Основні права та обов\’язки водія транспортного засобу
Водій має право:
керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або
вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту
не заборонено у встановленому порядку;
довіряти у встановленому порядку право користування і
розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має
відповідне право на керування;
знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою
державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також
прізвище і посаду цієї особи;
відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії
непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти
власній загибелі чи каліцтву громадян;
на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу
працівникам міліції та охорони здоров\’я у випадках, передбачених
цим Законом;
на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності
стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам
безпеки руху;
одержувати необхідну допомогу від посадових осіб,
організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього
руху.
Водій зобов\’язаний:
мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії
військових транспортних засобів – на вимогу посадових осіб
військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України, пред\’являти для перевірки
посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а
у випадках, передбачених законодавством, – страховий поліс
(сертифікат) про укладення договору обов\’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів, ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у
разі надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних
вантажів; { Абзац другий частини другої статті 16 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003,
N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, N 3370-IV ( 3370-15 ) від
19.01.2006, N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011; в редакції
Закону N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012 }
виконувати розпорядження працівників міліції, а водії
військових транспортних засобів – посадових осіб військової
інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції,
передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та
іншими нормативними актами; ( Абзац третій частини другої статті
16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від
15.05.2003 )
вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов
для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху –
дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;
не допускати випадків керування транспортним засобом у стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп\’яніння або під впливом
лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,
а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка
перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів; { Абзац
п\’ятий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан
транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;
своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає
обов\’язковому технічному контролю, на такий контроль; { Абзац
сьомий частини другої статті 16 в редакції Закону N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки,
бути пристебнутим, а на мотоциклі – в застебнутому мотошоломі;
надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із
включеними синіми або червоними проблисковими маячками та
спеціальними звуковими сигналами;
сплатити збір за першу реєстрацію транспортного засобу згідно
з Податковим кодексом України ( 2755-17 ); { Абзац десятий частини
другої статті 16 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від
02.12.2010 }
надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на
пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов\’язаний надати
можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;
вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг,
вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з
боку пасажирів.
Надавати транспортний засіб:
а) працівникам міліції та охорони здоров\’я для доставки у
найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної
медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і
посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України; ( Пункт \”а\” частини третьої статті 16 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
б) працівникам міліції, а водії військових транспортних
засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних
службових обов\’язків по затриманню правопорушників. При цьому
водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним
законодавством. ( Пункт \”б\” частини третьої статті 16 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
{ Частину четверту статті 16 виключено на підставі Закону
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
Стаття 17. Основні права і обов\’язки пішохода
Пішохід, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русі поза
транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу (до
пішоходів належать також особи, які рухаються в інвалідних
колясках без двигунів, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть
санки, візок, дитячу або інвалідну коляску), має право:
на переважне перетинання проїзної частини по позначених
пішохідних переходах;
при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя
переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до
краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в
обидві сторони;
вимагати від державних та місцевих органів влади, власників
автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення
необхідних умов для забезпечення безпеки руху.
Пішохід зобов\’язаний:
рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках,
узбіччях, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини
автомобільної дороги чи вулиці;
перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по
пішохідних переходах, а в разі їх відсутності – на перехрестях по
лінії тротуарів і узбіч;
керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях,
де дорожній рух регулюється;
не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній
частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;
не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць,
залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами,
що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності
роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи
дорожні огородження;
стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні
транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та
спеціальним звуковим сигналом;
не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного
засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись
у відсутності транспортних засобів, що наближаються.
Стаття 18. Основні обов\’язки та права пасажира
Пасажир, тобто особа, яка користується транспортним засобом,
але не причетна до керування ним, зобов\’язаний:
здійснювати посадку в транспортний засіб лише із спеціального
майданчика, а в разі його відсутності – з тротуару чи узбіччя;
здійснювати посадку і висадку лише після повного припинення
руху транспортного засобу;
не відволікати увагу водія від керування транспортним
засобом;
під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки,
бути пристебнутим, а на мотоциклі – в застебнутому мотошоломі.
Пасажир при користуванні транспортним засобом має право на:
безпечне перевезення себе і багажу;
відшкодування заподіяних збитків;
своєчасну і точну інформацію про умови і порядок руху.
Стаття 19. Основні права і обов\’язки велосипедистів
і погоничів тварин
Особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право:
їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх
відсутності – по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.
Вони зобов\’язані:
використовувати технічно справні та належним чином обладнані
велосипеди;
не перевозити вантажів, що заважають керуванню;
не перевозити пасажирів, за винятком дітей віком до семи
років, на спеціально обладнаному сидінні.
Погоничі тварин зобов\’язані:
не залишати тварин на проїзній частині без догляду, не
переганяти тварин через залізничні колії та дороги, вулиці поза
спеціально відведеними місцями, а також через проїзну частину в
темний час доби і в умовах недостатньої видимості.
Візки (сани) повинні бути обладнані світловідбивними
пристроями, а в темний час доби – і ліхтарями.
