Оцінка впливу на навколишнє природне середовище 
        та заходи з його охорони 
1.14 Загальні планувальні заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від шумів і забруднення атмосферного повітря транспортними засобами при їх русі по вулично-дорожній мережі населених пунктів визначені ДБН 360, ДБН Б. 1-2, чинними санітарними нормами та правилами планування і забудови населених пунктів, охорони атмосферного повітря та поверхневих вод від забруднення, які передбачають трасування магістральних вулиць і доріг з переважно транзитним і вантажним рухом автотранспорту ізольовано від сельбищної території, зон масового відпочинку, охорони пам\’ятників історії і культури, регулювання забудови, охоронного природного ландшафту та водоохоронних зон.
1.15 У процесі проектування геометричних параметрів, конструкцій дорожніх одягів окремих вулиць, доріг і штучних споруд оцінка негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та комплекс заходів з його охорони повинні здійснюватися у порядку, складі та за змістом матеріалів, установлених ДБН А.2.2-1 і цих норм.
1.16 У випадках, коли рівень транспортного шуму на прилеглій до магістральної вулиці забудові буде перевищувати допустимі санітарні норми, необхідно на шляху поширення шуму, крім використання природних перешкод (прокладання вулиць у виїмках, балках, ярах), передбачати можливі планувальні та технічно-організаційні заходи: будівництво шумозахисних валів, бар\’єрів, пагорбів, улаштування шумовідбивних – вбираючих екранів (підпірні відгороджувальні та спеціальні захисні стінки), максимально можливе озеленення, відволікання частини транспортного потоку на інші вулиці (дороги), організацію переважно безупинного руху транспорту.
Технічні рішення і параметри шумозахисних споруд, конструкцій та матеріали для їх виготовлення повинні визначатись акустичною ефективністю, бути довговічними, стійкими до різних природних впливів, простими при будівництві та експлуатації, відповідати архітектурі прилеглої забудови, забезпечувати належне та безпечне водовідведення з проїзної частини та внутрішньоквартальних проїздів.
1.17 При проектуванні нових магістральних вулиць, у разі перевищення на прилеглій до них житловій забудові (за лімітуючими показниками) оцінного рівня забруднення атмосферного повітря (за розрахунками або аналогією) чинних гігієнічних нормативів, повинні передбачатись планувальні заходи (збільшення санітарних розривів від проїзної частини вулиць до лінії регулювання забудови, підвищення повітрозахисної ролі забудови щодо внутрішньоквартальних територій тощо) та заходи з організації дорожнього руху, які забезпечують на території житлової забудови нормативну якість атмосферного повітря.
1.18 При проектуванні поздовжнього профілю магістральних вулиць і доріг необхідно обмежувати кількість і довжину ділянок з максимально допустимими похилами та кривих з малими радіусами.
1.19 Дорожній одяг повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: при русі автомобілів забезпечувати мінімальні рівень шуму, забруднення атмосферного повітря, поверхневого стоку; сприяти зручному очищенню поверхні від снігу та бруду, відведенню дощових і талих вод.
Використання при будівництві вулиць і доріг відходів промисловості (металургійних шлаків, золи та шлаків ТЕС, ДРЕС, відходів коксохімічного та нафтопереробного виробництва тощо), нових будівельних матеріалів має бути погоджено з органами санепідемнагляду. Будівельні матеріали та мінеральна будівельна сировина повинні відповідати чинним нормативам з радіаційних показників для відповідного класу робіт.
1.20 На дорогах у межах водоохоронних зон обов\’язковий збір води з проїзної частини з наступним її очищенням або відведенням у місця, що виключають забруднення джерел водопостачання.
Спосіб очищення стоків і місце їх відведення мають бути погоджені з органами державного санепідемнагляду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *