Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
052014 28

Основні положення з діагностики технічного стану будівельних конструкцій та основ будівель (споруд)

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Инвентаризация и оценка недвижимости | Просмотров: 3 115

Основні положення з діагностики технічного стану будівельних конструкцій та основ будівель (споруд)
 
     4.1. Діагностика технічного стану будівель (споруд) здійснюється шляхом поєднання взаємоузгоджувальних і взаємодоповнювальних обстежувальних, розрахункових та аналітичних процедур, перелік та повнота яких у кожному конкретному випадку уточнюється спеціалізованою організацією, що проводить обстеження.
     4.2. При розробці програми візуальних та інструментальних обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежувальних процедур, при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи (особливо інструментальних обстежень та лабораторних визначень) можна отримати максимально повну інформацію про несправності, дефекти та пошкодження конструкції.
     При візуальному огляді слід керуватися тим правилом, що найбільш імовірні ділянки пошкоджень конструкцій у виробничих будівлях (спорудах) спостерігаються:
     для основ - у зонах складування важких вантажів; біля дуже навантажених колон, стін, фундаментів, опор; у місцях зволожених грунтів; у місцях можливих вібраційних чи ударних навантажень;
     для фундаментів - у зонах зволожених грунтів особливо агресивними рідинами; у зонах дії вібрацій, ударних навантажень, привантажень; при спорудженні важких прибудов; при влаштуванні близько розташованих котлованів; при невпоряджених водовідливі та водозниженні;
     для колон - у найбільш напружених зонах стику з фундаментом, біля консолей, у стиках збірних колон по висоті, поблизу підлоги, де можливе попадання агресивної рідини або механічне пошкодження транспортом та вантажо-розвантажувальними засобами, у вузлах стикування з ригелями перекриттів та покриттів;
     для ригелів та плит перекриттів - у зоні дії максимальних згинальних моментів, поперечних сил, передачі зосереджених зусиль, дії вібраційних та ударних навантажень, агресивних рідин, газів, пилу, в місцях стикування;
     для покриттів - у місцях підвищеного зволоження та пошкоджень з боку приміщень та накопичень технологічного пилу, на ділянках з підвищеною щільністю або насиченого вологою утеплювача;
     для стін - у місцях підвищеного зволоження з заморожуванням та відтаванням, у стиках панельних стін, у приляганнях до підлоги та перекриття.
     До найбільш характерних дефектів та пошкоджень конструкцій, які належить виявити при візуальному огляді, належать:
     дефекти, які пов'язані з недоліками проекту (невідповідність розрахункової схеми дійсним умовам, відхилення від норм проектування);
     дефекти виготовлення конструкцій, які допущені на заводах-виготовлювачах;
     дефекти монтажу конструкцій та зведення будівель (споруд);
     механічні пошкодження від порушення умов експлуатації;
     пошкодження від непередбачених проектом статичних, динамічних, температурних впливів;
     пошкодження від зовнішніх агресивних впливів робочого та навколишнього середовища.
     4.3. Для повної діагностики технічного стану будівель (споруд) доцільно паралельно з натурними обстеженнями та лабораторними визначеннями планувати та здійснювати також такі діагностичні процедури:
     аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов (для будівель (споруд) у цілому та їх окремих частин і конструкцій), які виникли за період експлуатації;
     аналіз дефектів та пошкоджень, змін характеристик матеріалів, грунтів та основ;
     коригування розрахункових моделей елементів, конструкцій, основ у зв'язку з наявністю дефектів та пошкоджень, зміни характеристики матеріалів та грунтів;
     перевірні розрахунки елементів, конструкцій, основ за скоригованими розрахунковими моделями та з урахуванням змін, які виникли в проектних та розрахункових передумовах за час експлуатації;
     оцінка технічного стану елементів, конструкцій, основ відповідно до розроблених критеріїв;
     оцінка технічного стану будівлі (споруди) у цілому в залежності від технічного стану його елементів, конструкцій, основ.
     4.4. Аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових передумов, які виникли за період експлуатації, належить виконувати шляхом порівняння таких проектних (нормованих) та фактичних (на момент обстеження та паспортизації) показників та їх параметрів:
     функціонального призначення будівлі (споруди);
     рівня відповідальності будівлі (споруди) за економічними, соціальними та екологічними наслідками їх відмови (ГОСТ 27751-88) або класом капітальності за нормами проектування гідротехнічних споруд, а також за відповідними до рівнів відповідальності та класів капітальності коефіцієнтами надійності Yn;
     нормативних та розрахункових значень навантажень та впливів (у тому числі: власна вага, атмосферні, гідросферні, технологічні, сейсмологічні навантаження та ін.);
     особливостей та параметрів розрахункових ситуацій;
     ступеня агресивності природного та виробничого середовищ;
     інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов.
     4.5. Нормативні значення навантажень треба визначити:
     для навантажень від власної ваги - за обмірами геометричних розмірів конструкцій, за контрольним визначенням середньої щільності матеріалів (при цьому помилки визначень не повинні перевищувати +/- 5%);
     для атмосферних та гідросферних навантажень та впливів - за даними найближчих до об'єкта станцій Держкомгідромету з урахуванням вказівок СНиП 2.01.14-83 та СНиП 1.02.07-87;
     для технологічних статичних та динамічних навантажень - за паспортними даними обладнання, що експлуатується;
     для сейсмічних впливів та на підроблюваних територіях - відповідно до вимог нормативних документів, що діють на час проведення обстежень.
     4.6. При перевірних розрахунках слід враховувати ті розрахункові ситуації, які можуть реально мати місце в залишковий строк служби конструкції. При цьому в кожній розрахунковій ситуації потрібно уточнювати:
     розрахункові схеми конструкцій та основ;
     види навантажень;
     значення коефіцієнтів умов праці, коефіцієнтів поєднання навантажень та коефіцієнтів надійності;
     перелік граничних станів, які слід розглядати у даній розрахунковій ситуації.
     4.7. Ступінь агресивності природного та виробничого середовищ слід визначати:
     для грунтових вод - за СНиП 1.02.07-87 та СНиП 2.03.11-85;
     для повітряного середовища - за СНиП 2.03.11-85.
     4.8. Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика будівлі (споруди) слід визначати згідно з вимогами СНиП 1.02.07-87.
 
     4.9. Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу здатність та довговічність конструкцій та основ рекомендується виконувати з урахуванням особливостей різних типів конструкцій. При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та пошкоджень:
     4.9.1. Дефекти: нормування, проектування, будівництва, недоробки.
     4.9.2. Пошкодження: механічні руйнування, механічний знос, корозійний знос (атмосферна корозія, хімічна корозія), деформації та переміщення (прогини, кутові деформації, осідання, крени).
 
     4.10. Фізико-механічні характеристики несучих та огороджувальних конструкцій будівель (споруд) слід визначати:
     за допомогою стандартних неруйнівних методів (ультразвукових, пластичних деформацій та ін.);
     шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних лабораторних випробувань.
     Кількість визначень характеристик міцності матеріалів рекомендується призначати з урахуванням стану конструкцій. При цьому забезпеченість нормативних значень характеристик міцності матеріалів повинна бути не менше 0,95.
     При проведенні контролю якості матеріалів потрібно керуватися вимогами та вказівками чинних державних стандартів.
     Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з другорядних та ненапружених частин елементів будівлі (споруди). Місця в конструкціях, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно полагоджені, а при потребі - підсилені.
     4.11. Відхилення просторового положення несучих та огороджувальних конструкцій та їх розрахункових розмірів слід визначати методами, що викладені в СНиП 3.01.03-84. Стан опорних вузлів та з'єднань визначають шляхом вимірювань, візуальних оглядів або експертних оцінок.
     Ступінь зносу перерізів несучих та огороджувальних конструкцій будівлі (споруди) слід визначати шляхом безпосередніх вимірювань площі поперечних перерізів основних елементів несучих та огороджувальних конструкцій у найбільш дефектних або пошкоджених, а також найбільш напружених місцях. При цьому шари матеріалів, які уражені корозією, до уваги не беруться.
     4.12. Перевірні розрахунки елементів конструкцій, основ слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та до норм проектування, що діють на момент виконання обстежень.
     Для перевірних розрахунків належить використовувати:
     скориговані за результатами аналізу показники та параметри відповідно до пунктів 4.4, 4.6, 4.8, 4.9;
     уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові передумови, яких слід дотримуватись при розробці програми візуальних та експериментальних обстежень (пункт 4.2).
     Використання при перевірних розрахунках норм проектування, за якими проектувались будівлі (споруди), але на час обстежень були відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди організації, яка розробила нові норми.
     4.13. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з таких станів:
     стан конструкцій I - нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність;
     стан конструкції II - задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану I. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції;
     стан конструкції III - не придатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення;
     стан конструкції IV - аварійний. Те саме, що і за станом конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій на період підсилення, особливо якщо можливий "крихкий" характер руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.
     4.14. Будівлі (споруди) у цілому рекомендується зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій:
     стан будівлі (споруди) I - нормальний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій II (задовільний), III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);
     стан будівлі (споруди) II - задовільний. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);
     стан будівлі (споруди) III - не придатний до нормальної експлуатації. У будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV (аварійний);
     стан будівлі (споруди) IV - аварійний. У будівлі (споруді) є несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV (аварійний).
     4.15. При відповідному обгрунтуванні можливе проведення обстежень та оцінка технічного стану окремих частин будівлі (споруди), які можуть бути виділені за функціональними і конструктивними ознаками.
 

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

052014 28

Організація та виконання обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель (споруд)

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Инвентаризация и оценка недвижимости | Просмотров: 3 220

Організація та виконання обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будівель (споруд)
 
     3.1. Власник будівлі (споруди) в терміни і у випадках, зазначених у пунктах 1.7, 1.9 цих Правил, зобов'язаний забезпечити обстеження будівель (споруд) шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації (організацій).
     Для організації вказаної роботи власник будівлі (споруди) видає наказ (розпорядження) по підприємству (організації) з визначенням об'єктів, що підлягають обстеженню; видів та термінів обстежень; осіб, які відповідають за укладання договору та організаційно-технічне забезпечення робіт; джерела фінансування. Методи та обсяги окремих видів робіт та досліджень деталізуються у технічному завданні, що додається до договору. У договорі обумовлюються також зобов'язання сторін щодо виконання підготовчих та допоміжних робіт. Результати обстежень і оцінки технічного стану будівлі (споруди) подаються у вигляді технічного звіту спеціалізованої організації, який надається власнику будівлі (споруди) та використовується ним для заповнення Паспорта технічного стану будівлі (споруди) та прийняття неодмінних заходів для його безпечної експлуатації.
     3.2. Власник будівлі (споруди) при організації та проведенні обстежень несе відповідальність за:
     дотримання термінів та видів обстежень;
     своєчасне укладання договорів та повне фінансування робіт з обстеження будівель (споруд);
     повноту та достовірність представленої технічної документації;
     своєчасне та якісне виконання рекомендацій, виданих при обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією.
     3.3. Спеціалізована організація, що виконує обстеження будівель (споруд), несе відповідальність за:
     якість та достовірність матеріалів обстежень та оцінки технічного стану будівель (споруд), що обстежуються, обгрунтованість висновків та рекомендацій.
     3.4. При організації та виконанні обстежень слід користуватися технічною документацією будівлі (споруди), що обстежується. Власник будівлі (споруди) зобов'язаний протягом всього терміну експлуатації будівлі (споруди) зберігати та надавати спеціалізованій організації технічну документацію в обсязі пунктів 2.7, 2.10 ДБН А.3.1-3-94 ( v0048243-94 ), а також:
     типові проекти і рішення, що використовувалися;
     акти робочих та державних (технічних) комісій;
     проекти ремонтів, підсилень та реконструкцій, що виконувалися за цей період;
     звіти про обстеження та випробування конструкцій, систем будівель (споруд);
     паспорт технічного стану будівлі (споруди).
     При відсутності тих чи інших креслень або документації допускається їх відновлення власником будівлі (споруди) шляхом копіювання, обмірів та іншими обгрунтованими способами.
     3.5. Крім технічної документації на будівлю (споруду), яка відповідно до пункту 3.4 цих Правил повинна постійно зберігатись у власника будівлі (споруди), рекомендується при організації обстежень вжити заходів щодо її розширення та поглиблення за рахунок отримання в проектних (автори проекту), підрядних та інших організаціях копій архівних документів, що містять:
     розрахункові схеми, статичні та динамічні розрахунки конструкцій;
     виконавчі креслення та виробничу документацію заводів-виготовлювачів конструкцій;
     фактичні дані внутрішньоцехового та загальнозаводського середовища (температурний режим, вологість повітря, склад та інтенсивність пиловикидів, параметри агресивних середовищ та ін.);
     фактичні дані про режим роботи та навантаження від основного та допоміжного обладнання, про фактичні навантаження - від рухомого складу, від сировини та матеріалів;
     фактичні дані про екстремальні природні явища (катастрофічні повені, урагани, зледеніння, землетруси та ін.).
     Відомості, які неможливо отримати з документів, можуть визначатися шляхом опитування експлуатаційного персоналу, а також розрахунками, обстеженнями та вишукуваннями.
 
     3.6. Планові обстеження будівель (споруд) проводяться з розподілом на такі етапи:
     3.6.1. Попереднє обстеження, яке містить:
     збір та аналіз технічної документації;
     загальний огляд з оцінкою стану конструкцій та виявленням найбільш зношених, а також аварійних конструкцій;
     складання програми інструментальних спеціальних обстежень та технічного завдання на виконання робіт з обстеження;
     3.6.2. Детальне обстеження, яке містить:
     уточнення обміром перерізів елементів, конструктивних схем навантажень, визначення приладами фактичних фізико-механічних характеристик матеріалів (міцність, відносне подовження, модуль пружності, щільність, теплопровідність та ін.);
     виявлення, обмір, ескізування дефектів та пошкоджень конструкцій (зміщення в плані, осідання, крени, прогини та ін.);
     визначення розмірів деформацій швів та стиків, ширини розкриття та глибини тріщин, перерізів арматури, товщини захисного шару бетону;
     аналіз результатів попередніх та інструментальних обстежень;
     3.6.3. Спеціальні обстеження, які містять:
     уточнення даних інженерно-геологічних, інженерно-геодезичних та інших вишукувань;
     випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами;
     тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань, кренів, температурно-вологісного режиму та ін.
     У конкретних умовах, у залежності від відповідальності будівель (споруд) та їх стану, деякі етапи обстежень можуть не проводитись.
 
     3.7. Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність та безпечність будівлі (споруди).
     У порівнянні зі звичайними детальними обстеженнями спеціальні обстеження потребують більш тривалих і точних спостережень, проведення вишукувань, досліджень, випробувань конструкцій та споруд у натурних умовах. До виконання спеціальних обстежень доцільно залучати головні з відповідних проблем науково-дослідні інститути та спеціалізовані організації.
     3.8. До спеціальних обстежень рекомендується відносити:
     складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування (випробування великими штампами, випробування натурних ціликів на зсув, натурні фільтраційні випробування та ін.);
     тривалі високоточні геодезичні спостереження за осіданнями та деформаціями;
     натурні випробування конструкцій та споруд (статичні, динамічні, гідравлічні, пневматичні та ін.);
     інші складні вишукування, випробування та дослідницькі роботи, що пов'язані з визначенням технічного стану конструкцій будівель (споруд).
     3.9. Підсумки роботи з обстеження та аналізу його результатів слід оформляти у вигляді звіту спеціалізованої організації, що виконувала обстеження.
     У загальному випадку звіт повинен містити:
     дані про технічну документацію, її повноту та якість, опис конструктивних рішень, висновки про невдалі, застарілі та хибні рішення;
     стислий опис технології будівництва з позначенням відхилень від проекту, що мали місце, а також дефектів, які виникли на стадії будівництва;
     відомості, які характеризують проектний та фактичний режим експлуатації конструкцій будівель (споруд), що містять дані про фактичні навантаження та впливи, а також про характер внутрішньовиробничого середовища;
     результати огляду будівель (споруд) із зазначенням стану окремих конструкцій і частин;
     відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій;
     результати геодезичних та інших вимірів конструкцій, неруйнівних методів контролю, інших натурних досліджень та випробувань;
     результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів, хімічних аналізів матеріалів та середовища;
     результати аналізів дефектів, пошкоджень, а також причин їх виникнення;
     перевірні розрахунки конструктивних елементів та систем;
     висновки про стан конструкцій та їх придатність до подальшої експлуатації або ремонту;
     відомості, які потрібні для заповнення Паспорта технічного стану будівлі (споруди);
     стислі технічні рішення щодо методів ремонту або заміни дефектних конструкцій, рекомендації з поліпшення експлуатації будівельних конструкцій та основ.
     3.10. Відомості і висновки, які отримані при періодичному обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією, використовуються при заповненні Паспорта технічного стану будівлі (споруди) (далі - Паспорт).
     Паспорт є технічним документом власника будівлі (споруди), в якому міститься зроблений на основі об'єктивних даних, що отримані спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних обстежень, висновок, що періодично уточнюється, про придатність (або непридатність) будівель (споруд) до подальшої експлуатації. Паспорт оформлюється власником будівлі (споруди) при прийнятті об'єкта в експлуатацію. Перший запис про технічний стан будівлі (споруди) заноситься в Паспорт власником будівлі (споруди) на основі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації). Форма Паспорта наведена в додатку 2 до цих Правил.
     3.11. З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівлі (споруди) власник будівлі (споруди) повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати неодмінних та своєчасних заходів щодо ремонту, реконструкції окремих конструктивних елементів, систем або будівлі (споруди) в цілому. Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджувальних конструкцій будівель (споруд) можуть виконуватися тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною організацією, яка має відповідну ліцензію Головного центру з ліцензування Держбуду України.
     3.12. При виявленні будівель (споруд) або їх конструктивних елементів у не придатному до нормальної експлуатації або аварійному стані (III та IV стани будівель (споруд) або їх окремих конструкцій відповідно до пунктів 4.13, 4.14 цих Правил) спеціалізована організація, що виконує обстеження, зобов'язана зробити відповідні записи в Паспорті із зазначенням термінів усунення дефектів та пошкоджень, а власник будівлі (споруди) повинен усунути їх у зазначені терміни.
     У разі ухилення власника від усунення дефектів і пошкоджень у зазначені терміни представник територіального органу Держнаглядохоронпраці може припинити експлуатацію будівлі (споруди) чи його частини.
     Рішення про поновлення експлуатації таких будівель (споруд) або їх частин приймаються представниками територіального управління Держнаглядохоронпраці після виконання відповідного ремонту (реконструкції) та додаткового обстеження цих об'єктів, за складеним актом поновлення експлуатації об'єкта зі внесенням відповідних записів у Паспорт будівлі (споруди). ( Абзац третій пункту 3.12 в редакції Наказу Держбуду N 184/140 ( z0588-99 ) від 28.07.99 )
     Якщо обстеження визначило, що стан об'єкта або його окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану, копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з повідомленням про одержання.
     Дані додаткового обстеження також надсилаються обстежувальною організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних промислових будівель та споруд.
     Якщо органи або посадові особи, що здійснюють відомчий або державний нагляд, не згодні із задекларованим власником технічним станом будівель та споруд або висновком спеціалізованої організації, то на їх вимогу власник зобов'язаний замовити проведення державної діагностики технічного стану будівлі чи споруди в іншій спеціалізованій організації за участю представників регіональних експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці.

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.