ВІДОМЧІ (ТЕХНОЛОГІЧНІ) АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ
Стаття 22. Загальна характеристика
До відомчих (технологічних) автомобільних доріг належать
внутрішньогосподарські технологічні дороги, що знаходяться у
власності юридичних або фізичних осіб.
Управління функціонуванням і розвитком відомчих
(технологічних) автомобільних доріг здійснюється юридичними або
фізичними особами, у власності яких вони знаходяться, згідно з
вимогами законодавства.
Статистичний облік та паспортизація відомчих (технологічних)
автомобільних доріг здійснюються їх власниками.
Стаття 23. Складові відомчих (технологічних)
автомобільних доріг
Складовими відомчих (технологічних) автомобільних доріг
можуть бути: земляне полотно, проїзна частина, споруди дорожнього
водовідводу, штучні споруди та технічні засоби організації
дорожнього руху.
Стаття 24. Відповідальність власників відомчих
(технологічних) автомобільних доріг
Власники відомчих (технологічних) автомобільних доріг
відповідають за:
стан відомчих (технологічних) автомобільних доріг відповідно
до діючих норм, у тому числі за безпеку руху;
якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції,
ремонту та утримання відомчих (технологічних) автомобільних доріг;
відшкодування збитків учасникам дорожнього руху, що виникли
через незадовільний стан відомчих (технологічних) автомобільних
доріг, у порядку, визначеному законом.
Р о з д і л V
АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ НА ПРИВАТНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Стаття 25. Загальна характеристика
До автомобільних доріг на приватних територіях належать
автомобільні дороги, що знаходяться на територіях, власниками яких
є юридичні (недержавні) або фізичні особи.
Складовими таких автомобільних доріг можуть бути: земляне
полотно, проїзна частина, споруди дорожнього водовідводу, штучні
споруди та технічні засоби організації дорожнього руху.
Автомобільні дороги на приватних територіях можуть
передаватися власниками приватних територій у державну або
комунальну власність за рішенням відповідно Кабінету Міністрів
України або органів місцевого самоврядування.
Стаття 26. Відповідальність власників
Власники приватних територій, на яких розміщені автомобільні
дороги, відповідають за:
відповідність автомобільних доріг діючим нормам безпеки руху;
відшкодування збитків учасникам дорожнього руху, що виникли
через незадовільний стан автомобільних доріг на приватних
територіях, у порядку, визначеному законом.
Р о з д і л VI
ПЛАТНІ АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ
Стаття 27. Віднесення та порядок переведення
автомобільних доріг загального користування
до розряду платних
Віднесення автомобільних доріг загального користування та
окремих їх ділянок, у тому числі мостових переходів, до розряду
платних здійснюється з урахуванням державної стратегії розвитку
мережі автомобільних доріг України на підставі окремого закону.
Подання до Кабінету Міністрів України про віднесення
автомобільної дороги загального користування до розряду платних
здійснює орган державного управління автомобільними дорогами за
погодженням з органами місцевого самоврядування, по території яких
проходить ця автомобільна дорога, на підставі техніко-економічного
обґрунтування та/або проектно-кошторисної документації.
{ Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 891-VI ( 891-17 ) від 15.01.2009 }
Автомобільні дороги відносять до розряду платних лише за
умови їх суттєвого удосконалення та забезпечення альтернативного
проїзду транспортних засобів безоплатними автомобільними дорогами.
Платні автомобільні дороги загального користування
залишаються в державній власності, не підлягають приватизації,
стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути
відчуження доріг з державної власності.
Стаття 28. Контроль стану платних автомобільних
доріг загального користування
Контроль стану платних автомобільних доріг загального
користування, умов руху та справляння плати за проїзд ними
здійснюється органом державного управління автомобільними дорогами
загального користування.
Стаття 29. Плата за проїзд платними автомобільними
дорогами загального користування
Автомобільна дорога загального користування може бути платною
як по всій довжині, так і на окремих її ділянках.
Плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального
користування справляється з усіх транспортних засобів, що
проїжджають такими дорогами.
Максимальний розмір плати та порядок її справляння
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На період надзвичайних ситуацій та стихійного лиха,
катастроф, епідемій і епізоотій тощо плата за проїзд не
справляється.
Справляння плати за проїзд припиняється та відновлюється за
рішенням Кабінету Міністрів України.
Плата за проїзд спрямовується до Державного бюджету України,
має виключно цільовий характер і використовується в першу чергу на
погашення залучених кредитних ресурсів та витрати, пов\’язані з
ремонтом та утриманням платної дороги, а також на фінансування
будівництва, реконструкції, ремонту та утримання інших
автомобільних доріг загального користування.
Стаття 30. Забезпечення функціонування платних
автомобільних доріг загального користування
Функціонування платних автомобільних доріг загального
користування забезпечують державні дорожні підприємства, що
належать до сфери управління органу державного управління
автомобільними дорогами загального користування, або концесіонери.
{ Частина перша статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 891-VI ( 891-17 ) від 15.01.2009 }
Орган державного управління автомобільними дорогами
загального користування щороку проводить перевірку щодо
відповідності стану та використання платної дороги встановленим
вимогам та надає пропозиції щодо притягнення винних у порушенні
правил і норм утримання дороги до відповідальності.
Стаття 31. Відповідальність за функціонування
платних автомобільних доріг загального
користування
Органи управління, що забезпечують функціонування платних
автомобільних доріг загального користування, несуть
відповідальність за їх технічний стан, відповідність правилам і
нормам утримання та ремонту автомобільних доріг і в порядку,
визначеному законом, компенсують користувачам завдані збитки.
