Перевезення організованих груп дітей

 Перевезення організованих груп дітей 
     63. Перевезення    організованих    груп    дітей     повинно 
здійснюватися   із   забезпеченням   високого   рівня  безпеки  та 
надійності транспортного обслуговування. 
     64. Максимальна кількість дітей для перевезення автобусом  не 
повинна  перевищувати  кількості  місць  для  сидіння,  визначеної 
технічною   характеристикою    та    реєстраційними    документами 
транспортного засобу. 
     65. Організовані    групи    дітей    повинні    перевозитися 
досвідченими  водіями,  які  мають  стаж  керування   транспортним 
засобом не менш як п\’ять років. 
     На   маршрут,  що  виходить  за  межі  населеного  пункту  та 
протяжність  якого  становить  понад   250   кілометрів,   повинні 
направлятися  два  водії.  {  Пункт  65 доповнено абзацом згідно з 
Постановою КМ N 708 ( 708-2011-п ) від 29.06.2011 } 
     66. Перевезення  організованих  груп  дітей колоною з п\’яти і 
більше автобусів  здійснюється  за  умови  супроводу  відповідними 
територіальними підрозділами Державтоінспекції. 
     67. До  початку перевезення організованих груп дітей замовник 
послуг і перевізник: 
     1) визначають маршрут перевезення організованих  груп  дітей, 
як правило, такий, за яким уже здійснюються регулярні перевезення; 
     2) встановлюють зупинки автобуса: 
     технічні – одна на перші 50 кілометрів і не менше однієї – на 
кожні наступні 100 кілометрів маршруту; 
     для відпочинку – на п\’ять хвилин через кожну годину руху і на 
30  хвилин  – через кожні п\’ять годин руху (допускається поєднання 
30-хвилинного відпочинку з перервою на обід); 
     для приймання їжі – через три-п\’ять годин руху; 
     для ночівлі; 
     3) складають схему маршруту та встановлюють розклад руху.
{  Пункт  67  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 983 
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 } 
     68. Перевезення організованих груп дітей здійснюються  тільки 
у світлу пору доби і за сприятливих погодних умов. 
     69.  Замовник послуг повідомляє не пізніше ніж за сім робочих 
днів  автомобільному  перевізнику   про   здійснення   перевезення 
організованих груп дітей. 
     Автомобільний перевізник не пізніше ніж за три робочих дні до 
запланованого перевезення  організованої  групи  дітей  повідомляє 
територіальному  підрозділу  Державтоінспекції про дату здійснення 
кожного такого перевезення,  подає йому на узгодження та замовнику 
послуг на затвердження схему маршруту та розклад руху автобусів. 
     Схема маршруту   та   розклад   руху   оформляються  у  трьох 
примірниках. 
     Один примірник  схеми  маршруту  і  розкладу  руху  видається 
водію, інші зберігаються у замовника послуг та перевізника.
{  Пункт  69  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 983 
(  983-2009-п  )  від  09.09.2009;  в  редакції Постанови КМ N 708 
( 708-2011-п ) від 29.06.2011 } 
     70. Замовник послуг зобов\’язаний: 
     до початку поїздки скласти у трьох примірниках  список  групи 
дітей; 
     допускати до  поїздки  дітей,  які  зазначені  у списках і не 
мають протипоказань для далеких поїздок  за  станом  здоров\’я,  що 
підтверджується відповідною довідкою лікаря; 
     призначити для   кожної   групи  з  десяти  дітей  керівника, 
відповідального за супроводження їх під час поїздки, а для групи з 
30  і більше дітей – медичного працівника та провести інструктаж з 
правил поведінки і техніки безпеки.
{  Пункт  70  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 983 
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 } 
     71. Рух  колони  автобусів  з  організованими  групами  дітей 
здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху. 
     72.  Замовник  послуг  зобов\’язаний  забезпечити дітей питною 
водою,  засобами медичної допомоги,  а керівника групи  телефонним 
зв\’язком і списком телефонних номерів служб екстреного виклику.
{  Пункт  72  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 983 
(  983-2009-п  )  від  09.09.2009;  в  редакції Постанови КМ N 708 
( 708-2011-п ) від 29.06.2011 } 
     73. Керівник групи дітей зобов\’язаний: 
     провести бесіду з дітьми, ознайомити їх з правилами поведінки 
і техніки безпеки під час поїздки; 
     забезпечувати дотримання дітьми  належного  порядку  під  час 
руху  (діти  повинні  сидіти  на призначених для цього місцях),  а 
також під час посадки (висадки) з автобуса; 
     забезпечувати посадку (висадку) дітей після зупинки  автобуса 
тільки  з  посадкового  майданчика,  а в разі його відсутності – з 
тротуару або  узбіччя,  якщо  це  неможливо  –  з  крайньої  смуги 
проїзної  частини  (але  не  з  боку суміжної смуги для руху),  за 
умови,  що це безпечно і не створює перешкод іншим учасникам руху, 
а також справності засобів аварійної світлової сигналізації; 
     проходити з  організованою  групою дітей тільки тротуарами та 
пішохідними доріжками,  а у разі їх відсутності –  краєм  проїзної 
частини назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлу пору 
доби; 
     підписати після надання транспортної послуги  дорожній  лист, 
замовлення  на  перевезення,  зазначивши відстань,  час початку та 
закінчення роботи, а у разі зміни розкладу руху – її причину. 
     74. У разі настання несприятливих погодних і  дорожніх  умов, 
виходу з ладу автобуса,  виникнення загрози безпеці руху,  а також 
погіршення  стану  здоров\’я  водія  необхідно  припинити   рух   з 
повідомленням  про це перевізника,  який повинен вжити заходів для 
доставки дітей до  кінцевого  пункту  маршруту,  заміни  автобуса, 
водія. 
            III. Перевезення ручної поклажі та багажу 
     75. Плата  за  перевезення  ручної  поклажі не справляється у 
разі перевезення її у салоні автобуса: 
     міжміського або міжнародного сполучення –  не  більше  однієї 
одиниці ручної поклажі; 
     міського або приміського сполучення – не більше двох одиниць. 
     Ручна поклажа перевозиться у салоні автобуса   під   наглядом 
пасажира. 
     За перевезення ручної поклажі у салоні автобуса понад норму з 
пасажира справляється плата за  тарифом,  встановленим  згідно  із 
законодавством. 
     У разі   здавання  ручної  поклажі  до  багажного  відділення 
транспортного засобу за її перевезення справляється  плата  як  за 
перевезення багажу. 
     76. Багаж   пасажирів  перевозиться  у  багажному  відділенні 
автобуса (якщо це передбачено конструкцією автобуса) за плату. 
     У разі відсутності багажного відділення багаж перевозиться  в 
салоні  автобуса  (одна  одиниця  –  безоплатно,  решта – за плату 
згідно з тарифом). 
     Багаж, що  перевозиться  в  салоні  автобуса,  повинен   бути 
розміщений так,  щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж 
салону автобуса та не блокувати доступ  до  основних  і  аварійних 
виходів. 
     Перевізник може   здійснювати  перевезення  багажу  вантажним 
автомобілем. Максимальна кількість місць багажу, що приймається до 
перевезення,  визначається  перевізником,  але  не може бути менше 
двох одиниць від одного пасажира. 
     77. Право на отримання багажу має пасажир,  що здав його  для 
перевезення. 
     78. Пасажир під час здавання багажу для перевезення має право 
оголосити його цінність, сплативши встановлену суму. 
     79. Після  завершення  перевезення   багаж   зберігається   у 
перевізника протягом доби без оплати. За зберігання багажу строком 
понад добу справляється плата за визначеним перевізником  тарифом, 
якщо інше не передбачено законодавством. 
     80. Багаж  (його  частина),  не доставлений особі протягом 14 
діб після надходження заяви про його видачу,  вважається втраченим 
і   пасажирові,   що   оголосив   цінність   багажу,  повертається 
компенсація у зазначеному розмірі та плата, що справлялася за його 
перевезення. 
     У разі    коли    цінність   не   оголошувалася,   пасажирові 
повертається плата, що справлялася за перевезення багажу, а розмір 
компенсації визначається у судовому порядку. 
     81. Якщо втрачений багаж знайдено протягом року з дня подання 
заяви про  його  видачу,  перевізник  повинен  повідомити  про  це 
пасажирові.  Пасажир  може  одержати такий багаж протягом 30 днів, 
повернувши перевізникові гроші, виплачені як компенсація за втрату 
багажу. 
     82. У  разі  виявлення  втраченого  багажу  чи ручної поклажі 
водій зобов\’язаний за участю двох свідків  скласти  акт  довільної 
форми  з  детальним  описом  зовнішнього  вигляду речей і здати їх 
разом з актом перевізнику. 
     Не затребувані протягом місяця у пункті призначення багаж  чи 
ручна поклажа вважаються знахідкою. 
     83. Особи  з обмеженими фізичними можливостями мають право на 
безоплатне  перевезення  засобів,   призначених   для   особистого 
пересування (інвалідні візки, милиці тощо). 
     84. Не допускаються до перевезень: 
     небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і 
такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів; 
     зброя та тварини, крім випадків, передбачених законом. 
     85. Перевезення тварин пасажирським автомобільним транспортом 
здійснюється в установленому законодавством порядку. 
              IV. Перевезення на таксі та легковими 
                    автомобілями на замовлення 
           Перевезення пасажирів та їх багажу на таксі 
     86.   Автомобільний  перевізник,  автомобільний  самозайнятий 
перевізник,  які  здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на 
таксі   (далі   –  послуги  таксі),  повинен  дотримуватися  вимог 
законодавства   про   автомобільний   транспорт   та  захист  прав 
споживачів.  { Абзац перший пункту 86 із змінами, внесеними згідно 
з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 } 
     Для    надання   послуг   таксі   перевізники,   автомобільні 
самозайняті  перевізники  повинні мати зареєстровані відповідно до 
законодавства транспортні засоби, відповідну ліцензію і ліцензійну 
картку на кожний автомобіль, обладнаний відповідно до встановлених 
технічних  вимог.  {  Абзац другий пункту 86 із змінами, внесеними 
згідно з Постановою КМ N 983 ( 983-2009-п ) від 09.09.2009 } 
     87.  Перевізник,  автомобільний самозайнятий перевізник, який 
надає   послуги   таксі,   може   укласти   з   іншим   суб\’єктами 
господарювання  договір  про  надання  інформаційно-диспетчерських 
послуг,  а  з органами місцевого самоврядування – про користування 
стоянками таксі.
{  Пункт  87  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 983 
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 } 
     88. Мережа   стоянок   таксі   та  вимоги  до  їх  обладнання 
визначаються         Київською         та         Севастопольською 
міськдержадміністраціями,    органами   місцевого   самоврядування 
відповідно  до  їх  повноважень  за  погодженням  з   відповідними 
територіальними підрозділами Державтоінспекції. 

admin

Architect PhD Kyiv in Ukraine

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code