ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРОБЛЕННЯ ЗОНІНГУ
6.1 Основними етапами розроблення Зонінгу є:
І етап – аналітичний – збір та аналіз вихідної інформації;
ІІ етап – зонування території та розроблення пояснювальної записки;
ІІІ етап – погодження, проведення громадських слухань та затвердження Зонінгу;
ІV етап – розробка проектів землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту (у разі відсутності плану земельно-господарського устрою у складі генерального плану населеного пункту).
В процесі розроблення Зонінгу І-ІІ етапи можуть виконуватись одночасно.
На І етапі аналізуються наявна містобудівна та землевпорядна документація, нормативні документи, визначаються проблемні та перспективні території населеного пункту, визначаються планувальні обмеження, встановлюються вимоги щодо дотримання плану зонування.
На ІІ етапі – проводиться поділ території населеного пункту по зонах, визначаються та встановлюються єдині вимоги (умови та обмеження, перелік переважних і допустимих видів забудови) до території кожної зони та режими використання території в кожній зоні (підзоні).
Форми містобудівних умов та обмежень для кожної територіальної зони з урахуванням видів використання земельних ділянок встановлюють органи місцевого самоврядування при розробленні Зонінгу відповідно до  встановленого Порядку.
На ІІІ етапі –здійснюється погодження проектних пропозицій Зонінгу з місцевими органами виконавчої влади та з організацією розробником генерального плану, проведення громадських слухань, затвердження Зонінгу.
 На ІV етапі – розробка проекту земельно-господарського устрою  згідно з положеннями  Закону України «Про землеустрій».
Протягом другого та наступних етапів одночасно може виконуватися зонування декількох окремих частин території населеного пункту за умов відповідності загальній схемі зонування території. 
6.2 Аналітичний етап включає:
аналіз містобудівних та землевпорядних документів (генеральний план, землевпорядні документи по встановленню межі населеного пункту, детальні плани території, проекти забудови окремих частин населеного пункту, історико-архітектурний опорний план (для історичних міст), матеріали містобудівного та земельного кадастрів;
місцевих нормативно-правових актів, що мають відношення до містобудівного та будівельного освоєння території населеного пункту.
6.3 За результатами аналізу містобудівної, землевпорядної та нормативної документації встановлюються:
перелік видів використання території, які характерні для конкретного населеного пункту;
визначення проблемних територій та прогнозних параметрів генерального плану.
характеристика території населеного пункту в структурі генерального плану;
види передбачуваних містобудівною документацією змін використання території населеного пункту;
стан та цільове призначення містобудівних об’єктів та можливість їх використання на перспективу.
6.4 За результатами аналітичного етапу розробляється схема зонування території населеного пункту, для виконання якої:
визначається перелік і межі функціональних зон на території населеного пункту (за видами використання та забудови);
визначається перелік і межі зон обмеженої містобудівної діяльності на території населеного пункту (схеми планувальних обмежень);
виконується креслення плану червоних ліній вулиць (план червоних ліній), у разі його відсутності у складі генерального плану населеного пункту;
визначається перелік і межі зон, пов’язаних з охороною культурної спадщини (історико-архітектурний опорний план, схема розміщення об’єктів культурної спадщини, археологічні зони);
визначається інші обмеження та, передбачені містобудівною документацією зміни, що регламентують використання території населеного пункту сьогодні та на перспективу.
6.5 Зонування території проводиться в такій послідовності:
зонування по функціональному призначенню, яке є базовим відповідно до генерального плану;
зонування за планувальними та іншими обмеженнями.
            6.6 Шляхом використання відповідних схем встановлюються територіальні зони (підзони), для яких визначаються єдині зональні  вимоги (містобудівні умови та обмеження). 
6.7 Підставами для розгляду питань про внесення змін до може бути:
невідповідність Зонінгу генеральному плану населеного пункту, нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам та інших випадків;
пропозиції щодо зміни меж територіальних зон, зміни містобудівних регламентів;
пропозиції (доручення, розпорядження, рішення) щодо внесення змін до Зонінгу направляються до місцевого спеціально уповноваженого  органу з питань містобудування та  архітектури;
звернення органів державної влади щодо внесення змін до Зонінгу відносно розташування об’єктів будівництва державного значення;
звернення органів виконавчої влади населеного пункту щодо внесення змін до Зонінгу відносно розташування об’єктів будівництва муніципального значення;
рішення органів місцевого самоврядування у разі необхідності вдосконалення порядку регулювання використання та забудови території населеного пункту;
 звернення фізичних та юридичних осіб, якщо є обґрунтовані підстави щодо реалізації положень Зонінгу які можуть привести до неефективного використання земельних ділянок для містобудівних потреб та об’єктів будівництва, знижує їх вартість, перешкоджає реалізації прав і законних інтересів громадян та їх об’єднань. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *