Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди

Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди 
     103. Положення  цього  розділу  застосовуються для визначення 
розміру збитків,  що призвели до завдання майнової шкоди державі в 
особі  державних  органів,  державних підприємств;  територіальній 
громаді в  особі  органів  місцевого  самоврядування,  комунальних 
підприємств  або суб\’єкту господарювання з державною (комунальною) 
часткою в статутному (складеному) капіталі  (далі  –  особа,  якій 
завдано збитків),  у разі необхідності обґрунтування наявності або 
установлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна 
(далі – пошкоджене майно). 
     104. Визначення    розміру    збитків   здійснюється   шляхом 
проведення незалежної оцінки.  У разі  коли  державний  орган  або 
орган  місцевого  самоврядування  є  замовником  проведення  такої 
оцінки,  виконавець оцінки  обирається  на  конкурсних  засадах  в 
порядку, що встановлюється Фондом державного майна. 
     105. Дата   оцінки   визначається   з   урахуванням  положень 
частини третьої  статті   225   Господарського   кодексу   України 
( 436-15 ). 
     Державний орган або орган місцевого самоврядування  приймають 
рішення  про  розмір  збитків  з  використанням  звіту  про оцінку 
збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента  такого 
звіту. 
     106. Вихідними даними для оцінки є матеріали  інвентаризації, 
документи з бухгалтерського обліку,  оцінки пошкодженого майна, що 
проводилася з метою,  зокрема, його приватизації (корпоратизації), 
оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної 
інвентаризації на нерухоме майно,  землевпорядна  документація  на 
земельну  ділянку  у  разі повернення у державну власність об\’єкта 
приватизації, що був проданий разом із земельною ділянкою, на якій 
він  розташований,  документи  з  відомостями про фізичний стан та 
технічні  характеристики  майна,  фінансова  звітність,  матеріали 
аудиторських  перевірок,  фінансово-економічного аналізу,  а також 
інші документи. 
     Під час  оцінки  може  використовуватися   інша   інформація, 
необхідна  для  оцінки  збитків,  зокрема результати аналізу ринку 
подібного до пошкодженого майна. 
     107. Оцінка збитків проводиться із застосуванням будь-якого з 
методичних  підходів,  який найбільш повно відповідає меті оцінки. 
Обґрунтування  застосування   методичних   підходів   та   окремих 
оціночних  процедур  у  процесі  оцінки  з  урахуванням  статті 22 
Цивільного кодексу України ( 435-15 )  зазначається  у  звіті  про 
оцінку збитків. 
     Оцінка збитків проводиться на підставі принципів,  визначених 
пунктами 4-10 Національного стандарту N 1 \”Загальні засади  оцінки 
майна   і   майнових   прав\”,  затвердженого  постановою  Кабінету 
Міністрів України від 10 вересня 2003 р.  N 1440 (  1440-2003-п  ) 
(Офіційний вісник України, 2003 р., N 37, ст. 1995), та припущення 
про типовий характер використання майна. 
     108. У разі неможливості фізичного  відновлення  пошкодженого 
майна   або   коли   вартість   його  відновлювального  ремонту  з 
урахуванням  фізичного   зносу   його   складових,   які   зазнали 
пошкодження,  та знос,  що не підлягає усуненню під час ремонту, в 
сумі не  менші  за  ринкову  вартість  такого  майна  до  завдання 
майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості 
неспеціалізованого    майна,    визначеній    із     застосуванням 
порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості 
відтворення  (заміщення)  спеціалізованого  майна,  визначеній  із 
застосуванням   витратного  підходу,  виходячи  з  його  стану  до 
розкрадання,  нестачі,  знищення (псування).  За умови  повернення 
пошкодженого  майна особі,  якій завдано збитків,  розмір реальних 
збитків дорівнює вартості такого майна,  визначеній на дату оцінки 
виходячи   з   його   стану   до  розкрадання,  нестачі,  знищення 
(псування),  зменшеній на вартість пошкодженого  майна,  визначену 
виходячи   з  його  стану  після  розкрадання,  нестачі,  знищення 
(псування). 
     В іншому  разі,  коли  пошкоджене  майно  підлягає  фізичному 
відновленню  і  при цьому вартість його відновлювального ремонту з 
урахуванням  фізичного   зносу   його   складових,   які   зазнали 
розкрадання, нестачу, знищення (псування), та знос, що не підлягає 
усуненню під час ремонту,  в  сумі  не  перевищують  його  ринкову 
вартість  до  розкрадання,  нестачі,  знищення (псування),  розмір 
реальних збитків  дорівнює  сумі  вартості  його  відновлювального 
ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових,  які зазнали 
розкрадання  (нестачу,  знищення,  псування),  та  зносу,  що   не 
підлягає  усуненню.  При цьому вартість відновлювального ремонту з 
урахуванням фізичного зносу  його  складових  визначається  шляхом 
застосування методу прямого відтворення. 
     Оцінка реальних збитків, що є наслідком розкрадання, нестачі, 
знищення (псування)  колісних  транспортних  засобів,  проводиться 
згідно  з  методикою,  затвердженою Мін\’юстом та Фондом державного 
майна. 
     109. У  разі  об\’єктивної  неможливості  використання   майна 
особою,  якій завдано збитків у результаті порушення її прав,  або 
неправомірного використання її майна,  що унеможливило  самостійне 
використання  майна  такою  особою,  або отримання доходу від його 
використання іншою особою визначається розмір упущеної вигоди. 
     Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування: 
     оціночної процедури  накопичення  або  калькулювання  чистого 
операційного доходу (чистого грошового потоку,  прибутку), який не 
отримала особа,  якій завдано збитків,  починаючи  з  установленої 
дати неможливості власного використання нею майна до дати оцінки; 
     оціночної процедури дисконтування чистого операційного доходу 
(чистого грошового потоку,  прибутку),  що не отримає особа,  якій 
завдано збитків, від дати відшкодування збитків у розмірі вартості 
майна, визначеній виходячи із стану майна до розкрадання (нестачі, 
знищення,  псування),  або  дати,  з  якої  таке використання буде 
можливим,  до дати оцінки,  з урахуванням абзацу  другого  частини 
третьої  статті  22  Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (у разі 
припущення про неможливість використання майна особою  після  дати 
оцінки); 
     інших оціночних   процедур   з  визначення  розміру  упущеної 
вигоди. 
     У таких випадках розмір  збитків  дорівнює  розміру  реальних 
збитків,  визначеному  відповідно до пункту 108 цієї Методики,  та 
розміру упущеної вигоди. 
     Звіт про оцінку збитків повинен містити  чітке  обґрунтування 
застосованих  оціночних  процедур  з  визначення  розміру реальних 
збитків та упущеної вигоди. 
     110. Стандартизована  оцінка  збитків  проводиться  у   таких 
випадках: 
     відсутність вихідних   даних,   що   містять  інформацію  про 
пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі,  знищення, 
псування), крім даних бухгалтерського обліку; 
     неможливість особистого  огляду пошкодженого майна виконавцем 
оцінки,  що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до 
та після розкрадання (нестачі, знищення, псування); 
     завдання майнової   шкоди   внаслідок   неправомірних  дій  з 
грошовими коштами. 
     У разі неможливості проведення незалежної  оцінки  збитків  у 
випадках,  зазначених  в  абзацах другому і третьому цього пункту, 
оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості 
пошкодженого майна,  визначеної станом на дату оцінки, встановлену 
для приватизації (корпоратизації) або передавання його  в  оренду; 
останню  звітну  дату  балансу  підприємства  –  балансоутримувача 
пошкодженого майна до розкрадання (нестачі,  знищення,  псування), 
на   коефіцієнт,  що  дорівнює  добутку  індексів  цін  виробників 
промислової продукції за галузями промисловості або  індексів  цін 
на  будівельно-монтажні  роботи  за типами будівель і споруд,  які 
визначаються Держстатом,  за період з дати,  на яку була визначена 
балансова залишкова вартість майна, до дати оцінки збитків. У разі 
відсутності інформації про залишкову балансову вартість майна  або 
якщо  така вартість дорівнює нулю на дату оцінки,  встановлену для 
приватизації  (корпоратизації)  або  передавання  його  в  оренду; 
останню  звітну  дату  балансу  підприємства  –  балансоутримувача 
пошкодженого майна до розкрадання (нестачі,  знищення,  псування), 
збільшенню  підлягає  первісна  (переоцінена)  балансова  вартість 
такого майна, зменшена на 50 відсотків. 
     Результати оцінки  відображаються  в  акті  оцінки   збитків, 
складеному за формою згідно з додатком 20. 
     У разі  завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з 
грошовими коштами оцінка  збитків  проводиться  шляхом  збільшення 
суми грошових коштів на коефіцієнт,  що розраховується на підставі 
встановлених  Національним  банком  облікових  ставок  за   період 
починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки. 
     Результати оцінки   відображаються  в  акті  оцінки  збитків, 
складеному за формою згідно з додатком 21. 
     Акт оцінки  збитків  підлягає  рецензуванню   відповідно   до 
законодавства  про  оцінку  та  оціночну  діяльність  і  за  умови 
наявності позитивного висновку рецензента  затверджується  органом 
державної  влади  (органом місцевого самоврядування) відповідно до 
пункту 18 цієї Методики. 
     У разі оцінки збитків,  завданих державі  в  особі  державних 
підприємств;    територіальній   громаді   в   особі   комунальних 
підприємств;  суб\’єктам господарювання з  державною  (комунальною) 
часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається 
комісією,  утвореною на підприємстві (у суб\’єктів господарювання), 
який за дорученням органу,  уповноваженого управляти майном такого 
підприємства  (суб\’єкта),  за   наявності   позитивного   висновку 
рецензента  акта  оцінки  затверджується  керівником  підприємства 
(суб\’єкта) або уповноваженою ним особою.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code