Вимоги до автомобільного перевізника

 Вимоги до автомобільного перевізника 
     Автомобільний перевізник повинен: 
     виконувати вимоги  цього  Закону  та  інших  законодавчих   і 
нормативно-правових  актів  України  у сфері перевезення пасажирів 
та/чи вантажів; 
     утримувати транспортні  засоби  в  належному   технічному   і 
санітарному  стані  та  забезпечувати  їх зберігання відповідно до 
вимог статті 21 цього Закону; 
     забезпечувати контроль   технічного   і   санітарного   стану 
транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 
     забезпечувати проведення  медичного  контролю  стану здоров\’я 
водіїв; 
     організувати  проведення періодичного навчання водіїв методам 
надання  домедичної  допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних 
пригод;  {  Частину  першу  статті  34 доповнено абзацом згідно із 
Законом  N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 } 
     забезпечувати умови  праці  та  відпочинку  водіїв  згідно  з 
вимогами законодавства; 
     забезпечувати проведення  стажування  та інструктажу водіїв у 
порядку,  визначеному  центральним  органом  виконавчої  влади, що 
забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у  сфері 
транспорту; 
     забезпечувати безпеку дорожнього руху; 
     забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення 
пасажирів. 
     Автомобільні перевізники  з  кількістю  транспортних  засобів 
десять і більше зобов\’язані організовувати підвищення кваліфікації 
керівників і спеціалістів  автомобільного  транспорту,  діяльність 
яких  пов\’язана  з  наданням  послуг автомобільного транспорту,  у 
термін один раз на п\’ять років,  а з  питань  безпеки  перевезень, 
охорони  праці та пожежної безпеки – у термін один раз на три роки 
в  порядку,  який  визначає центральний орган виконавчої влади, що 
забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у  сфері 
транспорту. 
                            Розділ II 
                 ВНУТРІШНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ 
                             Глава 7 
                     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО 
                      ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ 
     Стаття 35. Послуги пасажирського автомобільного транспорту 
     Послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють  на 
послуги з перевезення пасажирів автобусами,  на таксі та легковими 
автомобілями на замовлення. 
     Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть  надаватися 
за  видами  режимів організації перевезень:  регулярні,  регулярні 
спеціальні, нерегулярні. 
     Перевезення пасажирів   автобусами   в   режимі    регулярних 
пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на 
автобусних маршрутах загального користування на договірних  умовах 
із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 
     Перевезення пасажирів    автобусами   в   режимі   регулярних 
спеціальних  пасажирських   перевезень   здійснюють   автомобільні 
перевізники  на  автобусних  маршрутах  спеціальних  перевезень на 
договірних умовах із замовниками транспортних послуг. 
     Перевезення пасажирів  автобусами   в   режимі   нерегулярних 
пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на 
автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних  умовах 
із замовниками транспортних послуг. 
     Автобусні маршрути   за   видами  сполучень  поділяються  на: 
міські, приміські, міжміські, міжнародні. 
     Автобусні маршрути  за  видами  перевезень  поділяються   на: 
загального   користування,  спеціальних  перевезень,  нерегулярних 
перевезень. 
     На приміських та міських  маршрутах  дозволяється  перевозити 
стоячих  пасажирів  автобусами,  які  за  своєю конструкцією мають 
місця для стоячих пасажирів,  у кількості,  передбаченій технічною 
характеристикою транспортного засобу та визначеній у реєстраційних 
документах на цей транспортний засіб. 
     На міжнародних   та   міжміських    маршрутах    дозволяється 
перевозити пасажирів з обов\’язковим наданням їм місць для сидіння. 
     На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні 
направлятися два водії. 
     Перевезення пасажирів  на  автобусному  маршруті   загального 
користування    може    здійснюватися   у   режимах:   звичайному, 
експресному, маршрутного таксі. 
     Вимоги щодо  використання  автобусів  за  видами   сполучень, 
режимами   руху   та   протяжністю   маршрутів,   за   параметрами 
пасажиромісткості,   комфортності,   технічних   та    екологічних 
показників  установлює  центральний  орган  виконавчої  влади,  що 
забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у  сфері 
транспорту. 
     Послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку 
черги  на  стоянках  таксі  та  на  шляху  прямування,  а також на 
замовлення (звичайне,  термінове,  нічне)  усне,  письмове  чи  за 
телефоном. 
     Послуги з  перевезення  пасажирів  легковими  автомобілями на 
замовлення можуть надаватися тільки за попередньою домовленістю із 
замовником  послуг  і не можуть надаватися на стоянках таксі та на 
шляху  прямування  автомобіля  громадянам,   з   якими   не   було 
попередньої домовленості про послугу. 
     Суб\’єкти господарювання,     які    використовують    легкові 
автомобілі на замовлення,  мають  право  включати  витрати  на  ці 
послуги   до   собівартості   продукції  тільки  за  умови,  що  у 
перевізника є відповідна ліцензія  і  з  ним  укладений  письмовий 
договір на обслуговування. 
     Правила надання     послуг    пасажирського    автомобільного 
транспорту ( 176-97-п ) затверджує Кабінет Міністрів України. 
     Стаття 36. Послуги автостанцій 
     Автостанції надають  пасажирам  послуги,   пов\’язані   з   їх 
проїздом   автобусними   маршрутами   загального  користування,  а 
автомобільним перевізникам,  які здійснюють перевезення  пасажирів 
на  договірних  умовах,  –  послуги,  пов\’язані з відправленням та 
прибуттям автобусів згідно з розкладом руху. 
     До обов\’язкових послуг,  що повинні надаватися  автостанціями 
пасажирам, належать: 
     продаж квитків; 
     користування приміщеннями для чекання поїздки,  облаштованими 
місцями для сидіння; 
     можливість користування громадськими вбиральнями; 
     інформування щодо  розкладу  руху   автобусів   та   вартості 
поїздки. 
     До обов\’язкових  послуг,  що повинні надаватися автостанціями 
автомобільному перевізнику, належать: 
     продаж квитків; 
     організація прибуття та відправлення автобуса з  облаштованих 
платформ; 
     інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті. 
     За надання   обов\’язкових  послуг  автостанцій  з  осіб,  які 
придбавають  проїзні  квитки,  стягують  автостанційний  збір,  що 
входить до вартості квитка. 
     Послуги автостанцій,  крім  послуг  кімнати  матері і дитини, 
пасажирам надаються за плату. 
     Власники автостанцій несуть  відповідальність  за  якість  та 
безпеку   послуг,   що   надаються   автостанціями   пасажирам  та 
автомобільним  перевізникам,  технічний  та  санітарно-гігієнічний 
стан будівель, споруд, обладнання та території автостанції. 
     Стаття 37. Пільгові перевезення пасажирів автомобільним 
                транспортом 
     Пільгові перевезення    пасажирів,    які    відповідно    до 
законодавства    користуються    такими    правами,   забезпечують 
автомобільні перевізники,  які здійснюють перевезення пасажирів на 
автобусних маршрутах загального користування. 
     Автомобільному перевізнику,    який    здійснює   перевезення 
пасажирів  на  автобусних   маршрутах   загального   користування, 
забороняється   відмовлятися   від  пільгового  перевезення,  крім 
випадків, передбачених законом. 
     Безпідставна відмова  від  пільгового  перевезення  тягне  за 
собою відповідальність згідно із законом. 
     Види та    обсяги    пільгових    перевезень   установлюються 
замовленням,    у    якому    визначається   порядок   компенсації 
автомобільним  перевізникам,  які здійснюють перевезення пасажирів 
на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень. 
     Стаття 38. Вимоги до перевезення організованих груп дітей 
                автобусами 
     До перевезення  організованих  груп дітей (далі – груп дітей) 
відноситься одночасне перевезення групи з десяти і  більше  дітей, 
для яких замовником послуги призначається керівник, відповідальний 
за супроводження їх під час поїздки,  а на групу  з  30  і  більше 
дітей призначається також медичний працівник. 
     Перевезення груп   дітей   можна  здійснювати  в  режимах  як 
регулярних, так і нерегулярних пасажирських перевезень. 
     Регулярні та нерегулярні перевезення груп дітей здійснюють за 
умови  узгодження  маршруту  та  розкладу  руху  із  замовником та 
відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України. 
{  Частина третя статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 } 
     Максимальна кількість  дітей  та  супроводжуючих   осіб   при 
перевезенні  автобусом не повинна перевищувати кількості місць для 
сидіння   в   ньому,   передбачену    технічною    характеристикою 
транспортного  засобу  та  визначену в реєстраційних документах на 
цей транспортний засіб. 
     Групи дітей повинні перевозити досвідчені водії  транспортних 
засобів,  які  мають  стаж  керування автобусом не менше ніж п\’ять 
років. 
     Порядок організації  перевезення  груп   дітей   визначається 
Правилами  надання  послуг пасажирського автомобільного транспорту 
та іншими нормативно-правовими актами. 

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code