів і фондів.
Розділ VIII
МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Стаття 45. Медичний огляд і переогляд кандидатів у
водії і водіїв транспортних засобів
Медичний огляд проводиться з метою визначення здатності
кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними
засобами. Зазначений огляд включає: попередні, періодичні,
щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові
огляди, зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів, порядок їх
проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються
спільним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров\’я, і
Міністерства внутрішніх справ України ( z0308-13 ).
{ Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 46. Обов\’язки адміністрації підприємств, установ і
організацій щодо охорони здоров\’я і контролю за
умовами праці водіїв транспортних засобів
Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно
від форм власності та господарювання, до штатів яких входять
водії, зобов\’язана:
організовувати обов\’язкове страхування кожного водія на
випадок нещасної події;
організовувати роботу водіїв згідно з чинним законодавством,
режимом праці і відпочинку;
запроваджувати заходи, спрямовані на зниження напруженості
праці і втомлюваності водіїв;
організовувати харчування водіїв у робочий час;
забезпечувати водіїв санітарно-побутовими приміщеннями і
обладнанням, а також приміщеннями для здійснення
лікувально-профілактичних заходів;
організовувати з участю місцевих органів охорони здоров\’я
роботу з водіями по вдосконаленню навичок подання першої медичної
допомоги.
Для медичного контролю обслуговування водіїв та їх
оздоровлення підприємствами, установами, організаціями незалежно
від форм власності та господарювання при чисельності водіїв 100 і
більше чоловік створюються відомчі спеціалізовані медичні,
фельдшерські та оздоровчі пункти, медико-санітарні частини,
поліклінічні відділення та заклади охорони здоров\’я, а при
чисельності водіїв менше 100 чоловік – з територіальними медичними
закладами укладаються договори на їх медичне обслуговування.
Контроль за умовами праці водіїв, виконанням вимог органів
державного нагляду, міжвідомчого і відомчого контролю для усунення
порушень діючих правил по охороні праці і стандартів безпеки праці
на робочих місцях водіїв здійснюють відповідні служби міністерств,
відомств, концернів, корпорацій та інших об\’єднань, первинні
профспілкові організації, а також органи
санітарно-епідеміологічної служби. ( Частина третя статті 46 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від
10.07.2003 )
Стаття 47. Організація медичного забезпечення безпеки
дорожнього руху
Організація забезпечення потерпілих під час
дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою
здійснюється відповідно до Закону України \”Про екстрену медичну
допомогу\” ( 5081-17 ) та планів, які щорічно розробляються та
затверджуються обласними державними адміністраціями за погодженням
з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну політику у сфері охорони здоров\’я, та
відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України.
Забезпечення потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних
пригод та інших учасників дорожнього руху екстреною медичною
допомогою та іншою медичною допомогою здійснюється закладами
охорони здоров\’я, які відповідно до затверджених планів закріплені
за конкретними ланками автомобільних доріг, вулиць, залізничних
переїздів та мають можливість для надання такої допомоги у
цілодобовому режимі.
На ділянках доріг, вулиць та на залізничних переїздах
встановлюються відповідні дорожні знаки з інформацією про
найближчий заклад охорони здоров\’я, який може забезпечити надання
екстреної медичної допомоги або іншої медичної допомоги, напрямок
руху та відстань до нього, а також інформація про телефонні номери
виклику екстреної медичної допомоги 103 та екстреного виклику 112.
Інші заклади охорони здоров\’я, що знаходяться у безпосередній
близькості від автомобільних доріг, вулиць та залізничних
переїздів, мають бути забезпечені необхідним медичним обладнанням
згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у
сфері охорони здоров\’я, і позначені дорожнім знаком \”Пункт
медичної допомоги\”.
Зазначені заклади охорони здоров\’я мають бути обладнані
засобами зв’язку. На магістральних автомобільних дорогах
закріплені заклади охорони здоров’я та станції екстреної (швидкої)
медичної допомоги забезпечуються також системою
сигнально-викличного зв\’язку.
{ Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, в редакції Закону N 5081-VI ( 5081-17 )
від 05.07.2012 }
Стаття 48. Медична підготовка водіїв і посадових осіб
органів Міністерства внутрішніх справ України,
військової інспекції безпеки дорожнього руху
Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України
{ Назва статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV
( 743-15 ) від 15.05.2003 }
Водії транспортних засобів, відповідні посадові особи органів
Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції
безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних
Силах України зобов\’язані володіти практичними навичками з надання
домедичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних
пригод, періодично проходити відповідну підготовку за програмами,
що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров\’я.
{ Частина перша статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 5081-VI ( 5081-17 ) від
05.07.2012 }
Водії зобов\’язані стежити за наявністю на транспортних
засобах спеціальних медичних аптечок, їх укомплектуванням.
Посадові особи Міністерства внутрішніх справ України,
військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України, які здійснюють
безпосередній нагляд за дорожнім рухом, зобов\’язані стежити за
укомплектуванням закріплених за ними патрульних автомобілів і
приміщень стаціонарних постів медичним майном і медикаментами для
надання домедичної допомоги потерпілим внаслідок
дорожньо-транспортних пригод згідно з переліком, що встановлюється
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров\’я.
