Безпека на транспорті
Підприємства транспорту зобов\’язані забезпечувати безпеку
життя і здоров\’я громадян, безпеку експлуатації транспортних
засобів, охорону навколишнього природного середовища.
Працівники, які безпосередньо забезпечують безпеку руху
транспортних засобів, повинні мати відповідну професійну
підготовку і за станом здоров\’я бути здатними якісно виконувати
свої обов\’язки. Ці працівники, а також працівники, які зазнають
впливу шкідливих і небезпечних умов праці, повинні проходити у
встановленому порядку медичні обстеження.
Частини території підприємств, вокзалів, станцій, портів,
пристаней, аеродромів і шляхів сполучення, де здійснюється рух
транспортних засобів, проводяться маневрові та
вантажно-розвантажувальні роботи, є зонами підвищеної небезпеки.
Перебування громадян у цих зонах забороняється. Правила
перебування в зоні підвищеної небезпеки і виконання в ній робіт
встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту,
дорожнього господарства, туризму та інфраструктури з урахуванням
пропозицій заінтересованих організацій та за погодженням з
місцевими органами влади і самоврядування.
Не допускається розміщення об\’єктів, пов\’язаних з
виробництвом, зберіганням, навантажуванням, транспортуванням і
розвантажуванням вибухових, легкозаймистих, радіоактивних і
отруйних речовин поблизу місць загального користування, споруд,
жилих масивів, природних територій та об\’єктів, що підлягають
особливій охороні. Мінімальна відстань від таких об\’єктів
визначається відповідними будівельними нормами та правилами,
погодженими з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту,
дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, відповідними
законодавчими актами.
Переобладнання всіх комунікацій, пов\’язане з реконструкцією і
ремонтом споруд транспорту, розташованих у смузі відведення шляхів
сполучення, здійснюється власниками комунікацій за їх рахунок.
Відповідальність за дотримання встановлених нормативів при
будівництві та експлуатації газопроводів, нафтопроводів та інших
комунікацій, що перетинають залізничні колії та автомобільні
дороги або межують з цими коліями і дорогами, несуть власники
таких комунікацій.
Підприємства, установи та організації – відправники
небезпечних вантажів зобов\’язані подати перевізнику достовірну
інформацію про вантаж з метою забезпечення безпеки його
перевезення та інформацію про заходи на випадок аварій під час
перевезення небезпечних вантажів. Підприємства, установи та
організації – відправники, перевізники та одержувачі небезпечних
вантажів мають виконувати вимоги законодавства щодо забезпечення
безпеки їх перевезення та мати засоби і мобільні підрозділи для
запобігання виникненню аварійних ситуацій під час перевезення
таких вантажів або ліквідації наслідків аварії.
{ Частина сьома статті 16 в редакції Закону N 2189-VI ( 2189-17 )
від 13.05.2010 }
{ Частину восьму статті 16 виключено на підставі Закону
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Питання безпеки руху транспортних засобів на території
України, пов\’язані з діяльністю транспорту інших держав,
регулюються на основі норм, прийнятих в Україні, та міжнародних
договорів України.
Перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти повітряним, а
в окремих випадках й іншими видами транспорту, підлягають
обов\’язковому контролю на відповідність їх вимогам безпеки у
порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури
відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 16-1. Державний нагляд (контроль) за діяльністю
суб’єктів господарювання, що здійснюють
перевезення пасажирів і вантажів (у тому числі
небезпечних), юридичних та фізичних осіб
Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів
господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів (у
тому числі небезпечних), юридичних та фізичних осіб проводиться
шляхом планових, позапланових, рейдових перевірок (перевірка на
дорозі).
Планові та позапланові перевірки за додержанням суб’єктами
господарювання, фізичними особами (на автомобільному транспорті –
також фізичними особами – суб’єктами господарювання) та юридичними
особами вимог законодавства про транспорт проводяться на підставі
переліку питань, затвердженого центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань
безпеки на наземному транспорті, або центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Для проведення заходу державного нагляду (контролю)
оформлюється посвідчення (направлення).
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
наземному транспорті, і центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
морському та річковому транспорті, мають право:
безперешкодного доступу до всіх транспортних засобів і
об’єктів суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб (на
автомобільному транспорті – також фізичних осіб – суб’єктів
господарювання) з метою перевірки додержання вимог законодавства
та міжнародних договорів України з питань безпеки на транспорті;
перевіряти в робочий час суб’єктів господарювання, юридичних
та фізичних осіб з питань, віднесених до їх компетенції;
пред’являти суб’єктам господарювання, фізичним та юридичним
особам вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходів
з питань безпеки на транспорті;
одержувати від суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних
осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень,
аудиту, матеріали та інформацію з відповідних питань;
складати акти перевірок суб’єктів господарювання, юридичних і
фізичних осіб;
видавати в установленому порядку обов’язкові для виконання
приписи про усунення порушень і недоліків, пов’язаних з порушенням
правил безпеки на транспорті;
забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім
автомобільного транспорту), виконання робіт та надання послуг;
направляти в установленому законодавством порядку матеріали
про порушення вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення
безпеки руху до відповідних органів для вирішення питання щодо
притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної
відповідальності;
залучати до перевірок представників центральних і місцевих
органів виконавчої влади, громадських організацій,
науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ,
експертних організацій тощо (за згодою);
здійснювати інші повноваження, визначені законами та
покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному
транспорті, або на центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
морському та річковому транспорті, Президентом України.
{ Закон доповнено статтею 16-1 згідно із Законом N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
