ПЕРСОНАЛ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 16. Статус персоналу автомобільного транспорту
До персоналу автомобільного транспорту належать працівники,
які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи
вантажів, виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування
транспортних засобів, надають допоміжні послуги, пов\’язані з
перевезеннями.
Трудові відносини персоналу автомобільного транспорту
регулюються трудовим законодавством, у тому числі положенням про
дисципліну та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Стаття 17. Вимоги до персоналу автомобільного транспорту
Персонал автомобільного транспорту повинен відповідати
визначеним законодавством вимогам, зокрема:
мати необхідний рівень професійної кваліфікації;
забезпечувати якісне та безпечне надання послуг
автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів;
ввічливо та уважно реагувати на звернення і скарги споживачів
послуг автомобільного транспорту.
Підготовку, перепідготовку, атестацію та підвищення
кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюють у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері транспорту, та Міністерства внутрішніх
справ України.
Стаття 18. Особливості організації праці та контролю за
роботою водіїв транспортних засобів
З метою організації безпечної праці та ефективного контролю
за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники
зобов\’язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх
праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки
дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони
праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним
проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх
санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. { Абзац п\’ятий
частини першої статті 18 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від
24.09.2008 }
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має
забезпечувати належне виконання покладених на них обов\’язків і
включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а
також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та
законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв
транспортних засобів визначається законодавством.
Глава 5
ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ
Стаття 19. Класифікація та реєстрація транспортних засобів
Транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:
транспортні засоби загального призначення;
транспортні засоби спеціалізованого призначення;
транспортні засоби спеціального призначення.
При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах
роблять відмітку щодо їх належності до транспортного засобу
загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого
призначення.
При державній реєстрації вантажних автомобілів у
реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення
згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп,
напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу,
самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного
ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка
розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття
та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний,
автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для
пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних
документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з
документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний
автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації,
броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими
сигнальними пристроями тощо).
{ Частина четверта статті 19 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
Зареєстровані легкові автомобілі, які обладнуються
устаткуванням для роботи як таксі і мають ліцензійну картку,
державній перереєстрації не підлягають.
Порядок державної реєстрації транспортних засобів визначає
Кабінет Міністрів України.
Стаття 20. Вимоги до транспортних засобів і частин до них
Конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також
їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких
установлює Кабінет Міністрів України ( 1166-2010-п ), та
забезпечувати:
безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи
беруть участь у дорожньому русі;
відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних
речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та
інших чинників негативного впливу на людину та довкілля;
запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх
облаштування;
ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і
експлуатаційних матеріалів;
захист від незаконного використання транспортних засобів та
запобігання пошкодженню вантажів;
збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення
транспортного засобу до його утилізації;
відповідність іншим вимогам законодавства.
Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати
вимогам нормативної і конструкторської документації та мати
маркування для їх ідентифікації.
Технічні вимоги до обладнання, що встановлюється на таксі,
визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
До перевезень пасажирів автобусами у нічний час (з двадцять
другої до шостої години), крім тих, що використовуються на
маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських
перевезень, допускаються автобуси, обладнані контрольними
приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку
водіїв.
{ Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4950-VI
( 4950-17 ) від 07.06.2012 }
До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються
транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх
відповідність вимогам щодо безпеки руху та екологічної безпеки
країн, на територію яких передбачено в\’їзд, ліцензійна картка на
транспортні засоби для перевезення пасажирів і транспортні засоби
для перевезення небезпечних вантажів (тільки для транспортних
засобів перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні
документи, документи стосовно страхування, номерні та
розпізнавальні знаки.
{ Частина статті 20 в редакції Закону N 4621-VI ( 4621-17 ) від
22.03.2012 }
Причепи та напівпричепи, які використовуються для міжнародних
перевезень вантажів, можуть мати реєстраційні документи, номерні
та розпізнавальні знаки іншої держави, у якій вони зареєстровані.
Конструкція та технічний стан транспортних засобів, які
використовуються при виконанні міжнародних перевезень, мають
відповідати вимогам законодавства України та іноземної держави,
дозвіл на проїзд територією якої одержав власник транспортного
засобу.
У транспортному засобі, призначеному для міжнародних
перевезень небезпечних вантажів, крім документів, що підтверджують
їх відповідність вимогам, визначеним цією статтею, мають бути
документи про допущення до перевезень таких вантажів, які
видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом.
У транспортному засобі, призначеному для міжнародних
перевезень швидкопсувних вантажів, крім документів, що
підтверджують їх відповідність вимогам, визначеним цією статтею,
мають бути документи про допущення до перевезень таких вантажів,
які видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом.
На території України повинні виконуватися вимоги встановлення
та використання на транспортних засобах, які призначаються для
міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів)
реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені
законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.
Стаття 21. Зберігання транспортних засобів
Власники (користувачі) автобусів, що використовуються для
перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати
їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях,
гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.
Власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється
зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для
цього майданчиками.
Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень за
погодженням з відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх
справ України приймають рішення про організацію місць зберігання
транспортних засобів на відповідній території та здійснюють
контроль за їх діяльністю відповідно до законодавства.
